Рішення

від 01.02.2017 по справі 908/3233/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/151/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 Справа № 908/3233/16

За позовом: Виробничо-будівельного кооперативу «Ритм» (69006, АДРЕСА_1)

до: Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 63 470 грн. 02 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 1 від 05.12.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 17/16 від 09.09.2016 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Виробничо-будівельного кооперативу «Ритм» , м. Запоріжжя, до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, м. Запоріжжя, про стягнення 34732 грн. 00 коп. основного боргу, 2529 грн. 25 коп. - 3% річних, 26208 грн. 77 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2016 р., справу № 908/3233/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 02.12.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., порушено провадження у справі № 908/3233/16, присвоєно справі номер провадження 27/151/16 та призначено судове засідання на 11.01.2017 р.

Ухвалою суду від 11.01.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 01.02.2017 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, а також враховуючи необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду справи.

У судовому засіданні 01.02.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 526, 625, 837, 854 ЦК України, умовами договору № 456 Д-13 від 06.12.2013 р. просить його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. У письмовому запереченні, яке надійшло до суду 11.01.2017 р., зазначив, зокрема, наступне. Відповідач прийняв 27.06.2014 р. надані позивачем послуги за договором № 456Д-13 на суму 34732,00 грн. Відповідно до акту звірки від 10.01.2017 р. в обліку відповідача рахується кредиторська заборгованість перед позивачем у сумі 34732,00 грн. За період з 28.06.2014 р. по день розгляду справи в суді бюджетні асигнування для розрахунків по договору відповідачу не надходили. Відповідно до того, що сторони встановили розрахунки при умові надходження коштів від головного розпорядника, а грошові кошти не надходили з державного бюджету від головного розпорядника коштів, строк дії договору було продовжено, вважає, що стягнення коштів за договором є передчасним. Період настання заборгованості позивачем з 27.06.2014 р. визначено необґрунтовано, так як акти форми КБ-2в та КБ-3 прийняті та підписані 27.06.2014 р., а не 28.05.2014 р.

У письмовому поясненні, яке міститься в матеріалах справи, позивач зазначив про незгоду з позицією відповідача щодо ненастання строку виконання зобов'язання. Надходження коштів відповідачу від головного розпорядника не може вважатися строком виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з оплати прийнятих підрядних робіт, оскільки його настання залежить від суб'єктивної поведінки особи та її вольових дій, тому не може мати неминучий характер події, як це вказано в ст. 530 ЦК України. Оскільки існує факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи за договором, то нарахування інфляційних втрат та 3% річних є правомірним. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 01.02.2017 р. представник відповідача усно підтвердив виконання позивачем робіт за договором № 456Д-13 та наявність основного боргу в сумі 34732,00 грн., підтримав свою позицію, викладену в письмовому запереченні. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2013 р. між Виробничо-будівельним кооперативом «Ритм» (Підрядник, позивач у справі) та Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (Замовник, відповідач у справі) укладено договір № 456Д-13 на надання послуг з поточного середнього ремонту автопавільйону Замістя на автомобільній дорозі Р-37 Енергодар - Василівка - Бердянськ у Чернігівському районі, км 150+317 (ліворуч).

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується надати Замовникові обсяги послуг з поточного середнього автопавільйону Замістя на автомобільній дорогої Р-37 Енергодар - Василівка - Бердянськ у Чернігівському районі, км 150+317 (ліворуч) (далі - послуги) у відповідності до діючих норм і стандартів та здати їх в обумовлені строки Замовнику.

За умовами п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди № 4ДУ/456Д-13 від 21.10.2015 р., договірна ціна послуг динамічна та визначена відповідно до державних будівельних норм і складає 35,83627 тис.грн. з ПДВ. Фінансування послуг здійснюється за рахунок Спеціального фонду Державного бюджету.

У розділі 3 договору сторони обумовили порядок здійснення оплати. Згідно з п. 3.1 розрахунки за надані по цьому договору послуги здійснюються на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконання будівельних робіт /та витрат/ (форма № КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДБН та підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 30 календарних днів після підписання акту та при умові отримання коштів від головного розпорядника.

У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник письмово повідомляє про це підрядника, який зобов'язаний негайно призупинити надання послуг з моменту отримання повідомлення (п. 3.5). Бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань та оплачуються фінансові зобов'язання за надані послуги на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконання будівельних робіт /та витрат/ (форма № КБ-3) у межах виділених коштів (реального фінансування) (п. 3.6).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 термін надання послуг: початок: 06.12.2013 р., закінчення: 31.12.2013 р. Термін дії договору: початок: 06.12.2013 р., закінчення: 31.12.2013 р.

Додатковою угодою від 31.12.2013 р. сторони змінили термін надання послуг: початок: 06.12.2013 р., закінчення: 30.06.2014 р. Сторонами вносилися зміни в п.п. 10.1, 10.2 договору. Додатковою угодою № 3ДУ/456Д-13 від 31.12.2014 р. сторони визначили термін дії договору: початок: 06.12.2013 р., закінчення: 31.12.2015 р. Додатковою угодою № 4ДУ/456Д-13 від 25.12.2015 р. сторони визначили термін дії договору: початок: 06.12.2013 р., закінчення: 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Матеріали справи свідчать, що сторонами договору без зауважень 28.05.2014 р. було підписано та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт № РТМ-11д (форми № КБ-2в) на суму 34732,00 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) на суму 34732,00 грн.

