Рішення

від 30.01.2017 по справі 925/1463/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа № 925/1463/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Кредитної спілки "Обереги" до Приватного підприємства "Юридична фірма "ІМПЕРІАЛ" про стягнення 57 881,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57 881,00 грн. з яких: 25 543,24 грн. основного боргу, 9 476,00 грн. пені, 2 173,00 грн. 3 % річних, 21 689,00 грн. інфляційних втрат на підставі договорів уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011, укладених між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

28.11.2011 між кредитною спілкою "Обереги" (далі - Цедент, позивач по справі) та приватним підприємством "Юридична фірма (далі - Цесіонарій, відповідач по справі) "Імперіал" було укладено договори уступки права вимоги (цесії) (а.с. 37- 52). На підставі цих договорів Відповідачу було передано право вимоги, зокрема, до наступних боржників Позивача:

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.02.2010р. у справі № 2-1783/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Обереги» заборгованості за кредитним договором № 00262 від 12.08.2008р. у сумі 185 596,05 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.06.2009р. у справі № 2-1864/09 про стягнення з ОСОБА_3 на користь КС «Обереги» заборгованості за кредитним договором у сумі 62 726,02 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2010 у справі № 2-4294/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь КС «Обереги» заборгованості на загальну суму 88 710,55 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.04.2010 у справі № 2-639/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь КС «Обереги» заборгованості на загальну суму 61 060,86 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.09.2010 у справі № 2-5405/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь КС «Обереги» заборгованості на загальну суму 13 268,39 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.09.2010 у справі № 2-5406/10 про стягнення з ОСОБА_12 на користь КС «Обереги» заборгованості на загальну суму 56704,49 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м.. Черкаси від 12.01.2010 у справі № 2-1351/10 про стягнення з ОСОБА_13 на користь КС «Обереги» заборгованості на загальну суму 71 899,40 гривень;

- за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.10.2010 у справі № 2-1352/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 на користь КС Обереги заборгованості на загальну суму 53 900,78 гривень.

Згідно Додатку до вказаних Договорів, ПП ЮФ Імперіал (Цесіонарій) сплачує КС Обереги (Цеденту) винагороду у розмірі 50 % від фактично стягнутих на користь Цесіонарія коштів протягом 15 днів з моменту підписання акту звірки.

За твердженням позивача, відповідачем було стягнуто в рахунок погашення заборгованості кошти та майно з фізичних осіб на загальну суму 315 486,48грн.

У додатках № 1 до договорів уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011 підписаного обома представниками сторін вказано, що: "Згідно з відступленням права вимоги за даним Договором Відповідач сплачує Позивачу винагороду у розмірі 50 % (п'ятдесяти відсотків) від фактично стягнутих з Боржника на користь Відповідача коштів протягом 15-ти днів з моменту підписання сторонами акту звірки".

Додатковою угодою від 29.08.2013 до договорів уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011 року (а.с. 10) сторони вирішили за взаємною згодою припинити з 29.08.2013 дію договорів уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011 року. Відповідач повинен передати позивачу всі документи, отримані відповідно до п. 4,8 всіх договорів уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011 року. Також протягом 2х днів з моменту підписання додаткової угоди відповідач повинен скласти звіт про здійснені заходи щодо стягнення заборгованості, який розглядається позивачем і за наявності суперечностей сторони складають акт звірки вказаних відомостей. Додаткова угода набирає чинної з моменту підписання.

Позивач вказує, що відповідачем було сплачено позивачу винагороду зі стягнутих з боржників сум в розмірі лише 132 200,00 грн., а повинно бути сплачено 157 743,24 грн.

Ст. 526 України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо виконання такого обов'язку не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії № 49 від 15.11.2013 ( а.с. 19), № 52 від 15.07.2014 ( а.с. 20), № 53 від 29.07.2014 (а.с. 21) з вимогами про проведення розрахунків за договорами цесії щодо триманих відповідачем коштів за період до їх припинення.

Відповідачем відповіді на претензії не направлено, з чого і виник спір.

За доводами позивача, відповідач ухилився від звірки розрахунків та не передав позивачу документи, які підтверджують вчинення дій по стягненню з фізичних осіб боргу.

Позивач вказує, що про розмір стягнутих з боржників сум та розмір винагороди, яка належить позивачу, він взнав із відомостей, які включені відповідачем до акту (а.с. 18).

