Рішення

від 23.01.2017 по справі 910/22563/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017Справа №910/22563/16 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД

про стягнення солідарно 46 005,93 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В. - по дов.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 46 005,93 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 10 000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 16947,78 грн. та 19058, 15 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 09.12.2016р. порушено провадження у справі №910/22563/16, розгляд справи призначено на 23.12.2016р.

Представники сторін у судове засідання 23.12.2016р. не з'явились, проте, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги неявку сторін в судове засідання, враховуючи, що учасниками судового процесу не було надано всі витребувані документи, ухвалою від 23.12.2016р. розгляд справи було відкладено на 23.01.2017р.

Представником позивача 23.01.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було розглянуто та задоволено судом.

Представники відповідачів в судове засідання 23.01.2017р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлений належним чином.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідачі не з'явились в судове засідання 23.01.2017р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 23.01.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2013р. на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД (позичальник) про відкриття банківського рахунку у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Приватбанк (банк) було відкрито поточні рахунки №26004051814478 та №26043051801505.

Згідно зазначеної заяви відповідач 2 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26004051814478 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 1054 Цивільного кодексу України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем 2 склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

За умовами п.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та призначенням, що визначені в заявці на договірне списання, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, уплати процентів та винагороди в обумовлені договором строки. Відновлювальна кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання за майбутніми господарськими договорами, що не перевищує строку повернення кредиту. Зазначені правила, розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи відповідну заяву.

У довідці №08.7.0.0.0/1611111584923 від 11.11.2016р. вказано розмір встановленого клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД кредитного ліміту, а саме 10 000 грн. до 27.08.2015р.

17.10.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД було скеровано банку заявку на гарантований платіж (доручення на договірне списання).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, здійснивши списання грошових коштів в межах ліміту у розмірі 10 000 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів та банківською випискою з рахунку відповідача 2.

У п.3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг зазначено, термін повернення кредиту вказаний в заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату4 зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. У випадку, якщо термін виконання гарантованого платежу був скорочений одержувачем без узгодження з клієнтом, то термін повернення кредиту вважається зміненим. Клієнт погашає заборгованості по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту.

27.10.2016р. позивачем було скеровано на адресу відповідача 2 претензію №31017DODTS01Y від 17.10.2016р., в якій банк вимагав від клієнта, в тому числі, погасити заборгованість за кредитом.

Наразі, приймаючи до уваги визначений Умовами та правилами надання банківських послуг порядок та строки повернення кредитних коштів, враховуючи зміст листа №31017DODTS01Y від 17.10.2016р. позивача, господарський суд встановив, що строк повернення кредиту настав.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача 2 належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД належним чином свої обов'язки з повернення кредитних коштів виконано не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість з повернення кредиту в сумі 10000 грн.

Наразі, означений розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку відповідача 2.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому, за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

За весь період користування відповідачем 2 кредитними коштами банком було нараховано проценти на загальну суму 16947,78 грн.

Після проведення перевірки представленого заявником до матеріалів справи розрахунку, господарським судом встановлено, що останній є вірним.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

За приписами ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Частина 6 ст.232 Господарському кодексі України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань в тому числі, по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань проводиться протягом п'ятнадцяти років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконаним клієнтом (п.3.2.2.10.4 Умов та правил надання банківських послуг).

Наразі, за порушення відповідачем 2 своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом позивачем було нараховано пеню за період з 17.11.2014р. по 31.10.2016р. на загальну суму 19058,15 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, суд встановив, що останній є вірним.

З приводу позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ та Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст.554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).

Наразі, приписами чинного законодавства не передбачено окремих умов, які сторони повинні визначити та погодити під час укладання договору поруки.

Як свідчать матеріали справи, 18.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (кредитор) було укладено договір поруки №31017DODTS01Y, предметом якого відповідно до п.1 є надання поруки за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД всіх своїх обов'язків за договором б/н від 29.08.2013р. (р/р №26004051814478).

За умовами п.2 договору №31017DODTS01Y від 18.07.2016р. поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

У п.3 означеного правочину вказано, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.6 договору №31017DODTS01Y від 18.07.2016р. поручитель зобов'язаний виконати обов'язки, зазначені у письмовій вимозі кредитора, впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.01.2030р. (п.8 договору №31017DODTS01Y від 18.07.2016р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №31017DODTS01Y від 18.07.2016р. поруки як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ взаємних прав та обов'язків та забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД своїх грошових зобов'язань за договором б/н від 29.08.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2016р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ з вимогою про сплату заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД .

Проте, за твердженнями позивача, які з боку інших учасників судового процесу належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, станом на момент вирішення спору по суті ані Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ , а ні Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД грошові кошти банку не повернуто, заборгованість не сплачено.

За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу 2 кредит за договором 29.08.2013р., тоді як останній кредитних коштів не повернув та не сплатив відсотків за користування ними, приймаючи до уваги, що виконання зобов'язання було забезпечено порукою відповідача 1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ та Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 46 005,93 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 10 000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 16947,78 грн. та 19058, 15 грн. - пеня, є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи позицію Вищого господарського суду України, яку наведено у п. 4.1 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання первісного позову покладається на відповідачів в рівних долях.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Мельникова, буд.12, ЄДРПОУ 32597173) та Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД (85320, м.Київ, Донецька область, м.Мирноград, вул.Мухамадєєва, буд.4, кв.5, ЄДРПОУ 38413269) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 10 000 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 16947,78 грн. та пеню в сумі 19058,15 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (04050, м.Київ, Шевченківський район, вул.Мельникова, буд.12, ЄДРПОУ 32597173) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 689 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА КОВБУД (85320, м.Київ, Донецька область, м.Мирноград, вул.Мухамадєєва, буд.4, кв.5, ЄДРПОУ 38413269) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 689 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.01.2017р.

Суддя Спичак О.М.