Обґрунтовуючи позов наявністю заборгованості за виконані за договором № 456Д-13 від 06.12.2013 р. роботи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, за якою порушено провадження в даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 173, 174 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

За своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір № 456Д-13 від 06.12.2013 р. є договором підряду. Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами ч. 1 ст. 854 ЦК якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором № 456Д-13 від 06.12.2013 р., а саме: виконав та передав обумовлені договором роботи, про що оформлені акт приймання виконаних робіт № РТМ-11д та довідка про вартість виконаних робіт на суму 34732,00 грн., які без зауважень підписані сторонами та скріплені круглими печатками сторін. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив виконання позивачем зобов'язань за договором № 456Д-13 на загальну суму 34732,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідач не заперечив проти факту виконання позивачем робіт на суму 34732,00 грн., разом з тим, заперечуючи проти позову, посилається на неможливість оплати виконаних робіт у зв'язку з відсутністю фінансування та ненастанням строку оплати відповідно до умов, передбачених п.п. 3.1, 3.5, 3.6 договору.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з п. 7.1.1 замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги. Підрядник, у свою чергу, згідно з п. 7.4.1 має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 511 цього Кодексу зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд бере до уваги, що на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України, рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446.

Враховуючи підписання сторонами без зауважень та заперечень акту форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 робота за договором № 456Д-13 на суму 34732,00 грн. вважається прийнятою та у відповідача виник обов'язок провести оплату за виконану та прийняту роботу. Відсутність бюджетного фінансування за договором не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити виконану роботу. Суд також враховує, що роботи за договором були прийняті ще в 2014 році.

Відповідач у письмовому запереченні зазначив, що роботи були прийняті ним 27.06.2014 р., а не 28.05.2014 р., як зазначив позивач.

Позивачем до матеріалів справи долучені копії довідки форми № КБ-3 та акту форми № КБ-2в, які підписані з боку замовника (відповідача) 28.05.2014 р. (дата виконана кульковою ручкою). Позивачем дата підписання даних документів не проставлена.

Відповідач до письмового заперечення долучив копії довідки форми № КБ-3 та акту форми № КБ-2в, які підписані з боку замовника (відповідача) 27.06.2014 р. (дата виконана кульковою ручкою). При цьому в даних документах виконаний також напис кульковою ручкою про проведення даних робіт у червні 2014 р., документи, долучені до позовної заяви, такого зазначення не містять.

Суд не приймає до уваги дані заперечення відповідача, виходячи з наведеного нижче.

Пунктами 3.2, 5.2 договору № 456Д-13 покладено обов'язок підготування та передачі замовнику акту форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 саме на підрядника. Уповноважений представник замовника на протязі трьох днів перевіряє реальність акту й підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг.

Тобто, дані документи готуються в двох екземплярах позивачем та передаються на підпис відповідача, та вже після підпису останнього повертаються замовнику. При цьому один екземпляр акту та довідки залишаються у замовника та підрядник, відповідно, не має можливості проконтролювати яка дата підписання проставлена в екземплярі замовника.

Дані документи виконані машинописним способом з допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.0.0), дата підписання акту та довідки, як зазначалося вище, виконана кульковою ручкою. Підрядник дати підписання не поставив, відповідач фактично не піддав сумніву та не заперечив, що дата на акті та довідці, наданих позивачем, проставлена (виконана) не замовником, а іншою особою. Будь-якого листування з приводу невідповідності дати підписання документів сторони суду не надали. Крім того, у датах, проставлених на документах, що надані відповідачем, вбачається виправлення в зазначенні місяця підписання 06 . До того ж на акті форми № КБ-2в, наданому позивачем, над датою підписання з боку замовника міститься напис, виконаний кульковою ручкою 30.05.14 знято з реєстр. зг. листа уст. від 29.05.14 № 151819 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що роботи за договором були прийняті відповідачем саме 28.05.2014 р., як зазначено останнім при підписанні акту форми № КБ-2в.

Сторонами за договором підписаний 10.01.2017 р. акт звірення взаємних розрахунків станом на 01.02.2017 р. за договором № 456Д-13 від 06.12.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи. Згідно з актом, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму 34732,00 грн.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми 34732,00 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь втрат від інфляції в сумі 26208,77 грн. за період із липня 2014 р. по жовтень 2016 р. включно та 3% річних у сумі 2529,25 грн. за період із 28.06.2014 р. по 29.11.2016 р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Суд вважає встановленим факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних, здійснений позивачем, є правильним.

З відповідача на користь позивача стягується сума 26208,77 грн. втрат від інфляції та сума 2529,25 грн. - 3% річних.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 1378,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виробничо-будівельного кооперативу Ритм до відповідача: Служби автомобільних доріг у Запорізькій області задовольнити повністю.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 25891336) на користь Виробничо-будівельного кооперативу Ритм (місцезнаходження: 70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Центральна, буд. 39/1; 69006, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 20481579) суму 34732 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять дві) грн. 00 коп. основного боргу, суму 26208 (двадцять шість тисяч двісті вісім) грн. 77 коп. втрат від інфляції, суму 2529 (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 25 коп. - 3% річних, суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 02 лютого 2017 р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.