Рішення

від 02.02.2017 по справі 699/842/16-ц

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/842/16-ц

Номер провадження 2/699/25/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Ященко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 Держгеокадастру у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, суд

встановив:

Позивач ОСОБА_1 пред'явив у суд даний позов і просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 16 січня 2008 року право власності на земельну ділянки площею 0.2215 га, кадастровий номер 7122581500:06:001:0109 і площею 1.3503 га, кадастровий номер 7122581500:01:005:0027 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в адмінмежах Деренковецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася за заповітом спадщина на зазначені земельні ділянки.

У суд позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_5 не з'явилися, надавши письмову заяву про розгляд справи за їх відсутністю та підтриманням позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області у суд не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності та визнання вимог позивача.

Представник третьої особи Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори Черкаської області у судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за відсутністю представника.

Представник третьої особи ОСОБА_3 Держгеокадастру у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області у судове засідання не з'явився, не заявив про свою участь у справі і не повідомив про згоду на участь у справі, а тому справа розглянута без третьої особи.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

В суді встановлено, що 16 січня 2008 року померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії 1-СР №085001 видане 18 січня 2008 року Деренковецькою сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області), яка за життя набула право власності на земельну ділянку площею 1,3503 га (рілля) та земельну ділянку площею 0,2215 га (сіножаті) загальною площею 1,5718 га, кадастровий номер земельної ділянки 7122581500:01:005:0027, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у межах Деренковецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 107259 виданий 20 лютого 2004 року на підставі рішення сесії Деренковецької сільської ради від 26 березня 2002 року № 18-1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №00102 було втрачено.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на дане спірне майно, яке знаходиться в адміністративних межах Деренковецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (на даний час правонаступник ОСОБА_2 сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області).

Місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання спадкодавця с. Деренковець Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Деренковецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області 04 жовтня 2016 року за № 593 про те, що ОСОБА_4 дійсно проживала ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня своєї смерті 16 січня 2008 року, а її онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом з нею. Крім них в господарстві ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Померла ОСОБА_4 лишила заповіт, посвідчений 27 листопада 2007 року секретарем Деренковецької сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстровано в реєстрі за № 151, в якому все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 - позивачу по справі. Заповіт не змінено і не скасовано.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, так як постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї.

З метою успадкування права власності на земельну ділянку, позивач звернувся з заявою до нотаріуса про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Корсунь - Шевченківською державною нотаріальною конторою Черкаської області 11 жовтня 2016 року було заведено спадкову справу за № 313/2016. Незважаючи на це, видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку нотаріус не може, тому що втрачений документ, який засвідчує право власності на неї. У зв'язку з цим, йому у видачі свідоцтва було відмовлено.

Зазначена обставина підтверджується постановою нотаріуса від 19 жовтня 2016 року про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та довідки Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори №1178/01-16 від 19 жовтня 2016 року, що крім позивача з заявою на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 в нотаріальну контору ніхто не звертався.

Розміщено оголошення в газеті Надросся від 18 жовтня 2016 року №86 про втрату Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №107259 виданого на ім'я ОСОБА_4 та вважати його недійсним.

Позивач звертався до відділу Держгеокадастру у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області та до державного реєстратора Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області, однак йому було роз'яснено по неможливість вирішити дане питання в позасудовому порядку та рекомендовано звернутися до суду. Згідно листа Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області за померлою особою неможливо провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, так як згідно вимог закону цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-7104468612016 від 17 листопада 2016 року кадастровий номер земельної ділянки площею 0,2215 га - 7122581500:06:001:0109.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-7104468692016 від 17 листопада 2016 року кадастровий номер земельної ділянки площею 1,3503 га - 7122581500:01:005:0027.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області від 22 листопада 2016 року за № 97-28-0.2-3961/2-16 станом на 01 січня 2016 року вартість однієї земельної частки (паю) по Деренковецькій сільській раді середнім розміром 1,53 умовних кадастрових гектарів становить 48385,23 грн. (у тому числі 46905,88 грн. - рілля, 1479,35 грн. - сіножаті).

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином, оскільки позивач внаслідок відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом в нотаріальній конторі, право власності може бути визнане судом.

Відповідно до п.11 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи або смерті власника.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положення ст. 126 ЗК України в редакції, яка діяла на час видачі Державного акту на право власності на земельну частку, тобто на 2001 рік, передбачали посвідчення права власності на земельну ділянку державними актами, форми яких затверджувались Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9. Розділу VII Закону України Про Державний земельний кадастр до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Постанова Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 року Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.06. 2013 року № 483. Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі втратив чинність (згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 3 липня 2013 року №404). Отже, окремого порядку видачі дублікатів взамін втрачених або зіпсованих документів, підтверджуючих право власності, користування земельними ділянками законодавство на даний час не передбачає.

Згідно ст.126 ЗК України у редакції після 01.01.2013 року Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень визначені в ст.19 Закону, відповідно до якої державна реєстрація прав проводиться на підставі, в тому числі і державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

А тому, враховуючи викладене, суд вважає за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно, оскільки він є спадкоємцем зазначеного майна, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від спадщини.

Згідно ст. ст.10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, сторони пояснили, що всі докази надані.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.58 і ч.2 ст.59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.63 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Свідки у справі відсутні.

Згідно ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Оскільки позивач не має можливості оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, то згідно ст.1 Протоколу № 11 Європейської конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном підлягає судовому захисту.

А тому, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення. До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, а відповідач не пред'явив зустрічний позов та протягом усього часу розгляду справи позивач не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в справі.

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1225, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд

вирішив :

Задовольнити повністю позов.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1 виданий 14 серпня 2002 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 після смерті ОСОБА_4, померлої 16 січня 2008 року (свідоцтво про смерть серії 1-СР №085001 видане 18 січня 2008 року Деренковецькою сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області) за заповітом право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,2215 га, кадастровий номер 7122581500:06:001:0109,

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3503 га, кадастровий номер 7122581500:01:005:0027,

які належали померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 107259 виданого 20 лютого 2004 року на підставі рішення сесії Деренковецької сільської ради від 26 березня 2002 року № 18-1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №00102.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області с. Набутів Корсунь-Шевченківський район Черкаської області вул. Центральна 190/1 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1 виданий 14 серпня 2002 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_7sp; А.