Рішення

від 01.02.2017 по справі 915/1339/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 915/1339/16

м. Миколаїв

за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (54009, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 22), код 00022579

до відповідачів:

1 . ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Центральна (Леніна), 33), код 04056693

2. ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 (65072, м. Одеса, пров. Генерала Вишневського, буд.13/1, кВ.228), код НОМЕР_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» (57555, Миколаївська область, Очаківський район, с. Василівка, вул. Лісна, буд. 6), код 00993567

про: визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі, витребування земельної ділянки, -

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_4 довіреність №5/10-05-58/6-16 від 03.01.2017

від відповідача-1 - представник не з'явився

від відповідача-2 - представник не з'явився

В судовому засіданні присутній прокурор - Порошина Н.Г., посвідчення №045373 від 30.12.2016 дійсне до 30.12.2020.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 (далі-Відповідач) за участю третьої особи Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» .

Позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області №516 від 31.05.2007 про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 в оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення магазину - бару земельної ділянки площею 0,05 га із відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,05 га піски, із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- визнати недійсним укладений на майбутнє 18.08.2007 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Миколаївської області та Приватним підприєцем ОСОБА_3 договір оренди №1964 земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0173 в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, який 27.08.2017 зареєстровано у ОСОБА_1 районному окрузі Миколаївської області МРФ ДП «Центр ДЗК» за №040700700049;

- витребувати у ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 у власність Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0173 нормативною грошовою оцінкою 4 908,92 грн. за межами населеного пункту в межа Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 203, 215, 257, 261, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 116, 122, 141, 149, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 85, 88 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 18, 20, 30 Лісового кодексу України.

Представники від відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились. Відповідач-1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвали суду від 07.12.2016 та 11.01.2017 направлені на адресу ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 повернулись до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: пров. Генерала Вишневського, буд.13/1, кв.228, м. Одеса. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення Відповідача-2 - ПП ОСОБА_3 про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача-2.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримують позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників прокуратури та позивача, суд дійшов наступних висновків:

31.05.2007 ОСОБА_1 районною державною адміністрацією прийняте розпорядженням №516 (а.с.36), яким:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення магазину - бару із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- надано ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,05 га із відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,05 га піски в оренду терміном на 49 років із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;

- запропоновано землевпорядній організації встановити в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки у відповідності з проектом відведення;

- рекомендовано ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

На виконання розпорядження №516 від 10.08.2007, між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - договір) (а.с.37-39), згідно якого орендодавець, відповідно до розпорядження №516 від 31.05.2007 надає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку для комерційного використання під розміщення магазину-бару, із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,05 га - відкриті землі без рослинного покриву, в тому числі: 0,05 га піски.

Кадастровий номер 4820983900:09:000:0173.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 908 грн. 92 коп. згідно витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданого ОСОБА_1 районним відділом земельних ресурсів 03.09.2007 року № 01-6-1414 (п.3 договору).

Відповідно до п.18 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк три доби після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Як вбачається з відмітки реєстратора на Договорі, його державна реєстрація відбулась в ОСОБА_1 районному реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за №040700700049.

Сторонами Договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки б/н від 10.08.2007 (а.с.41). Факт передання земельної ділянки сторонами не оспорюється.

Представником ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр» , начальником відділу земельних ресурсів у ОСОБА_1 районі Миколаївської області та ОСОБА_3 підписано акт про передачу-приймання межових знаків під охорону та зберігання, в якому зафіксовано встановлення в натурі меж земельної ділянки, відведеної ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 для комерційного використання під розміщення магазину-бару в довгострокову оренду терміном на 49 років площею 0,0500 га відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, в тому числі: 0,0500 га піски, із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Згідно п. 7 договору орендна плата за земельну ділянку справляється виключно у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати становить 2 454 грн. 46 коп. за рік відповідно до розрахунку, проведеного ОСОБА_1 районним управлінням економіки від 31.07.2007 року розпорядженням №764, як за земельні ділянки для комерційного призначення приймається ставка 10% нормативної грошової оцінки землі.

Представниками прокуратури та позивача не надано суду доказів невиконання з боку відповідача-2 вказаної умови Договору.

06 грудня 2016 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якому зазначає, що про порушення земельного законодавства при наданні у користування ПП ОСОБА_3 земельної ділянки державної форми власності стало відомо з листа Миколаївської місцевої прокуратури №1 від 11.04.2016.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

В силу приписів пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п.«а» ч.1 ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.31 Лісового кодексу України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До повноважень районних державних адміністрацій у сфері лісових відносин п.4 ч.1 ст.32 Лісового кодексу України відносить прийняття рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення.

Спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, знаходиться за межами населеного пункту та була надана відповідачу ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 для комерційного використання під розміщення магазину-бару, а відтак, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належали до компетенції Миколаївської обласної державної адміністрації.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із частиною третьою ст.34 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня, в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

Вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи.

Постанови Пленумів Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» №3 від 28.04.1978 та «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009, а також Постанова ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013, наголошують, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно довідок Держгеокадастру, які містяться в матеріалах справи та вихідної земельно-кадастрової документації наданої Відділом земельних ресурсів у ОСОБА_1 районі Миколаївської області, земельна ділянка з кадастровим номером 4820983900:09:000:0173 належала до земель державної форми власності та мала цільове використання - землі лісогосподарського призначення.

Спірна земельна ділянка на час укладання Договору оренди землі від 10.08.2007 перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство» , відносилась до земель лісогосподарського призначення.

Відповідно до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, а згідно із п.«а» ст.141 цього Кодексу, підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Наявними у справі доказами не підтверджено факт припинення права ДП «Очаківське лісомисливське господарство» на користування спірною земельною ділянкою у порядку, визначеному земельним законодавством та у зв'язку із прийняттям спірного розпорядження.

Крім того, відповідно до Договору оренди землі від 10.08.2007 орендар прийняв у строкове платне володіння та користування земельну ділянку для комерційного використання під розміщення магазину-бару із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Згідно ст.20 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Як вбачається з матеріалів Проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 земельної ділянки та умов Договору оренди землі від 10.08.2007, рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування не приймалось.

Саме лише зазначення у розпорядженні №516 від 31.05.2007 та Договорі оренди землі від 10.08.2007 мети використання: «для комерційного використання під розміщення магазину-бару» не свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Таким чином, спірне розпорядження №516 від 31.05.2007 прийнятий в порушення вимог чинного законодавства та є незаконним, а відтак Договір оренди земельної ділянки від 10.08.2007 укладений між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) є недійсним в силу приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Виходячи з викладеного спірна земельна ділянка площею 0,05 га нормативною грошовою оцінкою 4 908,92 грн. з кадастровим номером 4820983900:09:000:0173 за межами населеного пункту в межа території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області підлягає поверненню у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі своїм правом не скористались.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат у господарській справі, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір підлягає стягненню наступним чином:

- з відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області в розмірі 2 067 грн. 00 коп.;

- з відповідача ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 в розмірі 2 067 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області №56 від 31.05.2007 про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_2 підприємцю ОСОБА_3 в оренду терміном на 49 років для комерційного використання під розміщення магазину - бару земельної ділянки площею 0,05 га із відкритих земель без рослинного покриву, в тому числі 0,05 га піски, із земель ДП «Очаківське лісомисливське господарство» за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

3. Визнати недійним договір оренди земельної ділянки укладений 10.08.2007 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Миколаївської області та Приватним підприєцем ОСОБА_3 договір оренди №1964 земельної ділянки площею 0,05 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0173 в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, який 27.08.2017 зареєстровано у ОСОБА_1 районному окрузі Миколаївської області МРФ ДП «Центр ДЗК» за №040700700049.

4. Зобов'язати ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0173 нормативною грошовою оцінкою 4 908,92 грн. за межами населеного пункту в межа Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

5. Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Центральна (Леніна), 33, код 04056693) на користь Миколаївської місцевої прокуратури №1 (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код 02910048; р/р 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

6. Стягнути з ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 (65072, м. Одеса, пров. Генерала Вишневського, буд.13/1, кв.228, код НОМЕР_1) на користь Миколаївської місцевої прокуратури №1 (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73, код 02910048; р/р 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов