Постанова

від 01.02.2017 по справі 805/17/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.                               Справа №805/17/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 09год.57хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., секретарі Кудрі В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Олександро-Калинівського сільського споживчого товариства

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Олександро-Калинівського сільського споживчого товариства про стягнення боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000 грн./аркуш спр.4-5/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем на теперішній час обліковується заборгованість з нарахованих фінансових санкцій у сумі 15000 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 2 вересня 2016 року № 5268/05-14-40-14-7/61 на суму 17000 грн.

Просить суд стягнути з Олександро-Калинівського сільського споживчого товариства (ЄДРПОУ 30835257) на користь державного бюджету борг у сумі 15000 грн. у вигляді штрафних санкцій.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту поштового зв'язку/аркуш спр.22/. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.37/.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначенихст.128 Кодексу адміністративного судочинства Україниперешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства Україниу зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Олександро-Калинівське сільське споживче товариство зареєстроване в якості юридичної особи за ЄДРПОУ 30835257, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області/аркуш спр.6-10/.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаєПодатковий кодекс України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Судом встановлено, що у період з 10 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року позивачем була проведена фактична перевірка відповідача з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої був кладений акт від 19 серпня 2016 року № 41/0-14-40-11-3-30835257/аркуш спр.26-29/.

02 вересня 2016 року позивачем, на підставі акту перевірки від 19 серпня 2016 року № 41/0-14-40-11-3-30835257, було прийняте податкове повідомлення-рішення № 5268/05-14-40-14-7/61, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17000 грн./аркуш спр.34/.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 30 вересня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відомостей щодо оскарження в судовому чи адміністративному порядку суду не надано/аркуш спр.13/.

Як зазначає позивач у позовній заяві та що підтверджується довідкою про стан заборгованості та даними відображеними в обліковій картки платника податків, відповідачем було часткового погашено заборгованість у сумі 2000 грн., тому до стягнення підлягає сума боргу у розмірі 15000 грн.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ю» № 1481-17 від 7 жовтня 2016 року у сумі 16000 грн./а.с.15/. Дана вимога була отримана відповідачем 7 жовтня 2016 року, про що свідчить дата та підпис представника відповідача у корінці податкової вимоги та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Крім того, відповідно до довідки позивача, за відповідачем рахуються відкриті банківські рахунки в установах банку/аркуш спр.11/.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до повного погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000 грн. не сплачений.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000 грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Олександро-Калинівського сільського споживчого товариства про стягнення коштів у розмірі податкового боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15000грн. – задовольнити.

Стягнути з Олександро-Калинівського сільського споживчого товариства (ЄДРПОУ 30835257, вул. Червоногвардійська, 8, с. Олександро-Калинове, Костянтинівський район, Донецька область, 85142) на користь державного бюджету борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч гривень), який необхідно перерахувати на р/р № 31113106700238, код платежу 21081103, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37890775.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивні частини у судовому засіданні 01 лютого 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 лютого 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Троянова О.В.