Рішення

від 25.01.2017 по справі 910/20757/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017Справа №910/20757/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрофтранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" про стягнення 51 653,15 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрофтранс", третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнісон Страхування" про стягнення 178 138,50 грн., за участю представників позивача за первісним позовом - Ткаченка Н.М., договір №б/н від 08.08.2016 року, Трофіменка О.М., довіреність від 16.01.2017 року, відповідача за первісним позовом - Міськової О.Б., довіреність №б/н від 11.11.2016 року, третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 44 500,00 грн. - основного боргу та 7 153,15 грн. штрафних санкцій, з яких: 6 008,32 грн. - пеня, 789,83 грн. - 3% річних та 355,00 грн. - інфляційні втрати, у зв'язку з неналежною оплатою відповідачем послуг перевезення вантажу згідно заявок-доручень №2000 від 18.02.2016 року, №2025 від 22.02.2016 року, №2106 від 07.03.2016 року, №2140 від 11.03.2016 року та №2183 від 18.03.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.11.2016 року.

30.11.2016 року в судовому засіданні відповідачем за первісним позовом надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в первісному позові.

30.11.2016 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрофтранс" про стягнення 178 138,50 грн. збитків за договором перевезення вантажу №1 від 17.02.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2016 року прийнято зустрічну позовну заяву та призначено до розгляду на 14.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнісон Страхування" залучено до розгляду у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

16.01.2017 року відповідачем за зустрічним позовом в судовому засіданні надано відзив, в якому він просив суд відмовити в зустрічному позові.

В судовому засіданні 16.01.2017 року оголошено перерву на 25.01.2017 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, позивача та відповідача за зустрічним позовом, а також дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрофтранс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" (експедитор) укладено договір №1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні, згідно умов якого, перевізник зобов'язується виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом за замовленням експедитора у міжнародному та/або міжміському та/або місцевому сполученні і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

Додатковими послугами за цим договором є: перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та розвантаження, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей, тощо.

Кожне замовлення за послуги за даним договором експедитор надаватиме перевізнику у письмовій формі (далі за текстом заявка ).

Згідно п.п. 3.1.7. договору у разі неналежного виконання чи невиконання умов укладеного договору перевізником, або за наявності очевидних підстав вважати, що перевізник не виконає свого обов'язку у встановлений термін або виконає його не у повному обсязі, експедитор має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі.

Підпунктами 3.1.8. та 3.1.9. договору передбачено право експедитора вимагати від перевізника відшкодування завданих збитків, пов'язнаних з неналежним виконанням чи невиконанням умов цього договору та не оплачувати вартість послуг перевізника в повному обсязі або в сумі невідшкодованих перевізником експедитору збитків, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням чи невиконанням перевізником своїх обов'язків за цим договором до їх повного виконання.

Підпунктом 3.4.21. договору сторони обумовили, що у випадку втрати, знищення або пошкодження вантажу чи його частини, перевізник зобов'язується відшкодувати експедиторові вартість втраченого, знищеного та/або пошкодженого майна в 10 (десятиденний) строк з моменту направлення вимоги.

Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника протягом 20 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів заявки, рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт (п. 4.4. договору №1).

Згідно п. 5.2. договору у випадку невідповідності кількості вантажу та/або стану вантажу, зазначеному в товарно-транспортних документах, при прийманні вантажу до перевезення, перевізник (водій-експедитор) зобов'язаний зробити відповідні зауваження в усіх екземплярах товарно-транспортних документів. Будь-які виявлені недоліки стосовно завантаження мають бути усунені вантажовідправником. Транспортування не може розпочатись, якщо зазначені недоліки не усунені. Якщо водій перевізника та/або залученої ним особи до виконання перевезення, підтверджують прийняття товару в товаротранспортних документах без надання аргументованих коментарів, вважається, що він отримав повну кількість товару у відмінному стані без виключень.

Пунктом 5.4. договору обумовлено, що перевізник приймає на себе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, в проміжок часу між прийняттям вантажу до транспортування та його здачею. У пункті призначення перевізник зобов'язаний отримати підпис одержувача на товарно-транспортних документах.

Відповідно п. 6.15. договору перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортних документах (CMR, TTH).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем були оформлені заявки-доручення №2000 від 18.02.2016 року, №2025 від 22.02.2016 року, №2106 від 07.03.2016 року, №2140 від 11.03.2016 року та №2183 від 18.03.2016 року, на виконання яких позивачем здійснено перевезення вантажу на загальну суму 44 500,00 грн. за вищезазначеними заявками, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Зокрема, позивачем на виконання заявки-доручення №2183 від 18.03.2016 року було здійснено перевезення вантажу, а саме - тютюнових виробів на загальну суму 10 700,00 грн., відправником за даною заявкою значиться Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", одержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Україна". Вартість тютюнових виробів, перевезення яких здійснювалось позивачем становить: згідно товарно-транспортної накладної №91139334904 від 18.03.2016 року - 1 832 353,46 грн., згідно товарно-транспортної накладної №9113038743 від 18.03.2016 року - 1 961 094,14 грн., Як вбачається з вищезазначених накладних, товар було прийнято перевізником без застережень та зауважень.

Під час здачі вантажу, за вищезазначеною заявкою-дорученням №2183 від 18.03.2016 року, одержувачем, було встановлено недостачу товару на загальну суму 932 353,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом про прийняття продукції одержувачем товару від 22.03.2016 року та довідкою відправника про вартість втраченого товару.

