Постанова

від 23.01.2017 по справі 910/14874/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Справа№ 910/14874/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача-1: не з'явились

від позивача-2: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Яців О.Р., дов. № 399 від 28.09.2016р.

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

від третьої особи-3: Іваницька Т.Б., дов. № 31-13030-08/11 від 20.05.2016р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 12.12.2016 року

у справі № (суддя Сташків Р.Б.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк

"Укргазбанк" на дії державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України при виконанні наказу від 25.05.2016 у справі №910/14874/15

за позовом заступника прокурора Подільського району міста Києва

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Приватного підприємства "Нива-В.Ш.";

2) ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ТОВ "Голденстаілгруп";

2) ТОВ "Фінансова компанія "МКС-Інвест";

3) Міністерство фінансів України

про визнання прилюдних торгів недійсними та витребування

нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2016р. у справі № 910/14874/15 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на дії державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України при виконанні наказу від 25.05.2016 у справі № 910/14874/15 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.12.2016р. у справі № 910/14874/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк".

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.01.2017 р. апеляційну скаргу ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" у справі № 910/14874/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 904/9530/16 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.01.2017 р.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Міністерство фінансів України у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача, відповідача-1 та третіх осіб-1,2 у судове засідання не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-2 та третьої особи-3, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.06.2016 державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) було відкрито виконавче провадження № 51383022 по виконанню наказу від 25.05.2016 у справі №910/14874/15.

У постанові про відкриття виконавчого провадження №51383022 боржнику було надано строк для добровільного виконання до 16.06.2016.

Згідно наказу було витребувано від боржника, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради об'єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 60 літера "В", загальною площею 639,4 кв.м.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження №51383022, у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк рішення добровільно виконано не було.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, у редакції яка діяла з 05.10.2016 по 29.11.2016 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк, зокрема, рішення, яке зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України було винесено вимогу № 975/7 від 07.10.2016, якою зобов'язав боржника виконати наказ протягом трьох днів, перевірку виконання призначив на 12.10.2016 о 10:00, повідомив сторін виконавчого провадження про необхідність бути присутніми та що у випадку відсутності витребування майна буде здійснено без участі боржника шляхом складання акту.

12.10.2016 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою вчинення виконавчих дій - м. Київ, вул. Воздвиженська, 60, літера "В", та станом на 10:25 встановлено відсутність викликаних сторін виконавчого провадження, та зокрема, боржника за наказом, що зафіксовано у відповідному акті.

Повторно, керуючись ст. 75 Закону ВДВС виніс другу вимогу № 975/7 від 18.10.2016, якою зобов'язав боржника виконати наказ протягом трьох днів, перевірку виконання призначив на 01.11.2016 о 10:00, повідомив сторін виконавчого провадження про необхідність бути присутніми та що у випадку відсутності витребування майна буде здійснено без участі боржника шляхом складання акту.

Відповідно до п.п. 9, 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затв. наказом Мінюста від 02.04.2012 N 512/5) вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання. Вимога повинна містити:

- найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця;

- дата відкриття та номер виконавчого провадження;

- реквізити виконавчого документа;

- строк виконання;

- наслідки невиконання.

Обґрунтовуючи вимоги скарги про визнання дій ВДВС неправомірними та про скасування вимоги ВДВС № 975/7 від 18.10.2016, скаржник посилається, що всупереч Інструкції вимога не містить строк виконання та наслідків невиконання, та зокрема, що строк виконання "три дні" є незрозумілим, оскільки невідомо з якого часу він обраховується, а наслідки невиконання не відповідають вимогам Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Строки обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом, а якщо такий строк Законом не встановлений, то діє ч. 1 ст. 11 Закону, яка вказує, що строк встановлюється державним виконавцем.

Законом не встановлено строк виконання вимоги, тому строк її виконання за приписами ст. 11 Закону встановлюється державним виконавцем у робочих днях.

Як вбачається з вимоги, державним виконавцем всупереч посиланням скаржника було встановлено у вимозі строк виконання рішення - три дні, під якими у розумінні ст. 11 Закону розуміються саме робочі дні, та встановлено граничний строк, до якого ця вимога повинна була бути виконана - до призначеної державним виконавцем перевірки виконання на 01.11.2016.

Тобто, вимога містить усі передбачені Законом реквізити щодо строку її виконання, які стягувачу слід читати з урахуванням положень Закону, а саме - що строк "три дні" визначено у робочих днях, та що строк виконання вимоги обмежено не "з"

"по", а граничним строком її виконання - до призначеної державним виконавцем перевірки виконання. При цьому, суду з тексту вимоги, та враховуючи наведені вище положення Закону, цілком зрозуміло який державним виконавцем було у вимозі встановлений строк для її виконання, натомість стягувач не обґрунтував з посиланням на положення Закону - чому встановлений у вимозі строк йому суперечить, враховуючи обрахунок строку за Законом у робочих днях та встановлений граничний строк виконання вимоги.

Крім того, спірну вимогу від 18.10.2016 № 975/7 скаржником було отримано (вхідний штамп) 21.10.2016, відтак, до призначеної державним виконавцем перевірки виконання на 01.11.2016, у скаржника було не три, а шість робочих днів (24.10.2016 - 28.10.2016 та 31.10.2016) для виконання вимоги.

Щодо наслідків невиконання, то суд зазначає, що скаржник плутає терміни "наслідки невиконання вимоги" та "відповідальність за невиконання вимоги", та суд констатує, що ВДВС правомірно відповідно до ч. 8 ст. 66 Закону (виселення) у вимозі вказав, що наслідком невиконання вимоги про виконання рішення добровільно та про необхідність сторонам виконавчого провадження бути присутніми у вказаному держаному виконавцем місці виконання (адреса витребуваного об'єкту нерухомості) та у час виконання, витребування майна буде здійснено без участі боржника шляхом складання акту.

При цьому суд зазначає, що витребування у боржника нерухомого майна на користь стягувача за своєю правовою та враховуючи визначені Законом засоби виконання найбільше близько схоже з виселенням боржника з займаного приміщення та повернення приміщення стягувачеві, так як передбачає вивільнення нерухомого майна від боржника з передачею цього майна стягувачеві, тому державний виконавець обгрунтовано у оскаржуваній вимозі зазначив наслідки невиконання вимоги такі, які передбачені Законом, як наслідки невиконання вимоги державного виконавця про виселення (ст. 66 Закону).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" на дії державного виконавця.

Також, доводи апелянта щодо обставин встановлених іншим судом при розгляді скарги на іншу (попередню) вимогу державного виконавця (справа № 910/14874/15 ухвала від 16.11.2016) судом не приймаються до уваги, оскільки у вказаній справі судом надавалася правова оцінка іншій вимозі та діям державного виконавця при її винесенні.

Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. у справі № 910/14874/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2016р. у справі № 910/14874/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/14874/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна