Рішення

від 27.01.2017 по справі 911/3958/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2017 р. Справа № 911/3958/16

За позовом Володарського районного споживчого товариства

до Приватного підприємства Володарський пінопласт

про стягнення 32 422,68 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 33-с від 11.06.2016);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Володарське районне споживче товариство (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства Володарський пінопласт (далі - відповідач) про стягнення 24 911,85 грн заборгованості, з яких: 18 000 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 2 575,02 грн пені, 6 911,85 грн інфляційних втрат та 284,12 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2016 порушено провадження у справі № 911/3958/16, розгляд справи призначено на 05.01.2017.

22.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 91-с від 21.12.2016 (вх. № 26353/16 від 22.12.2016), згідно якої останній на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 29 308,42 грн заборгованості, з яких: 20 090,32 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 3 115,38 грн пені, 5 760 грн інфляційних втрат та 342,72 грн 3 % річних. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.01.2017 розгляд справи відкладено на 20.01.2017.

20.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог № 7-с від 20.01.2017 (вх. № 1158/17 від 20.01.2017), згідно якої останній на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 32 011,87 грн заборгованості, з яких: 7 200 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 14 400 грн неустойки, 3 115,38 грн пені, 6 926,40 грн інфляційних втрат та 370,09 грн 3 % річних. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2017 розгляд справи відкладено на 27.01.2017.

23.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог № 9-с від 20.01.2017 (вх. № 1366/17 від 23.01.2017), згідно якої останній на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 32 422,68 грн заборгованості, з яких: 7 200 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 14 400 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 3 506,66 грн пені, 6 926,40 грн інфляційних втрат та 389,62 грн 3 % річних. Вказана заява прийнята судом.

15.12.2016 та 23.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області повернулися копії ухвал господарського суду Київської області від 06.12.2016 та 05.01.2017, яка були направлені судом на юридичну адресу відповідача - Приватного підприємства Володарський пінопласт (09300, Київська обл., Володарський район, смт Володарка, вул. Загороднього, 9). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2017 підтримав збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 27.01.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 між Володарським районним споживчим товариством (Орендодавець) та Приватним підприємством Володарський пінопласт (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в оренду будівлю заправки та будівлю сторожки та сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є будівля заправки та будівля сторожки загальною площею 35 кв.м. з устаткуванням, інвентарем та іншим майном (за наявності), перелік якого вказується в акті приймання-передачі, балансова вартість якого становить 50 000 грн.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої встановлюється правлінням Володарського райспоживтовариства, і на дату підписання договору становить 500 грн за місяць за наявні приміщення з майном, площа яких на дату підписання договору складає 35 кв.м. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін та погодження іншої сторони шляхом підписання додаткової угоди до договору у випадках, прямо передбачених законодавством України. Орендна плата сплачується орендарем самостійно незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця або готівкою в касу орендодавця (п.п. 3.1., 3.3., 3.6. договору).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, і діє з 01 квітня 2009 року до 01 квітня 2010 року.

На виконання п. 1.1. договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 орендодавець 01.04.2009 передав відповідачу в оренду орендовані об'єкти, що підтверджується актом приймання-передачі основних засобів та малоцінного інвентаря в оренду від 01.04.2009 (а.с. 15), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

01.02.2011 між Володарським районним споживчим товариством (Орендодавець) та Приватним підприємством Володарський пінопласт (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди від 01.04.2009, згідно якої сторони дійшли згоди встановити з 01.02.2011 орендну плату в розмірі 900 грн.

Cуд встановив, що позивач за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 7 200 грн.

23.05.2016 Володарське районне споживче товариство звернулося до відповідача з повідомленням про розірвання договору оренди № 21-с від 20.05.2016 (а.с. 26), згідно якого повідомило останнього про розірвання договору оренди та вимагало погасити заборгованість за договором, яке 03.06.2016 отримано представником відповідача за довіреністю, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту поштової установи (а.с. 29). Вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 є розірваним з 03.06.2016.

18.11.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією № 51-с від 07.11.2016 (а.с. 30), згідно якої просив останнього негайно звільнити нежитлові будівлі та сплатити заборгованість за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, що підтверджується фіскальними чеками (а.с. 32). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач, в порушення договору, за отримані за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року послуги з оренди в сумі 7 200 грн не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 склав 7 200 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано останнім.

