Рішення

від 27.01.2017 по справі 916/3285/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2017 р.

Справа № 916/3285/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Ізмаїльської місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Одеса);

До відповідача: Фермерського господарства "Карджол" (Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка);

про стягнення 126000 грн.;

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (за службовим посвідченням);

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю);

Присутній: ОСОБА_4 (паспорт) ;

встановив:

Керівник Ізмаїльскої місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Карджол" про стягнення 126000,00 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, в інтересах якого виступає прокуратура, та Фермерським господарством "Карджол", договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 26 від 26.08.2008 р., невиконання відповідачем своїх зобов‘язань щодо повернення коштів фінансової допомоги, приписи ст.ст.525, 526, 530, 610, 611,612,629 ЦК України, ст. 50 бюджетного Кодексу України, та на інші вказані у позовній заяві та у додаткових поясненнях обставини.

Фермерське господарство "Карджол" відзив на позовну заяву не надало, тому справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні від 27.01.2017 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.08.2008 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та Фермерським господарством "Карджол" (фермерське господарство, відповідач) укладено договір № 26 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (Договір), за умовами якого позивач обов’язується надати фінансову підтримку ( допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 150000,00 грн., а фермерське господарство (відповідач) зобов’язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку допомогу у визначений договором термін.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги)на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Пунктом 3.4.2 договору визначено, що фермерське господарство зобов’язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на повторній основі Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (Одеському відділенню) згідно з встановленим графіком: до 01.09.2010р. в сумі 20000,00 грн., до 01.09.2011 р. в сумі 40000,00 грн., до 01.09.2012 р. в сумі 40000,00 грн., до 26.08.2013 р. в сумі 50000,00 грн.

Платіжним дорученням № 24 від 03.09.2008 р. Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало на рахунок відповідача 150 000,00 грн. фінансової підтримки, чим виконало свої зобов’язання за договором в повному обсязі.

Відповідачем частково виконано взяті на себе зобов’язання за договором, повернуто лише 24000,00 грн., у зв’язку з чим залишок боргу на момент подачі позову становить 126000,00 грн.

09.09.2014 р. за № 015/149 та 19.09.2016 р. позивач направив на адресу відповідача претензії з вимогами повернути кошти фінансової допомоги, проте вказані претензії залишились без відповіді та без задоволення.

Згідно п. 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102 встановлено, що фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 150 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п'яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п’яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею більше як 125 кв. м), для закладання багаторічних насаджень, розвитку кредитної обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств зрошення та меліорації земель.

Відповідно до п.п.12,13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Статтею 10 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Невиконання відповідачем зобов’язань за договором спричинило збитки державі, у зв’язку з чим прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству.

При цьому позивачем виконано належним чином взяті на себе обов’язки та надано фінансову підтримку фермерському господарству, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

В свою чергу відповідачем в порушення приписів.ст.525, 526, 530, 610, 611,612,629 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов договору не повернуто фінансової підтримки в повному обсязі на загальну суму 126000,00 грн.

Разом з цим, під час розгляду справи, відповідачем здійснювалась часткова оплата заборгованості, в сумі 4000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, внаслідок чого станом на 27.01.2017 р. заборгованість зменшилась до 122000,00грн. В зв‘язку з цим провадження по справі в частині стягнення частини основного боргу, яка була сплачена відповідачем, а саме 4000,00грн., підлягає припиненню відповідно до вимог п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України внаслідок відсутності предмету спору.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, суд вважає заявлені вимоги щодо стягнення 126000,00 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню в сумі 122000,00 грн., оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачено 4000,00 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадку, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного та керуючись Ст.10 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 11, 15, 509, 525, 526, 530, 625, 610, 612, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Ізмаїльської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Карджол" про стягнення 126000 грн. задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства "Карджол" (68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Гагаріна,103, код 34242932) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна,83) 122000/сто двадцять дві тисяч/грн.00 коп. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 26 від 26.08.2008р., яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України (р/р 31233460700008, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 38016923, отримувач УДКСУ у м. Одесі Одеської області).

3.          Провадження в частині стягнення 4000,00 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 26 від 26.08.2008р. припинити відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України.

4.           Стягнути з Фермерського господарства "Карджол" (68721, Одеська область, Болградський район, с. Оріхівка, вул. Гагаріна,103, код 34242932) на користь Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) 1830/одну тисячу вісімсот тридцять/грн. 00 коп. судовий збір на рахунок № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03528552.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 27.01.2017 року.

Повний текст рішення складений 01 лютого 2017 р.

Суддя Р.В. Волков