Ухвала

від 31.01.2017 по справі 489/5997/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/5997/16-ц 31.01.2017 31012017 31.01.2017

Провадження №22-ц/784/427/17

Справа номер 489/5997/16-ц

Провадження номер 22-ц/784/427/17 Головуючий суду першої інстанції - Тихонова Н.С.

Суддя-доповідач апеляційної інстанції - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В,,

суддів: Довжук Т.С., Колосовського С.Ю.,

із секретарем судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва

від 07 грудня 2016 року,

постановлену за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Завод Електротехніка та публічного акціонерного товариства Банк Морской , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю Екопік-Україна та товариство з обмеженою відповідальністю Українська інвест компанія , про визнання іпотечного договору недійсним,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року ОСОБА_3 пред'явив вищезазначений позов, який обґрунтовував наступним.

24 вересня 2015 року він став учасником ТОВ Завод Електротехніка (частка у статутному капіталі становить 50%).

02 серпня 2012 року директор товариства, не маючи належних повноважень на підписання іпотечного договору, уклав його з ПАТ Банк Морський щодо нежитлового об'єкту, розташованого по АДРЕСА_1 , що складається з 9 основних будівель заставною вартістю 20 101 340 грн.

У зв'язку з чим позивач, посилаючись на ст.ст.203, 215 ЦК України, просив визнати іпотечний договір недійсним.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті провадження у справі з підстави того, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_3 подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування суддею норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя районного суду виходила із того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки сторонами оскаржуваного іпотечного договору є суб'єкти господарювання та даний позов заявлений щодо виконання умов договору при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Між тим з таким висновком суду неможна погодитися, з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.2 ст.122 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 3 постанови №3 від 01.03.2013 р. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ зазначає, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з ст.30 ЦПК України у цивільному процесі позивачем або відповідачем виступає фізична особа.

Відповідно до ст.21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, ОСОБА_3 просить визнати недійсним іпотечний договір від 02 серпня 2012 року, який був укладений товариством, учасником якого він став 24 вересня 2015 року.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що вказана позовна заява підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки позивач є фізичною особою та оспорює договір, який був укладений до того, як він став учасником товариства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Локтіонова

Судді Т.С.Довжук

С.Ю.Колосовський