Постанова

від 30.01.2017 по справі 910/549/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2017 р. Справа№ 910/549/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Жук Г.А.

Від позивача - Косинська О.М. (довір. №40-704-10/186 від 10.01.17р.);

Від відповідача - не з'явився;

Від третьої особи 1 - не з'явився;

Від третьої особи 2 - Апушкін В.Б. - голова;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014р.

у справі № 910/549/14 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Державної архітектурно - будівельної інспекції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД",

2.Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр"

про приведення будівлі до попереднього стану шляхом знесення прибудови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Київське привести будівлю кафе Київське по вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва до попереднього стану шляхом знесення прибудови. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідачем незаконно здійснено реконструкцію спірного об'єкта шляхом прибудови до основної будівлі зовнішньої частини кафе без належно затвердженої дозвільної документації, що є істотним порушенням будівельних норм і правил, а тому настають правові наслідки передбачені ч.7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. та прийняти нове рішення, яким у позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що у постанові позивача №536/13/7/26-31/1411/02/4 від 14.11.2013р. про накладення штрафу та ТОВ Київське за правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що спірне тимчасове накриття тротуарного майданчика начебто прибудовано до основної будівлі зовнішньої частини кафе у 2005р., тобто, як зазначає скаржник, тимчасовий тротуарний майданчик, за розміщення якого накладено штраф, споруджений більше дев'яти років до того, як позивачем винесена постанова про накладення штрафу. ТОВ Київське направлено запит до Департаменту містобудування та архітектури, виконавчого органу Київської міської ради, щодо функціонування та належності сезонного майданчика, розташованого біля стаціонарного закладу кафе Київське за адресою вул.. Хрещатик, 23. У листі заступника директора Департаменту №2861/0/16/17-14 від 26.03.2014р. повідомляється, що тротуарний сезонний майданчик виготовлений з полегшених конструкцій, встановлений тимчасово, без улаштування фундаменту, не є капітальною спорудою.

В процесі розгляду справи апеляційним господарським судом ухвалою від 14.08.2015р. для дослідження питань, що виникли при вирішенні спору по справі №910/21435/14 призначено судову інженерно будівельну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання експертного висновку. Перед експертом поставлено питання:

- чи є будівля кафе "Київське" по вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва капітальною спорудою?

- чи порушено Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське" (відповідач) при експлуатації будівлі кафе "Київське" по вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва, вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів?

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017р. поновлено апеляційне провадження №910/549/14 у зв'язку з поверненням справи з Київського інституту судових експертиз, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 30.01.2017р. не з'явився відповідач та третя особа 1.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД" про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про поновлення провадження у справі та при значення розгляду на 30.01.2017р.), з урахуванням думки позивача та третьої особи 2 щодо розгляду справи у відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД" та того, що явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд справи у відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - ЛТД".

Щодо клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" про відкладення розгляду справи, яка призначена на 30.01.2017р. у зв'язку з тим, що директор ТОВ Київське ОСОБА_4 та представник по довіреності ОСОБА_5 з поважної причини (реабілітація після хронічного захворювання) будуть знаходиться поза межами м. Києва, то судова колегія відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання з огляду на те, що до клопотання про відкладення відповідачем не додано обгрунтовуючих дане клопотання документів.

Відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб в господарському суді крім представників їх органів, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами , можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

30.01.2017р. в судовому засіданні голова Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Центр" звернувся з клопотанням до суду в якому просить викликати в суд експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - ОСОБА_6, для надання йому відповідних питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Судова колегія, вивчивши висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №15639/15640/15-43 від 11.01.2017р., з урахуванням питань, які поставлені на вирішення експерта ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015р. вважає необхідним відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Центр" в задоволенні клопотання про виклик експерта, оскільки висновок експерта є повним, експертом досліджено всі надані йому об'єкти та надано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Також висновок експерта визнається судовою колегією таким, що викладений чітко та носить конкретний характер з урахуванням питань, які були поставлені на вирішення експертизи у даній справі.

Так, висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №15639/15640/15-43 від 11.01.2017р. зазначено про те, що раніше прибудований і належний до закладу громадського харчування кафе Київське по вулиці Хрещатик, 23 у Печерському адміністративному районі міста Києва, відкритий майданчик з навісом, не був капітальною будівлею, а відноситься до функціональних споруд, що зводяться тимчасово для провадження підприємницької діяльності. Також у висновку зазначено про те, що розташування раніше прибудованої і належної до закладу громадського харчування кафе Київське по вулиці Хрещатик, 23 у Печерському адміністративному районі міста Києва, тимчасової споруди (відкритого майданчика з навісом), впритул до зовнішньої лівої торцевої стіни будівлі з наявними на рівні першого поверху віконними прорізами, не відповідає п.5.4 ДБН В.2.2.-23-2009 Будинки та споруди. Підприємства торгівлі ; п.3.7.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій; п.1.4, 1.14 Правил пожежної безпеки України; тимчасові споруди повинні розміщуватись зі сторони стін будинків, що мають отвори (прорізи) і не відносяться до протипожежних стін, на відстані не менше 10м; до будинку має бути забезпечений вільний доступ, а захаращувати протипожежні відстані (розриви) між будинками встановленням тимчасових будівель та споруд не дозволяється.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи 2 судова колегія встановила.

31.10.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі Інспекція) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське" на об'єкті будівництва - заклад громадського харчування кафе "Київське" на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва, про що посадовими особами Інспекції складено акт перевірки від 01.11.2013.

В ході проведення вказаної перевірки встановлено порушення ТОВ "Київське" ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: після проведення реконструкції закладу громадського харчування кафе "Київське", що розташоване на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва, останнє не приймалось в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Також було встановлено, що кафе "Київське" знаходиться в будинку, що відноситься до пам'ятки архітектури і його реконструкція внесла зміни в зовнішній вигляд будинку № 23 на вул. Хрещатик у Печерському районі міста Києва, що є порушенням ст. 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п. 6.1.1 ДБН В.2.2-17-2006 "Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення" до входу відповідної будівлі ведуть сходи, які не обладнані пандусом.

У зв'язку з наведеним Інспекцією видано відповідачу припис від 01.11.2013 з вимогами: заборонити експлуатацію об'єкта з 01.11.2013 до усунення порушень та усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Також відносно відповідача складено протокол від 01.11.2013 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а постановою № 536/13/7/26-31/1411/02/4 відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.5 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено на нього штраф.

28.11.2013 Інспекцією на підставі запиту Прокуратури міста Києва проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське" на об'єкті будівництва - заклад громадського харчування кафе "Київське" на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва, за результатами якої встановлено, що вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.11.2013 відповідачем не виконано та продовжується експлуатація закладу харчування без усунення встановлених порушень, чим порушено вимоги п.3 ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зазначене підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013.

28.11.2013 посадовими особами Інспекції видано відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказаним приписом посадові особи Інспекції висунули до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" вимогу привести будівлю кафе "Київське" до попереднього стану шляхом знесення прибудови до 27.12.2013.

Спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку припису Інспекції від 28.11.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача до вчинення дій в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Київське привести будівлю кафе Київське по вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі міста Києва до попереднього стану шляхом знесення прибудови. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. у справі №910/549/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. у справі № 910/549/14 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (процесуальним правонаступником якої є Державна архітектурно-будівельна інспекція України).

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2015р. у справі №910/549/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-ЛТД" задоволено частково. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. у справі №910/549/14 скасовано. Справу №910/549/14 передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

В основу зазначеної постанови Вищим господарським судом України покладено наступні висновки:

- в процесі апеляційного перегляду рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014р. у справі №826/19052/13-а та від 03.02.2015р. у справі №826/20307/13-а визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2013р. №536/13/7/26-31/1411/02/4, від 10.12.2013р. №611/13/7/26-20/1012/02/3 та приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.11.2013р., від 28.11.2013р; Київським апеляційним адміністративним судом досліджено, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 25.07.2012р., спірний об'єкт експлуатується Товариством з обмеженою відповідальністю "Київське", як обладнаний відкритий літній майданчик (тимчасова споруда). При цьому, порушень відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час цієї перевірки виявлено не було.

Отже, враховуючи скасування адміністративним судом постанови та приписів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у справі №910/549/14.

З таким висновком апеляційної інстанції судова колегія Вищого господарського суду не погодилась та зазначила про те, що оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням принципу всебічності та повноти розгляду судової справи, у зв'язку з чим прийняте ним судове рішення ґрунтується лише на встановленому факті скасування адміністративним судом постанови та приписів Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, які є одними з доказів у справі, проте, не мають переваги над іншими доказами.

Так, як зазначалось вище спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку припису Інспекції від 28.11.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача до вчинення дій в судовому порядку.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом п.п.1, 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 р. № 22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Отже, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Положеннями ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Пунктом 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, визначено, що будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

За змістом ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 2 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Отже, для здійснення будівельних робіт (в тому числі реконструкції) законодавець встановлює обов'язковість наявності документів, що надають право на виконання таких робіт, та затвердженої проектної документації, а також обов'язковість введення відповідного об'єкта в експлуатацію після завершення реконструкції.

Судом встановлено, що об'єкт будівництва - кафе "Київське" прийнято в експлуатацію (після реконструкції) Актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту № 2 від 29.01.1996.

З наявних в матеріалах документів, в тому числі складених посадовими особами Інспекції актів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.11.2013, 28.11.2013, 13.01.2014 та відповідних матеріалів фотофіксацій, вбачається, що в подальшому, відповідачем здійснено реконструкцію наведеного об'єкта шляхом прибудови до основної будівлі зовнішньої частини кафе загальною площею (згідно Актів перевірок) близько 80 кв.м, а також підтверджується експлуатація об'єкта після проведення відповідної реконструкції, в той час як матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що після 29.01.1996 (дата акта прийняття об'єкта в експлуатацію) Інспекцією у відповідності до чинного законодавства України видавався дозвіл на проведення будь-яких будівельних робіт, в тому числі робіт по реконструкції будівлі кафе "Київське", та введення її в експлуатацію.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що будівельні роботи з реконструкції спірного об'єкта шляхом прибудови до основної будівлі зовнішньої частини кафе здійснювалися відповідачем за відсутності документів, що надають право на виконання таких робіт, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в силу положень ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України таке будівництво є самочинним.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Приписом від 28.11.2013 Інспекція вимагала від відповідача до 27.12.2013 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та привести будівлю кафе "Київське" попереднього стану шляхом знесення прибудови.

При цьому, вказаний припис разом з іншими матеріалами перевірки було направлено Інспекцією на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та отримано відповідачем 05.02.2014, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Отже, з аналізу чинного законодавства мають бути наступні ознаки самочинного будівництва: об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому, кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майно самочинним будівництвом.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Самочинне будівництво являє собою правопорушення, що полягає в порушенні норм земельного законодавства, що регулює надання земельної ділянки під будівництво, або містобудівних норм, що регулюють проектування й будівництво. Тому особа, що здійснила самочинне будівництво, не є законним власником.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідачем не було виконано припису Інспекції про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.11.2013.

За змістом ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто, як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, законодавцем встановлено дві підстави, за наявності хоча б одної з яких, існують правові підстави для зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, здійснити його перебудову чи знести. При цьому, як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд саме по собі встановлення факту відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації не є підставою для зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, здійснити його перебудову чи знести такий об'єкт, однак відсутність таких документів є порушенням законодавства щодо порядку здійснення будівництва, з чим безпосередньо пов'язано дотримання будівельних норм і правил.

Отже доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що кафе Київське в буд. 23 по вул. Хрещатик в м. Києві не зазнавало реконструкції шляхом прибудови до основної будівлі зовнішньої частини кафе не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем незаконно здійснено реконструкцію спірного об'єкта шляхом прибудови до основної будівлі зовнішньої частини кафе без належно затвердженої дозвільної документації, що є істотним порушенням будівельних норм і правил, а тому настають правові наслідки передбачені ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського міста Києва від 12.03.2014р. у справі №910/549/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/549/14.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Г.А. Жук