Рішення

від 31.01.2017 по справі 904/11287/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017 Справа № 904/11287/16

За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь", м. Дніпро

про стягнення 135 021,92 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №689/1001 від 14 грудня 2016 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 5790/17 від 30.01.2017) просить стягнути з обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" заборгованість у розмірі 135 021,92 грн., з яких:

- заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 89 607,13 грн.;

- пеня у розмірі 4 108,06 грн.;

- 3 % річних у розмірі 4 091,34 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 37 215,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 440 від 28 травня 1999 року (в редакції додаткової угоди №5/608 від 01 серпня 2007 року) в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 20.05.2014 по 15.01.2017 у сумі 4 091,34 грн. та інфляційні збитки за період з травня 2014 року по грудень 2016 року.

На підставі пункту 4.2.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати поставленої електричної енергії у розмірі 4 108,06 грн. за загальний період з 19.12.2015 по 15.01.2017.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкладення розгляду справи повернута підприємством зв'язку з відміткою: "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності його представника, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

За таких обставин, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи був відкладений з 26 грудня 2016 року на 17 січня 2017 року, з 17 січня 2017 року на 31 січня 2017 року.

У судовому засіданні 31 січня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (яке в подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго") (постачальник) та обслуговуючим кооперативом "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії у вигляді Додаткової угоди №5/608 до договору №440 від 28.05.1999, відповідно до умов якого (п.1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 174,7 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п.9.8, 9.8.1 в редакції додаткової угоди №4614 від 11.11.2016).

За умовами п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам";

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустаткування (ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання споживачем електричної енергії в межах дозволеної потужності 174,7 кВт.

Відповідно до пункту 3.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібним тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.7.1. договору сторони домовились, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

У разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належної електричних мереж постачальника (електропередавальної організації) та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії за показами розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються власником зазначеної ділянки електромережі відповідно до Методики по визначенню втрат електроенергії, яка затверджується Мінпаливенерго України, та оформлюються Додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача". Постачальник здійснює перевірку розрахунку втрат, виконаного споживачем та разі їх необґрунтованої відсутності або виявлення помилок в розрахунках, здійснює коригування обсягу використаної споживачем електроенергії з відображенням цієї дії в Акті про використану електричну енергію шляхом зазначення остаточного обсягу використаної електричної енергії на підставі своїх розрахунків (п. 7.2 договору).

Якщо середньомісячне споживання електроенергії споживачем в будь-якій точці обліку протягом 2 місяців підряд нижче визначеного пунктом 3.4. ПКЕЕ, постачальник протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до власника відповідних засобів обліку щодо приведення стану обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (п. 7.5 договору).

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електроенергію; акт з контролю електричної потужності (п.7.6. договору).

Розрахунки споживача за використану електричну енергію з постачальником здійснюються за тарифами недиференційованими за зонами доби, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ і діють на протязі розрахункового періоду. Розрахунковим періодом встановлюється місяць з 5 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку 3 до договору).

Пунктом 1 додаткової угоди №5/ від 09.07.2009 визначено, що розрахунковий період встановлюється з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно п.2.2. Додатку 3 до договору підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітний розрахунковий період, що належить до сплати споживачем здійснюється сторонами за формою Акту про використану електричну енергію, погодженого сторонами, що відображена в додатку 5 до цього договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду в двох примірниках.

Відповідно до п.2.3. Додатку 3 до договору та п.6.39 ПКЕЕ у разі неможливості отримання постачальником електроенергії даних про спожиту електроенергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу використаної електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом використання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом використаної електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу використаної електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію:

- за травень 2014 року у кількості 19 125 кВАр*г;

- за червень 2014 року у кількості 17 024 кВАр*г;

- за липень 2014 року у кількості 13 632 кВАр*г;

- за серпень 2014 року у кількості 17 026 кВАр*г;

- за вересень 2014 року у кількості 17 099 кВАр*г;

- за листопад 2014 року у кількості 20 161 кВАр*г;

- за грудень 2014 року у кількості 22 165 кВАр*г;

- за березень 2015 року у кількості 16 620 кВАр*г;

- за липень 2015 року у кількості 14 093 кВАр*г;

- за серпень 2015 року у кількості 17 208 кВАр*г;

- за вересень 2015 року у кількості 18 110 кВАр*г.

Копії підписаних сторонами актів про постачання електричної енергії знаходяться в матеріалах справи (а.с.14-83).

Відповідно до п. 4 додатку 3 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період за наступною системою платежів:

Поточним платежем, що дорівнює 100-відсотковій вартості обсягу електроенергії, заявленого на поточний розрахунковий період, який здійснюється споживачем не пізніше 5-го операційного банківського дня з початку цього розрахункового періоду, на підставі рахунку отриманого від постачальника у день надання Акту про використану електричну енергію за минулий розрахунковий період. Вартість заявленого обсягу електроенергії розраховується за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду за який здійснюється поточний платіж.

Остаточним розрахунком на підставі Акту про використану електричну енергію, згідно п.2.2 цього додатку, за весь розрахунковий період за остаточним рахунком, який споживач повинен отримати у день надання постачальнику цього Акту, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3 цього додатку, протягом п'яти операційних банківських днів з дня отримання рахунку.

У разі несвоєчасного подання акту про використану електричну енергію споживач забезпечує остаточний розрахунок за використану електроенергію протягом п'яти/десяти операційних банківських днів з дня закінчення розрахункового періоду.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої активної електроенергії:

- №111/440/23-249/5/1 за травень 2014 року на суму 6 976,79 грн. (отриманий споживачем 12.05.2014);

- №111/440/23-249/6/1 за червень 2014 року на суму 7 139,86 грн. (отриманий споживачем 10.05.2014);

- №111/440/23-249/6кор за червень 2014 року на суму - 104,84 грн. (отриманий споживачем 05.07.2014),

- №111/440/23-249/7/1 за липень 2014 року на суму 5 717,26 грн. (отриманий споживачем 15.07.2014);

- №111/440/23-249/8/1 за серпень 2014 року на суму 7 140,71 грн. (отриманий споживачем 11.08.2014);

- №111/440/23-249/9/1 за вересень 2014 року на суму 7 171,32 грн. (отриманий споживачем 12.09.2014);

- №111/440/23-249/11/1 за листопад 2014 року на суму 8 455,52 грн. (отриманий споживачем 10.11.2014);

- №111/440/23-249/12/1*н за грудень 2014 року на суму 9 296,00 грн. (отриманий споживачем 11.12.2014);

- №111/440/23-249/3/1 за березень 2015 року на суму 6 970,43 грн. (отриманий споживачем 10.03.2015);

- №111/440/23-249/7/1 за липень 2015 року на суму 8 878,60 грн. (отриманий споживачем 13.07.2015);

- №111/440/23-249/8/1 за серпень 2015 року на суму 10 841,05 грн. (отриманий споживачем 10.08.2015);

- №111/440/23-249/9/1 за вересень 2015 року на суму 14 288,80 грн. (отриманий споживачем 10.09.2015);

- №111/440/23-249/3/1 за березень 2015 року на суму 6 970,43 грн. (отриманий споживачем 10.03.2015);

- №111/440/23-249/12/1 від 10.12.2015 за грудень 2015 року на суму 15 432,05 грн.;

- №111/440/23-249/7/1 від 10.07.2016 за липень 2016 року на суму 15 992,46 грн.;

- №111/440/23-249/10/1 від 10.10.2016 за жовтень 2016 року на суму 20 307,19 грн.

- №111/440/23-249/11/1 від 10.11.2016 за листопад 2016 року на суму 21 335,32 грн.

- №111/440/23-249/12/1 від 10.12.2016 за грудень 2016 року на суму 21 451,42 грн.

Відповідачем здійснена часткова оплата активної електроенергії, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с138-154): №351 від 10.11.2014 на суму 10 000,00 грн.; №428 від 29.12.2014 на суму 7 000,00 грн.; №70 від 31.03.2015 на суму 5 000,00 грн.; №107 від 16.06.2015 на суму 4 100,00 грн.; №34 від 19.06.2015 на суму 7 500,00 грн.; №41 від 06.08.2015 на суму 12 038,68 грн.; №44 від 06.08.2015 на суму 11 661,32 грн.; №55 від 31.08.2015 на суму 8 200,00 грн.; №544123 від 24.09.2015 на суму 10 000,00 грн.; №900244 від 23.12.2015 на суму 8 360,69 грн.; №900231 від 23.12.2015 на суму 6 239,31 грн.; №18 від 30.06.2016 на суму 23 000,00 грн.; №19 від 14.07.2016 на суму 10 400,00 грн.; №29 від 08.09.2016 на суму 5 000,00 грн.; №32 від 12.10.2016 на суму 18 000,00 грн., залишок несплаченої суми складає 89 607,13 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 440 від 28 травня 1999 року (в редакції додаткової угоди №5/608 від 01 серпня 2007 року) в частині повної та своєчасної оплати активної електричної енергії.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за активну електроенергію за період травень-вересень 2014 року, листопад-грудень 2014 року, березень 2015 року, липень-вересень 2015 року, грудень 2015 року, липень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року у сумі 89 607,13 грн.

З огляду на положення п. 4 додатку 3 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії строк оплати спожитої активної електричної енергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати активної електричної енергії за спірний період у сумі 59 553,08 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спожиту активну електричну енергію у наведеній сумі у встановленому порядку не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за активну електроенергію за травень-вересень 2014 року, листопад-грудень 2014 року, березень 2015 року, липень-вересень 2015 року, грудень 2015 року, липень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року у сумі 89 607,13 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів передбачених п. 2.3.3.-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

За прострочення оплати електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої відповідачем електричної енергії за період з 19 грудня 2015 року по 15 січня 2017 року у сумі 4 108,06 грн.

Оскільки прострочення оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії у спірному періоді має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період з 19.12.2015 по 15.01.2017 у сумі 4 108,06 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.05.2014 по 15.01.2017 у сумі 4 091,34 грн. та втрати від інфляції за період з травня 2014 року по грудень 2016 року у сумі 37 215,39 грн.

При перевірці правильності розрахунку 3% річних судом встановлено правильність такого нарахування. У зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції складають 37 215,39 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, а розрахунок трьох відсотків річних та втрат від інфляції за заявлений позивачем період відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку їх обчислення, вимога про стягнення трьох відсотків річних у сумі 4 091,34 грн. та втрат від інфляції у сумі 37 215,39 грн. підлягає задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 025,33 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу "Житлово-експлуатаційна компанія "Тополь" (49041, м. Дніпро, ж/м Тополя-3, 22, 37, ідентифікаційний код 23367565) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 89 607,13 грн., пеню у сумі 4 108,06 грн., 3% річних у сумі 4 091,34 грн., інфляційні втрати у сумі 37 215,39 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2 025,33 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 02.02.2017