Постанова

від 31.01.2017 по справі 914/2615/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа № 914/2615/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Мундир» б/д від 21.12.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-05/6154/16 від 27.12.2016р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2016р.

у справі № 914/2615/16 (суддя - Березяк Н.Є.)

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 1 Української науково-промислової асоціації «Укрпастранс» ,

м. Львів

до відповідача 2 Приватного підприємства «Мундир» , м. Львів

про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 11.01.2017 № 2302вих-96);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2016 у справі № 914/2615/16 (суддя - Березяк Н.Є.) позов задоволено повністю, розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-1882 від 14.01.2004 року, укладений між Управлінням ресурсів Львівської міської ради та Українською науково-промисловою асоціацією Укрпастрас . Зобов'язано ПП Мундир звільнити та повернути об'єкт оренди шляхом передачі за актом приймання передачі нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 18, загальною площею 92,00 кв.м, у тому числі перший поверх площею 79,00 кв.м, мезонін площею 13,00 кв.м, з індексами приміщень 9а-1, 9а-2, 9а-3, 9а-4, 9а-5, 9а-6, 9а-7. Стягувач - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625). Стягнуто з Української науково-промислової асоціації Укрпастранс (79026, м.Львів, вул. Персенівка, 10, код ЄДРПОУ 01282590) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 2 756 грн. судового збору.

Відповідач-2 - ПП Мундир , не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2016 у справі № 914/2615/16 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник посилається зокрема на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував того, що Позивач отримував від Відповідача-2 орендну плату, а відтак йому було відомо про використання ПП Мундир спірного приміщення на умовах суборенди та відповідно погоджено таке використання.

Крім того, в апеляційній скарзі, Апелянт зазначає про те, що судом не враховано можливість перепланування спірних приміщень в період з 1997-2004 років та технічні характеристики приміщень за станом на момент їх передачі в оренду та відповідно суборенду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.12.2016 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мундир» б/д від 21.12.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-05/6154/16 від 27.12.2016р.) на рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2016р. у справі № 914/2615/16 до провадження та призначено до розгляду в судове засідання 17.01.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2017 у зв'язку із перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці та враховуючи п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015, розгляд справи № 914/2615/16 призначено на 31.01.2017.

Відповідачі участі своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

З огляду на те, що Відповідачі належним чином повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Відповідачів.

Станом на 31.01.2017 додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Позивача в судовому засідані навів свої доводи та міркування, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу від 13.01.2017, які надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 13.01.2017 (вх. № 01-04/248/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 31.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку що рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2016 у справі № 914/2615/16 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 14.01.2004 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі орендодавець) та Українською науково-промисловою асоціацією «Укрпастранс» (надалі орендар) було укладено договір № Г-1882 нерухомого майна, згідно умов якого орендарю надаються в орендарем приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 18, загальною площею 92,00 кв.м, з цільовим призначенням договору - для проведення аналізу видів технологічного обладнання і ступені його завантаження заводів, які підлягають конверсії.

Згідно умов розділу 3 договору, у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору договір укладений на термін до 14.01.2009 року. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, договір неодноразово продовжувався на той самий строк і на тих самих умовах.

Надалі, 26.05.2010 між Українською науково-промисловою асоціацією Укрпастранс та ПП Мундир було укладено договір суборенди приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 18, загальною площею 92,00 кв.м, та яке на підставі акту-прийому від 01.06.2010 було передано Відповідачеві-2 в користування.

Відповідно до п. 7.19 договору оренди від 14.01.2004 орендар має право здавати частину об'єкта оренди у суборенду іншим особа чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця.

Як зазначає Позивач в позовній заяві, передача Відповідачеві-2 спірного приміщення в суборенду відбулося без погодження з Позивачем як орендодавцем, що є порушенням п. 7.19 договору оренди від 14.01.2004.

Згідно з п. 7.1 договору орендар зобов'язується використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору.

Відповідно до п. 7.5 договору орендар зобов'язується капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди, проводити лише з дозволу орендодавця.