25.03.2016 року відправник товару - Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією про сплату збитків у розмірі 932 353,08 грн., завданих внаслідок незабезпечення збереження вантажу прийнятого до перевезення.

Відповідач за первісним позовом, у свою чергу, направив позивачу за первісним позовом вимогу №2213 від 20.04.2026 року та претензію №2250 від 25.07.2016 року з вимогами про сплату заборгованості у розмірі 932 353,08 грн., останню позивач за первісним позовом отримав 23.08.2016 року.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 47 Статуту автомобільного транспорту товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

Як вбачається з акту про прийняття продукції від 22.03.2016 року, що був складений представниками одержувача товару - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Україна", при розвантаженні товару, отриманого згідно товарно-транспортної накладної №91139334904 від 18.03.2016 року було виявлено нестачу товару, вартість якого відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" складає 932 353,08 грн.

Отже, в порушення умов договору, позивач за первісним позовом не виконав належним чином свої обов'язки згідно договору та допустив втрату товару, у зв'язку з чим у відповідності до п. 3.1.9. договору відповідач за первісним позовом має право не оплачувати вартість послуг перевізника в сумі невідшкодованих збитків, що виникли у зв'язку з неналежним виконанням чи невиконанням позивачем за первісним позовом своїх обов'язків за цим договором.

Доказів відшкодування збитків позивачем за первісним позовом суду не надано.

За таких обставин, правові підстави для стягнення з відповідача за первісним позовом 44 500,00 грн. - основного боргу та 7 153,15 грн. штрафних санкцій відсутні, тому в первісному позові слід відмовити.

Предметом зустрічного позову є вимоги експедитора (позивача за зустрічним позовом) про відшкодування перевізником (відповідачем за зустрічним позовом) 178 138,50 грн. завданої шкоди під час перевезення вантажу за договором №1 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні від 17 лютого 2016 року.

Судом також встановлено, що 06.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна", як страхувальником та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнісон Страхування", як страховиком, було укладено договір №0703.000401.120 страхування цивільної відповідальності експедитора (далі - договір страхування).

Згідно п.п. 3.2.4.1. договору страхування, страхувальник зобов'язаний забезпечити збереження вантажу під час пересування за маршрутом, в період коротких і тривалих зупинок для будь-яких цілей, в тому числі у випадках, передбачених Європейською угодою, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) від 01.07.1970 р. та Постановою ЄС №561/2006 від 15.06.2006 р. У період тривалої зупинки для відпочинку перевізник, з яким страхувальник уклав договір на перевезення, зобов'язаний залишати свій транспортний засіб на спеціалізованій стоянці для вантажних автомобілів. В рамках цього договору: - під спеціалізованою стоянкою для вантажних автомобілів розуміється місце призначене для відстою та паркування транспортних засобів, яке знаходиться під охороною.

У відповідності до п.п. 3.4.3. договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених цим договором, правилами страхування і чинним законодавством України.

24.03.2016 року експедитор (позивач за зустрічним позовом) звернувся до страховика - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнісон Страхування" з заявою про настання страхового випадку у зв'язку з втратою перевізником (відповідачем за зустрічним позовом) товару на суму 932 353,08 грн., водночас страховик, на підставі п.п. 3.2.4.1., 3.4.3. договору страхування, повідомив експедитора про відмову у визнанні події, що мала місце 22.03.2016 року та пов'язана із втратою товару, мотивуючи це тим, що згідно інформації наданої одержувачем товару - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Україна", охорона транспортних засобів, в тому числі і вантажних, на території складського приміщення, де перебував транспортний засіб перевізника під час тривалої стоянки в ніч з 21.03.2016 року на 22.03.2016 року не передбачена.

15.08.2016 року відправником втраченого товару - Приватним акціонерним товариством "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" було отримано страхове відшкодування від Страхової компанії "Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" у відповідності до умов договору №40-0105-15-00011, що був укладений між останніми, в сумі - 754 214,58 грн., за вирахуванням франшизи в розмірі 178 138,50 грн., у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки" направило на адресу позивача за зустрічним позовом претензію №1875/16 ПО від 12.09.2016 року з вимогою про сплату суми франшизи у розмірі 178 138,50 грн.

Зазначена сума була перерахована позивачем за зустрічним позовом Приватному акціонерному товариству "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. - Прилуки", що підтверджується платіжним дорученням №31011 від 15 вересня 2016 року на суму 178 138,50 грн.

11.10.2016 року позивачем за зустрічним позовом у відповідності до вимог п. 3.4.21 договору №1 було направлено відповідачу за зустрічним позовом вимогу про відшкодування понесених збитків у розмірі сплаченої суми франшизи 178 138,50 грн.

За змістом статті 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Факт завдання відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом збитків встановлено судом вище.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач за зустрічним позовом має сплатити позивачу за зустрічним позовом суму понесених останнім збитків в розмірі 178 138,50 грн.

Доказів відшкодування вищевказаних збитків відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 178 138,50 грн. збитків є обґрунтованими та зустрічний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, а за зустрічним позовом - підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В первісному позові відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРОФТРАНС" (17500, Чернігівська обл., місто Прилуки, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ КОПТЄВА, будинок 35, квартира 26, код 34549294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄСТА УКРАЇНА" (04073, м. Київ, МОСКОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 6; код 35322154) збитки у розмірі 178 138 (сто сімдесят вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 672 (дві тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 08 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.02.2017р.

Суддя С.О. Чебикіна