За документами, які позивач подав у справу (а.с. 13-18), вбачається, що відповідач з боржників ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_16 в рахунок погашення боргу отримав не кошти, а майно, на загальну суму 102 889,48 грн. Відомостей про продаж цього майна та виручення за нього коштів у справі немає. Однак за змістом останнього абзацу всіх додатків № 1 до договорів цесії від 28.11.2011 року -- відповідач сплачує позивачу винагороду у розмірі 50% саме від фактично стягнутих коштів протягом 15 днів з моменту підписання сторонами акту звірки. Сторони не врегулювали питання сплати винагороди у випадку отримання в погашення боргу майна в натурі від боржників. Суд при цьому не погоджується із доводами представника позивача про те, що під словом "кошти" сторони у додатках № 1 до договорів цесії мали на увазі також і майно, оскільки таке з договору не випливає.

Отже по розрахунку позовних вимог (а.с. 23) суд погоджується із доводами позивача лише в частині права позивача на отримання 50% винагороди за фактично стягнуті кошти. Загальна сума цієї винагороди становить 39 198,50 грн. (22000,00 + 8500,00 +4000,00 + 1184,11 + 3496,21 +18,18). Однак позивач просить стягнути лише 25 543,24 грн. основного боргу.

Виникнення свого права на стягнення винагороди позивач розраховує з 20.11.2013 року, оскільки 19.11.2013 року позивач вручив відповідачу претензію № 49 від 15.11.2013 (а.с. 19). При цьому суд вважає, що позивач має право на стягнення винагороди за договорами цесії ще з 16 вересня 2013 року з урахуванням положень додаткової угоди від 29.08.2013 про складення відповідачем звіту протягом 2х днів з часу її підписання та 15денного терміну на проведення розрахунків згідно положень додатку № 1 до договорів цесії.

Таким чином залишок несплаченої відповідачем винагороди за договорами уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011, що підлягає до стягнення, становить 25 543,24 грн. Доказів сплати цієї суми відповідач суду не надав, заперечень щодо її розрахунку та фактичного існування, суду не направив. З цих підстав до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 25 543,24 грн.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема п.3. ч.1 ст.611 ЦК України - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Також слід зазначити, що у відповідності до вимог ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 173,00 грн. 3 % річних та 21 689,00 грн. інфляційних втрат за період з 20.11.2013 по 01.11.2016.

Суд перевіривши нарахування позивачем 3 % річних в сумі 2 173,00 грн. та 21 689,00 грн. інфляційних за період з 20.11.2013 по 01.11.2016 встановив, що після перерахунку з використанням програми Ліга-Закон належна сума 3 % річних становить 2 261,45 грн., а інфляційних 24 709,83 грн. за вказані періоди. Однак позивач свої вимоги в частині 3 % річних та інфляційних у бік збільшення не змінив, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 173,00 грн. 3 % річних та 21 689,00 грн. інфляційних.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9 476,00 грн. пені за період з 30.10.2015 по 01.11.2016.

Суд вважає, що позивач не має права на стягнення пені, виходячи з такого:

Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, правовідносини сторін оформлені договорами уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011 і саме на підставі їх умов позивач заявив свої позовні вимоги.

У відповідності до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно положень ст. 546,547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умовами договорів уступки права вимоги (цесії ) від 28.11.2011 не передбачено та між сторонами не існує іншого письмового документу про досягнення домовленості щодо нарахування пені відповідачу за прострочення сплати винагороди на користь позивача.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - пеня встановлюється за угодою сторін, однак її розмір при сплаті не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

З цих підстав суд відхиляє доводи позивача про те, що і без письмового погодження в договорі про нарахування пені за порушення зобов'язання, він вправі застосувати норми ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", бо це суперечить змісту цього Закону.

На підставі викладеного, у задоволенні позову в частині стягнення пені позивачу слід відмовити повністю через безпідставність її нарахування.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути лише 25 543,24 грн. основного боргу, 2 173,00 грн. як 3% річних, 24 709,83 грн. інфляційних втрат на підставі укладеного між сторонами догорів уступки права вимоги (цесії) від 28.11.2011.

В частині пені у задоволенні позову слід відмовити повністю через безпідставність її нарахування.

Згідно ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 378,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Юридична фірма "ІМПЕРІАЛ" (ідентифікаційний код 34556469, АДРЕСА_1) на користь Кредитної спілки "Обереги" (ідентифікаційний код 26536258, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 20) -- 25 543,24 грн. основного боргу, 2 173,00 грн. як 3% річних, 24 709,83 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 01 лютого 2017 року.

Суддя Н.М. Спаських