Внаслідок проведеної 12.08.2015 перевірки використання об'єкта оренди, що підтверджується актом № 885-НП/15, виявлено його використання всупереч призначенню: фактичне цільове використання об'єкта - ательє з пошиття та ремонту форменого, спеціалізованого та цивільного одягу. Також, виявлено невідповідність технічній документації: відсутність пічки в приміщенні за інд. « 9а-3» , « 9а-7» , « 9а-6» , « 9а-5» , в приміщенні за інд. « 9а-3» виявлено два вікна, в приміщенні інд. « 9а-1» виявлено стінні перегородки, що формують ще одне приміщення санвузла; виявлено дверний прохід з приміщення за інд. « 9а-2» в приміщенні за інд. « 9а-5» .

За таких обставин, Позивач в позовній заяві посилається на те, що використання об'єкта оренди не за цільовим призначення та технічне переобладнання приміщення без дозволу Позивача як орендодавця підставами для дострокового розірвання договору оренди від 14.01.2004 та повернення об'єкту оренди орендодавцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Договір суборенди за своєю правовою природою є договором піднайму і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦКУкраїни.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом; строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму; до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договору оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 ЦК України.

Згідно ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. Дане положення кореспондується із нормами ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, орендарем порушено вимоги договору оренди від 14.01.2004, а саме пп. 7.1, 7.5., 7.19, оскільки як підтверджено матеріалами справи об'єкт оренди був переданий Відповідачеві-1 в суборенду без отримання на те згоди Позивача як орендаря, без належного дозволу якого була проведена і реконструкція приміщення, що підтверджується актом № 885-НП/15, складеним за результатами перевірки проведеної 12.08.2015, яким виявлено також використання об'єкта оренди Відповідачем-2 не за цільовим призначенням, визначеного умовами договору оренди від 14.01.2004.

Обставина щодо використання орендованого майна суборендарем без погодження з Позивачем як орендодавцем підтверджується самим Відповідачем-2 в листі за вих. № 21/10-С від 21.10.2016 (а.с. 36).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди, відтак в силу припинення дії основного договору оренди з тих чи інших підстав, припиняється дія договору суборенди, і як наслідок, виникає обов'язок повернення майна з оренди орендодавцю.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, які доведені належними та допустимими доказами , колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим та правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди від 14.01.2004, зобов'язання Відповідача-2 звільнити та повернути об'єкт оренди шляхом передачі за актом приймання передачі нежитлових приміщень, так як ці приміщення перебувають у його фактичному користуванні.

Посилання Апелянта в апеляційній скарзі на те, що Позивач, отримуючи від Відповідача-2 суборендну плату, фактично погодив ПП Мундир використання спірного приміщення, не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що договір суборенди від 26.05.2010 був укладений з Відповідачем-2 без письмового погодження з Позивачем, як це передбачено п. 7.19. Дана обставина підтверджена самим Відповідачем-2 в листі від 21.10.2016 № 21/10-С.

Крім того, Апелянт на підтвердження своїх доводів не довів суду апеляційної інстанції, що перепланування спірного приміщення, що встановлено в акті № 885-НП/15 від 12.08.2015, мало місце протягом 1997-2004 років.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2010 суборендар (Відповідач-2) прийняв в строкове платне користування приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 18, загальною площею 92,00 кв.м, у тому числі перший поверх площею 79 кв. м, мезонін площею 13 кв.м, з індексами приміщень « 9а-1» , « 9а-2» , « 9а-4» , « 9а-5» , « 9а-6» , « 9а-7» , відповідно до даних технічного паспорта ЛО БТІ від 11.06.1997 за № 901, що знаходиться на балансі ЛКП Княже місто . Даний акт від 01.06.2010 підписаний уповноваженими представниками Відповідачів без зауважень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мундир» б/д від 21.12.2016р. (вх. № апеляційного суду 01-05/6154/16 від 27.12.2016р.) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2016 у справі № 914/2615/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 02.02.2017.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя В.М. Гриців

Суддя І.Б. Малех