Предметом позову, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 9-с від 20.01.2017 (а.с. 84-90), є вимоги про стягнення 7 200 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 14 400 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 3 506,66 грн пені, 6 926,40 грн інфляційних втрат та 389,62 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 7 200 грн; відповідач, в порушення договору, за отримані за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року послуги з оренди в сумі 7 200 грн не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 склав 7 200 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано останнім.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 7 200 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 200 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 21 600 грн неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з червня 2016 року по січень 2017 року на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 є розірваним з 03.06.2016, суд дійшов висновку, що обов'язок відповідача з повернення позивачу орендованого майна виник з 04.06.2016 (наступний день з моменту розірвання договору) та на момент прийняття судового рішення (27.01.2016) є невиконаним.

Відтак суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем подвійної орендної плати за період з 04.06.2016 (дата виникнення прострочення відповідача з повернення майна) по 26.01.2017 (дата, що передує дню прийняття рішення) у розмірі 13 929,68 грн (1 620 грн (за період з 04.06.2016 по 30.06.2016) + 10 800 грн (за період з 01.07.2016 по 31.12.2016) + 1 509,68 грн (за період з 01.01.2017 по 26.01.2017). Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 14 400 грн неустойки в розмірі подвійної орендної плати підлягає частковому задоволенню у розмірі 13 929,68 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, позивачем за період з 01.11.2015 по 31.01.2017 нараховано 3 506,66 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,3 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України (п. 6.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 7), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, період нарахування пені шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним. Крім того, суд вважає неправомірним нарахування позивачем пені за період з 03.06.2016 по 31.01.2016, оскільки договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009 є розірваним з 03.06.2016, а відтак положення п. 6.2. договору, яким передбачено право на нарахування пені втратило свою дію 03.06.2016. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.11.2015 по 02.06.2016 складає загалом 865,36 грн, з яких: 196,79 грн за період з 01.11.2015 по 01.05.2016 на суму боргу 900 грн, 192,91 грн за період з 01.12.2015 по 01.06.2016 на суму боргу 900 грн, 160,08 грн за період з 01.01.2016 по 02.06.2016 на суму боргу 900 грн, 126,54 грн за період з 01.02.2016 по 02.06.2016 на суму боргу 900 грн, 95,16 грн за період з 01.03.2016 по 02.06.2016 на суму боргу 900 грн, 61,62 грн за період з 01.04.2016 по 02.06.2016 на суму боргу 900 грн, 30,49 грн за період з 01.05.2016 по 02.06.2016 на суму боргу 900 грн, 1,77 грн за період з 01.06.2016 по 02.06.2016 на суму боргу 900 грн. Відтак, вимога про стягнення 3 506,66 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 865,36 грн пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди № 02/ДЗ-12 від 01.09.2012, позивачем за період з жовтня 2015 року по листопад 2016 року нараховано 6 926,40 грн інфляційних втрат та 389,62 грн 3 % річних за період з 01.10.2015 по 31.01.2017.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 10), суд обмежив період нарахування 3 % річних по 26.01.2017, оскільки у суду відсутні повноваження на встановлення факту прострочення відповідача на майбутнє, а саме після прийняття рішення у справі. Відтак арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2015 року по листопад 2016 року та 3 % річних, нарахованих за період з 01.10.2015 по 26.01.2017 становить 1 309,50 грн інфляційних втрат та 380,64 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 6 926,40 грн інфляційних втрат та 389,62 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 309,50 грн інфляційних втрат та 380,64 грн 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 7 200 грн боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 13 929,68 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 865,36 грн пені, 1 309,50 грн інфляційних втрат та 380,64 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Володарський пінопласт (09300, Київська обл., Володарський район, смт Володарка, вул. Загороднього, 9; ідентифікаційний код 34161326) на користь Володарського районного споживчого товариства (09300, Київська обл., Володарський район, смт Володарка, вул. Кооперативна, 22; ідентифікаційний код 30391307) 7 200 (сім тисяч двісті гривень) 00 коп. боргу з орендної плати за договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) та основних засобів від 01.04.2009, 13 929 (тринадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень) 68 коп. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 865 (вісімсот шістдесят п'ять гривень) 36 коп. пені, 1 309 (одну тисячу триста дев'ять гривень) 50 коп. інфляційних втрат, 380 (триста вісімдесят гривень) 64 коп. 3 % річних та 1 006 (одну тисячу шість гривень) 65 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 31.01.2017

Суддя П.В.Горбасенко