Рішення

від 31.05.2010 по справі 2-1850/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-1850/10

Провадження № 2-1850/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.

при секретарі - Черно А.В.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та стягнення понесених додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно у розмірі 1375 грн., починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.

Позивач в судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги, остаточно просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі з 27.02.2008 р. по 20.10.2009 р. по 470 грн. та по 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаю з 20.10.2009 р. і до повноліття дитини, а також просив стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на його користь понесені додаткові витрати на розвиток здібностей дитини і його лікування у розмірі 10918 грн. за період часу з вересня 2007 року .

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позивач сам змусив її піти з дому. Крім того, просила прийняти до уваги розмір її заробітної плати, хронічне захворювання та хвору матір, яка потребує догляду та матеріальної допомоги з боку відповідачки. Також просила прийняти до уваги, що дитина майже досягла повноліття, має у власності частину квартири і, на її думку, може сама про себе піклуватися. Вказала, що з липня 2009 року вона знову мешкає з позивачем та сином, надає останньому посильну допомогу та піклування.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02 листопада 1990 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В 2007 році між сторонами виникли неприязні стосунки і відповідачка пішла з дому, куди повернулася вже в кінці липня 2009 року.

В свою чергу, дитина зосталася мешкати разом з позивачем в м. Миколаєві і знаходитися на його утриманні.

За час відсутності відповідачка декілька разів передавала дитині речі, а також через своїх родичів та знайомих двічі пересилала грошові перекази, які позивач відмовився отримати (довідки Лошнівського ВП3 Тернопільської області від 27.11.08 р. і від 05.12.2008 р. про грошові перекази на 500 грн. і 100 грн., пояснення свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7В.).

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 навчався в Морському ліцеї м. Миколаєва та займався вивченням іноземної мови, фізики, математики, неодноразово приймав участь у міжнародних конкурсах і олімпіадах, а в вересні 2007 року поступив до малої Академії наук, що потребувало додаткових витрат на його навчання, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Згідно наданих суду медичних довідок, ОСОБА_5 дістав нервовий розлад і потребував один раз на рік санаторно-курортного лікування, за станом здоров'я почав постійно займатися лікарняною фізкультурою в групі "Здоров'я" фітнес-клубу "Енергія", що підтверджується наданими суду абонементами на ім'я дитини. Позивач постійно матеріально утримує дитину, але згідно довідки МСЕК від 16.04.2008 року є інвалідом 3 групи.

Відповідачка фактично не приймає участі в житті дитини, його вихованні та лікуванні.

Так, влітку 2007 року відповідачка виїхала на заробітки за кордон і згідно довідки № 10261 від 26.11.2007 року Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_4 знаходилася в розшуку з 09.08.2007 року, її місцезнаходження було не відоме, пояснити де знаходилася, чим займалася, надати відомості про отриманий доход відповідачка в суді категорично відмовилася.

Відповідно до ст. ст. 180 - 182 Сімейного Кодекса України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. На виконання цього обов'язку за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, з урахуванням стану здоров'я і матеріального положення дітей, платника аліментів і інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При визначенні розміру аліментів з ОСОБА_4 суд враховує матеріальний і сімейний стан відповідачки і вважає можливим стягнути аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до повноліття дитини, оскільки на даний час відповідачка з 20.10.2009 року офіційно працює і має постійний заробіток.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивач поніс додаткові витрати на розвиток здібностей і здоров'я дитини, що підтверджується наданими суду доказами (квитанції, довідки, абонементи і інше), суд вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 5 000 грн., що на думку суду є достатнім з урахуванням матеріального становища сторін та обставин справи. Доказів, що відповідачка, знаходячись за кордоном, не спроможна була надавати додаткову допомогу своєму сину, суду надано не було.

Що стосується пояснень відповідачки, що її належить звільнити від обов'язку утримувати сина ОСОБА_11, оскільки той має у власності частку квартири і на даний час може сам себе утримувати, то суду не надано доказів, що дитина дійсно отримує будь-який дохід і той набагато перевищує дохід батьків і забезпечує повністю потреби дитини.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягає стягненню в дохід держави держмито у розмірі 51 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно - технічного забезпечення у розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 180-182, 185, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 13, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка народилася в с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 части з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 27 лютого 2008 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка народилася в с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області, на користь ОСОБА_3 5000 грн., понесених додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період часу з вересня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави держмито у розмірі 51 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення набуває законної чинності через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку, визначеному ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Л.І. Агєєва.