Рішення

від 31.01.2017 по справі 139/1145/16-ц

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/1145/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 січня 2017 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Коломійцевої В.І.

секретаря Мельник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів, визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів, визнання права власності в порядку спадкування. Позов мотивувала тим, що 23 квітня 2016 року померла її мати ОСОБА_4. Вона є спадкоємцем за законом, що прийняла спадщину після смерті останньої, звернувшись із заявою до нотаріуса. Інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались. Таким чином, по спливу шести місяців після смерті матері вона звернулася до нотаріуса із заявою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 2,9034 га з кадастровим номером 0522884200:04:003:0369 та площею 0,0775 га з кадастровим номером 0522884200:04:003:0370, розташовані на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Вказані земельні ділянки належали її матері на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 084695 від 29.01.2004 року.

Разом з тим, згідно витягів з Державного земельного кадастру № НВ-0505266322016 та № НВ-0505266202016 власником вказаних земельних ділянок є ОСОБА_3, що володіє ними на підставі державних актів серії ВН 074399 та ВН 074398 від 04.09.2008 року.

Таким чином, на одні й ті самі земельні ділянки різним особам видані державні акти. При цьому, інформація про власника вказаних земельних ділянок - ОСОБА_4 в Державному земельному кадастрі відсутня.

У зв'язку з наведеним вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вказані земельні ділянки. Оскільки іншого способу захисту своїх прав не має, тому звернулася до суду з даним позовом. Просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 29.02.2008 року № 72 про внесення часткових змін до розпорядження голови РДА від 07.10.2003 року № 270 в частині передачі у власність спадкоємцю ОСОБА_3 земельної ділянки № 535. Визнати недійсними державні акти серії ВН № 074399 та ВН № 074398 від 04.09.2008 року на право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 0522884200:04:003:0370 власником якої є ОСОБА_3, та з кадастровим номером 0522884200:04:003:0369. Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровим номером 0522884200:04:003:0370 площею 0,0775 га та з кадастровим номером 0522884200:04:003:0369 площею 2,9034 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 084695, виданого на ім'я ОСОБА_4 29 січня 2004 року ОСОБА_2 райдержадміністрацією Вінницької області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 64. Стягнути з відповідачів документально підтверджені судові витрати.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5, який діє згідно довіреності від 07.12.2016 року не з'явився, натомість подав суду заяву в якій просив справу розглянути у його відсутності та у відсутності його довірительки. Позов ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі, просить його задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з'явився, подав суду письмові заперечення в яких просив справу розглянути у його відсутності (а.с. 45-46). Позов не визнає з наступних підстав. ОСОБА_2 райдержадміністрація діє в межах чинного законодавства України. При зверненні громадянина - спадкоємця ОСОБА_3 щодо переоформлення права власності на земельні частки (паї), які передані у власність його спадкодавцям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із земель колективної власності колишнього КСП Темп с. Михайлівці, згідно розпорядження голови ОСОБА_2 райдержадміністрації від 07.10.2003 року № 270, розпорядженням від 29.02.2008 року № 72 були внесені зміни до розпорядження від 07.10.2003 року № 270 та передано у власність ОСОБА_3 відповідні земельні ділянки. Ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів та вирішення інших питань у галузі земельних відносин згідно ст. 15 ЗКУ (в редакції станом на 29.02.2008 р.) належало до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. В межах повноважень ОСОБА_2 відділом земельних ресурсів було підготовлено проект розпорядження Про внесення часткових змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 07 жовтня 2003 року № 270 Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП Темп с. Михайлівці . Отже, відповідно до законодавства, що діяло на момент видання оскаржуваного розпорядження, до повноважень місцевих державних адміністрацій, належав розгляд заяв власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видача документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); розгляд та погодження проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Встановлення ж меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), згідно ч. 1 ст.11 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції, яка діяла станом на 29.02.2008 р.) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (ч. 1 ст. 12 вказаного Закону). Таким чином, ОСОБА_2 районна державна адміністрація діяла в межах повноважень, визначених законодавством, що діяло на момент видання оскаржуваного розпорядження.

Відповідач ОСОБА_3 двічі в судове засідання не з'явився, в порядку ст. 76 ЦПК України був завчасно повідомлений належним чином про час та місце судового засідання. (а.с.53,61 )

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України , у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 квітня 2016 року в с. Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_4 (а.с. 10).

За життя, 29 січня 2004 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 084695 виданий ОСОБА_2 райдержадміністрацією Вінницької області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 64, яким їй у власність було передано земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9034 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0369, та площею 0,0775 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0370, що знаходяться на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 13). Орієнтовна ринкова ціна вказаних земельних ділянок становить 50000 грн (а.с. 37).

Даний державний акт було видано на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 7 жовтня 2003 року № 270 Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП Темп с. Михайлівці (а.с. 47).

Згідно свідоцтва про народження (а.с. 8), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 9), довідки приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 № 181/01-16 від 04.11.2016 року (а.с. 11) позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 Спадщину прийняла як така, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Проте постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 № 186/02-31 від 30.11.2016 року (а.с. 18) позивачеві відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що не можливо однозначно встановити чи належали ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами 0522884200:04:003:0369 та 0522884200:04:003:0370, так як згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0505266202016 та НВ-0505266322016 від 10.11.2016 року власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9034 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0369, та площею 0,0775 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0370, що знаходяться на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, на підставі державних актів серії ВН 074398 та ВН 074399 від 04.09.2008 року, є ОСОБА_3 (а.с. 14-17).

Дані державні акти було видано на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 29 лютого 2008 року № 72 Про внесення часткових змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 07 жовтня 2003 року №270 Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП Темп с. Михайлівці (а.с. 29, 35-36).

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно зі ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 125 та частиною першої статті 126 ЗК України (в редакції станом на 29.01.2004 року) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з моменту отримання 29.01.2004 року державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, остання, відповідно до закону, стала власником земельних ділянок площею 2,9034 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0369, та площею 0,0775 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0370, що знаходяться на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 321 ЦК України також встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 3 ст. 43 Закону України від 9 квітня 1999 р. N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він може бути скасований у судовому порядку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 червня 2015 р. у справі N 6-162цс15).

За таких обставин, ОСОБА_2 районна державна адміністрація Вінницької області прийнявши розпорядження № 72 від 29.02.2008 року Про внесення часткових змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 07 жовтня 2003 року № 270 Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП Темп с. Михайлівці в частині передачі у власність громадянину - спадкоємцю ОСОБА_3 земельну частку пай № 535 в розмірі 2,90 га ріллі, 0,08 га багаторічних насаджень, яка була передана у власність його спадкодавцю ОСОБА_7, розпорядилася земельною ділянкою, яка їй не належала, оскільки та, на той час, уже перебувала у власності ОСОБА_4, а тому, вимога позивача визнати незаконним та скасувати в зазначеній частині вказане розпорядження є цілком обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 (в редакції станом на 04.09.2008 року), державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України (постанови судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13 травня 2015 р. N 6-164цс15, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 січня 2015 р. у справі N 6-221цс14; від 3 червня 2015 р. у справі N 6-205цс14).

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 р. у справі N 6-2824цс15).

Оскільки державні акти серії ВН 074398 та ВН 074399 від 04.09.2008 року ОСОБА_3 видані на підставі розпорядження, яке, як встановлено судом, є незаконним, то вимога позивача визнати недійсними вказані державні акти є також такою, що підлягає до задоволення.

В позовній заяві позивач просила також визнати за нею в порядку спадкування право власності на спірні земельні ділянки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Як уже зазначалося, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, що прийняла спадщину.

Крім позивача, спадкоємцем першої черги за законом є також ОСОБА_9, якій від прийняття спадщини відмовився, подавши нотаріусу відповідну заяву (а.с.72). Інші спадкоємці як за законом так і за заповітом відсутні.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З довідки ТОВ ЖЕО від 20.05.2016 року вбачається, що на час відкриття спадщини спадкодавець проживала з позивачем ОСОБА_1 (а.с.69)

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 24-2016 на ім'я померлої 23 квітня 2016 року ОСОБА_4 слідує, що ОСОБА_1, 04 листопада 2016 року подала заяву до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 про прийняття спадщини залишеної після смерті ОСОБА_4 Інший спадкоємець за законом ОСОБА_9 відмовились від спадщини про що подав відповідну заяву. Проте 04 листопада 2016 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи, вищевикладені докази, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки як спадкоємця ОСОБА_4

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до заявлених позивачем та задоволених вимог з відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1102,40 грн, а з відповідача ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 21, 321, 328, 391, 1216, 1223, 1225, 1258, 1268 ЦК України, ст.ст. 17, 116, 118, 125 - 126 (в редакції станом на 29.01.2004 року), 152, 155 ЗК України, ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст.ст. 3, 57, 88, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 29.02.2008 року № 72 Про внесення часткових змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 07 жовтня 2003 року № 270 Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності КСП Темп с. Михайлівці в частині передачі у власність спадкоємцю ОСОБА_3 земельної ділянки № 535 в розмірі 2,90 га ріллі, 0,08 га багаторічних насаджень, яка була передана у власність його спадкодавцю ОСОБА_7.

Визнати недійсним державний акт від 04.09.2008 року серії ВН № 074398 виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку на території Михайловецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9034 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0369, та державний акт від 04.09.2008 року серії ВН № 074399 виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку на території Михайловецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0775 га, кадастровий номер 0522884200:04:003:0370.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку на території Михайловецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, площею 2,9809 га (державний акт серії ВН № 084695), до якої входять земельні ділянки: площею 2,9034 га (кадастровий номер 0522884200:04:003:0369) та площею 0,0775 га (кадастровий номер 0522884200:04:003:0370), в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, яка померла 23 квітня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривню 20 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: