Рішення

від 01.02.2017 по справі 918/1346/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2017 р. Справа № 918/1346/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача:Рівненська обласна організація політичної партії "Республіканська платформа"

про стягнення заборгованості в сумі 9733,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1

від відповідача: представник не з"явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської обласної організації політичної партії "Республіканська платформа" про стягнення заборгованості в сумі 9733 грн. 17 коп.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що Відповідачу на підставі Договору №2054 від 28.01.2015р. надано в оренду приміщення, однак останній оплату по оренді своєчасно не вносив, в зв"язку з чим виникла заборгованість.

До винесення рішення зі спору представник позивача подав клопотання № 08-62 від 01.02.17р. із уточненим розрахунком позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 7115,31 грн. та пені в сумі 1226,18 грн.. Даний уточнений розрахунок суд розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Дії позивача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак суд приймає дане клопотання з уточненим розрахунком позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до господарського суду повернулися ухвала суду про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - м. Рівне, вул. Петлюри,1 з відміткою поштового відділення "по даній адресі організація не значиться".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відповідача є м. Рівне, вул. Петлюри, 1, оф.302.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі вищенаведеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та відзиву, з його боку, за наявними у справі матеріалами. Суд не вбачає ні підстав, ні доцільності для відкладення розгляду справи, в зв'язку з неявкою відповідача, так як від останнього повертаються ухвали суду направлені на адресу зазначену у ЄДР без можливості їх вручення останньому.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

28 січня 2015 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Рівненською обласною організацією політичної партії Українська платформа "Собор", (відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб від 27.07.2016 року Рівненська обласна організація політичної партії Українська платформа "Собор" змінила назву на Рівненська обласна організація політичної партії "Республіканська платформа") (Орендар) було укладено Договір №2054 оренди нежитлового приміщення на умовах якого Орендодавець передає, Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення на вул. С.Петлюри, 1, загальною площею 31,7 кв.м., а саме - позначені в Технічному плані №79 приміщення площею 20,6 кв.м, а також частина площ загального користування на 1 поверсі - 6,9 кв.м, на 3 поверсі 4,2 кв.м., які перебувають на балансі управління комунальною власністю. Вартість 1 кв.м майна (визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна) становить станом на 31.10.2014 року 5 086 грн..(п.1.1. Договору).

Орендна плата за Договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради результатів конкурсу на право оренди від 06.01.2015 і встановлюється в сумі 866,73 грн. в місяць (п.4.1.Договору).

Відповідно до п.4.2 Договору орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. Пунктом 6.2.4. Договору передбачено обов"язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Однак відповідач - орендар це зобов'язання не виконує.

Рекомендованим листом №08-940 від 11.11.2016 управління комунальною власністю направило Відповідачу претензію про необхідінсть сплати заборгованості з орендної плати та пені на суму 7 374,08 грн. Проте відповіді на претензію управління не отримало.

Судом встановлено, що заборгованість за оренду Відповідач не погасив і згідно поданого Позивачем розрахунку за період з 01.01.2015р. по 31.01.2017р. по укладеному відповідачем договору станом на 26.12.2016 яка складає 7115,31 грн..

Статтею 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.759 ЦК України та ст.283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У відповідності до ч.З ст.760 ЦК України встановлюються особливості найму окремих видів майна даним кодексом та іншим законом.

Згідно із ч.З ст.285 ГК України орендар (відповідач) зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. У відповідності до ч.І ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності тощо.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання га інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язаня належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищенаведеного вимога Позивача про стягнення заборгованості по оренді в сумі 7115,31 грн. за період з 01.01.2015р. по 31.01.2017 року грунтується на договорі та законі, є правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.611 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 4.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст.ст. 546, 549, 551 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі вищенаведених норм Закону та Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню від суми боргу 7115,31 грн. за період прострочення з 01.06.2016р. по 26.01.2017р. в сумі 1226,18 грн..

Здійснивши перерахунок пені суд прийшов до висновку, що остання підлягає до стягнення у сумі 1226,18 грн..

На підставі ст.49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Рівненської обласної організації політичної партії "Республіканська платформа" (33028, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 1, код ЄДРПОУ 26299309) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028 м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код 26259563) 7115,31 (сім тисяч сто п"ятнадцять) грн. 31 коп. основного боргу, 1226 (одну тисячу двісті двадцять шість) грн. 18 коп. пені, та 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 02.02.2017 року.

Суддя Марач В.В.