Рішення

від 24.01.2017 по справі 922/3896/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2017 р.Справа № 922/3896/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК", смт.Високий Харківської області про розірвання договору та стягнення 35100,00грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 08.12.2016

від відповідача: Пащенко І.О., довіреність від 12.12.2016

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (далі за текстом - відповідач) про розірвання договору №2/18/07 від 18.06.2016 про надання поліграфічних послуг та стягнення 35100,00грн.

На підтвердження своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором щодо надання поліграфічних послуг та неповернення суми попередньої оплати в розмірі 35100,00грн.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, оскільки між сторонами договір №2/18/07 від 18.06.2016 про надання поліграфічних послуг не укладався. Вказують, що відповідний договір був укладений з фізичною особою ОСОБА_4. На замовлення даної фізичної особи було виготовлено та передано замовнику книгу Пам'ятка учасникам АТО в кількості 10000 примірників. За домовленістю між сторонами рахунок на оплату послуг було оформлено на ім'я позивача у даній справі, ФОП ОСОБА_1

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

18 липня 2016 року між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір №2/18/07 (далі за текстом - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику поліграфічні послуги або поліграфічну продукцію, замовлені замовником, відповідно до технічних завдань, а замовник зобов'язався прийняти виготовлені поліграфічні послуги і продукцію, та сплатити її вартість згідно умов цього Договору.

Продукція виготовляється з матеріалів виконавця (пункт 1.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що вартість поліграфічних послуг, які надаються за цим Договором обговорюється технічним завданням, а саме книга формат 210*148 мм, загальний обсяг 88 сторінки, в тому числі - 4 сторінки обкладинка, друк 4+0, папір 150гр, лак офсетний матовий 1+0, внутрішній блок, 84 сторінки, друк 1+1, папір офсетний 70гр/м2. Збірка на 2 скоби, накладом 10000примірників, загальною вартістю 35100,00грн., термін виготовлення 7-8 робочих днів з моменту затвердження макетів для друку та надходження передплати на поточний рахунок виконавця.

За умовами пункту 4.2 Договору оплата поліграфічних послуг здійснюється замовником в два етапи: перший етап - аванс у розмірі 70% вартості, та 30% на протязі одного банківського дня з моменту отримання.

Згідно пункту 6.1 Договору він діє до 31.12.2016.

На виконання умов Договору позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку №59 від 18.07.2016, здійснив перерахування 35100,00грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №48 від 20.07.2016.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, обумовлену Договором продукцію позивачу не передав.

Позивач направив відповідачу претензію №1/2016 від 27.09.2016, в якій просив відповідача в строк до 27.10.2016 поставити продукцію або повернути суму сплаченої попередньої оплати.

Дана претензія залишена відповідачем без реагування, продукція за Договором не поставлена, попередня оплата не повернута.

У зв'язку з цим, позивач 09.11.2016 звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив розірвати Договір та стягнути з відповідача отримані за Договором кошти в розмірі 35100,00грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства, суд вважає, що Договір, який укладено сторонами за допомогою електронної пошти, є письмовим договором, на підставі якого у сторін виникли права та обов'язки щодо виготовлення та передачі поліграфічної продукції.

Подальші дії сторін щодо направлення відповідачем рахунку №59 від 18.07.2016 та здійсненням позивачем попередньої оплати згідно платіжного доручення №48 від 20.07.2016 також відповідають визначеним у Договорі умовам.

За таких обставин, відповідач є зобов'язаною стороною за Договором, зокрема, в частині виготовлення та передачі відповідачу поліграфічної продукції.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить в собі, у тому числі, елементи договору поставки.

Частина 2 статті 693 ЦК України визначає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів передачі позивачу продукції, що була предметом Договору, а також доказів повернення отриманої суми попередньої оплати, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 35100,00грн. попередньої оплати.

Посилання відповідача на те, що фактично договір укладено з фізичною особою ОСОБА_4 документально не доведені, відповідний договір суду не наданий.

Також не обґрунтовано відповідними доказами й те, що вказана фізична особа була уповноважена позивачем для отримання продукції згідно умов Договору.

Крім того, з наданих відповідачем незавірених копій транспортних декларацій про відправку поліграфічної продукції на ім'я ОСОБА_4 неможливо встановити яка саме продукція передавалася вантажоотримувачу, та в якій кількості. Також ці декларації не містять посилання на відповідний договір, а також дату здійснення перевезення вантажу.

Отже, ці документи не можуть бути прийняті судом як належний та допустимий доказ виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Щодо позовних вимог про розірвання Договору суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 6.2.2 Договору розірвання цього Договору в односторонньому порядку замовником (за умови перерахування грошей) можливе в разі невиконання виконавцем повністю або частково робіт за договором.

Разом із тим, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.02.2010 у справі №3/55пд.

Однак, строк дії Договору закінчився 31.12.2016 (пункт 6.1 Договору), тобто після звернення позивача з даним позовом.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі за вимогами про розірвання Договору у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК" (62459, Харківська область, Харківський район, смт.Високий, вул.Жовтнева, буд.7/69, код 39805461) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04208, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 35100,00грн. попередньої оплати, 2756,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог про розірвання договору №2/18/07 від 18.06.2016 про надання поліграфічних послуг, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Типографія - "КСК", провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 30.01.2017 р.

Суддя М.В. Калантай