Постанова

від 25.01.2017 по справі 872/2а-43/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2017 рокусправа № 872/2а-43/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» про примусове відчуження земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2016 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду звернулась Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (далі - Нікопольська РДА) з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат (далі - ПАТ Орджонікідзевський ГЗК ), про примусове відчуження земельної ділянки.

25.01.2017 року позивач уточнив позовні вимоги в частині вартості земельної ділянки та додатково надав суду актуалізований звіт про експертну оцінку зазначеної земельної ділянки.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що до Нікопольської райдержадміністрації Дніпропетровської області звернулось ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат з листом, в якому просило розглянути питання щодо викупу частини земельних ділянок, які належать на праві власності фізичним особам, для суспільних потреб під подальше розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, що пов'язані з користуванням надрами загальнодержавного значення, у зв'язку з тим, що подальша робота ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат неможлива без розширення меж кар'єрів.

При цьому позивач зазначив, що ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат є містоутворюючим підприємством, від результатів господарської діяльності якого залежить формування бюджетів Чкалівської, Менжинської, Покровської, Шолохівської, Кіровської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області та м. Орджонікідзе.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд:

- примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку площею 1,090 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 124194 від 07.02.2003р. та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 1,090 га; кадастровий номер - 1222985500:02:001:0034; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення; за ціною 28 804,32грн. (Двадцять вісім тисяч вісімсот чотири гривні 32 коп.) під розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Північного кар'єру ПАТ Орджонікідзевський ГЗК з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення);

- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,090 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1222985500:02:001:0034 протягом 5 (п'яти) днів з дня набрання постанови суду законної сили.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю (ОСОБА_2І.) підтримав доводи позовної заяви та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники третьої особи за довіреністю (ОСОБА_3 та ОСОБА_4Ю.) також підтримали доводи позовної заяви, а також надав суду письмові пояснення, які залучено до матеріалів спарви.

Відповідач, місце проживання та перебування якого невідоме, був повідомлений про день, місце і час розгляду справи через засоби масової інформації (газета Урядовий кур'єр № 2 (5871) від 05 січня 2017 року, газета Вісті Придніпров'я № 1 (1800) від 12 січня 2017 року).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ ОГЗК має спеціальний дозвіл на користування надрами від 06 серпня 1996 року № 597.

Відповідно до державного акту Серії ІІІ-ДП№ 124194 від 07 лютого 2003 року, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 1,300 га. Вказана земельна ділянка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та складається з двох земельних ділянок площею 1,090га та 0,210га(а.с.39).

Земельна ділянка має наступні характеристики: кадастровий номер - 1222985500:02:001:0034, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення, рілля.

Вказана земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу, наданого ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат відповідно до акту, виданого Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України 26 грудня 2011 року №1921 та за змістом якого, у межах гірничого відводу підлягають використанню поклади марганцевих руд.

Марганцева руда, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення , віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.

На підставі спеціального дозволу на користування надрами №597 від 06 серпня 1996 року, ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат наділене правом видобування марганцевих руд західної частини Нікопольського родовища, розташованого на території Нікопольського району Дніпропетровської області.

Враховуючи необхідність розширення меж кар'єрів з видобування корисних копалин за рахунок відведення додаткових земельних ділянок в межах гірничого відводу ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат звернувся до Нікопольської РДА Дніпропетровської області з листом за вих. №383-102 від 27.06.2013р. щодо вирішення питання викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб та розпорядженням голови Нікопольської РДА №Р-157/0/321-14 від 23.04.2014р. розпочата процедура відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб та затверджені необхідні попередні заходи ( а.с.7- 9).

16 лютого 2016 року позивачем прийнято розпорядження №Р-119/0/321-16 щодо відчуження земельної ділянки площею 1,09 га, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, для суспільних потреб шляхом викупу за ціною у розмірі 24005,92 грн.(а.с.13).

22 лютого 2016 року на адресу відповідача позивачем направлене письмове повідомлення щодо порядку викупу земельної ділянки та розміру її викупної ціни, а також розміщено відповідне оголошення в газеті Вісті Придніпров`я №14 від 01.03.2016 року(а.с.14-18).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у зв'язку з відсутністю будь - якої інформації від відповідача щодо згоди на проведення переговорів стосовно відчуження даної земельної ділянки, 26.04.2016 прийнято розпорядження №Р-379/0/321-16 про звернення до суду із позовом про її примусове відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності(а.с.19-20).

Відповідно до статті 183-1 Кодексу адміністративного судочинства України право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об'єкти для суспільних потреб.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності (далі - Закон).

Вищезазначеним Законом передбачена можливість як викупу земельної ділянки для суспільних потреб, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки за процедурою відчуження (викупу) ділянки для суспільних потреб.

Так, згідно зі статтею 1 Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Положеннями абзацу 2 частини 3 статті 4 Закону визначено, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 4 вищенаведеної статті Закону, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об'єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються.

Відповідно до статті 5 Закону, вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У разі якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.

Положеннями частини 1 статті 8 Закону визначено, що органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб, як розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Згідно зі статтею 15 Закону, у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

Порядок примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності визначений у статті 16 Закону, в якій вказано про те, що орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.

Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого.

Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.

Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.

Таким чином, законодавчою підставою для задоволення адміністративного позову про примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, є доведення позивачем (органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування) неможливості проведення, у даному випадку, подальшого видобування корисних копалин без припинення права власності на земельну ділянку відповідача.

Вирішуючи питання встановлення викупної ціни, колегією суддів враховується наявний в матеріалах справи актуалізований звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 1,090 га, що належить ОСОБА_1, що проведена на замовлення ПАТ "ОГЗК", відповідно до якого грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 28804,32 грн. Даний звіт на час вирішення спору є чинним з терміном дії 19 грудня 2017 року.

Також колегія суддів зазначає, що відомості щодо замовлення відповідачем оцінки належної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, враховуючи зазначені норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, колегія суддів вважає, що позивачем, який є органом виконавчої влади та у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, належними та допустимими доказами доведено наявність у даному випадку суспільної необхідності у примусовому вилучені земельної ділянки, яка належить відповідачу для розміщення об'єктів, які визначені ч. 1 ст. 15 Закону Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , і діяльність ПАТ Орджонікідзевський ГЗК з видобування корисних копалин західної частини Нікопольського родовища в межах наданого гірничого відводу не можлива без припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянка. Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 , 183-1 , 205 , 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до ОСОБА_1, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» про примусове відчуження земельної ділянки - задовольнити.

Примусово відчужити з мотивів суспільної необхідності у державну власність земельну ділянку площею 1,090 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-ДП № 124194 від 07.02.2003р. та має наступні характеристики: місцезнаходження - на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; площа - 1,090 га; кадастровий номер - 1222985500:02:001:0034; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія - землі сільськогосподарського призначення; за ціною 28 804,32 грн. (Двадцять вісім тисяч вісімсот чотири гривні 32 копійки) під розміщення об'єктів пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (розширення Північного кар'єру ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення).

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,090 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області; кадастровий номер - 1222985500:02:001:0034, протягом 5 (п'яти) днів з дня здійснення на його користь розрахунків по повному відшкодуванню вартості земельної ділянки.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги до Вищого адміністративного суду України через Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай