Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
"02" лютого 2017 р. Справа № 927/75/17
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дата Нетворкс ,
вул. Дяченка, будинок 20-А, м. Київ, 02088
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гранд-
Тектоніка ,
вул. Князя Чорного, будинок 4, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 58138,38 грн.
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.01.2017, уповноважений представник
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Нетворкс» подано позов про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд-Тектоніка» 18997,00 грн боргу; 19611,85 грн пені; 1616,12 грн 3% річних, 17913,41 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, за неналежне виконання умов договору підряду №23-01-14 від 23.01.2014.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.
Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2017 підтримав подане раніше письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.
В судовому засіданні 17.01.2017 судом було здійснено огляд оригіналів документів: договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014, додатку № 1 до договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014, акту виконаних робіт 03/03/2014/01/від 03 березня 2014р. та договору переведення боргу № 22-04-14/12 від 22.04.2014.
В судовому засіданні 17.01.2017 було задоволено клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи копії витягу з реєстру адвокатів, копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 10 від 26.12.2016, рахунок фактура № 10 від 26.12.2016, акт приймання-передачі виконаних робіт від 12.01.2017, платіжне доручення № 175 від 12.01.2017, виписка за особовим рахунком 26006362450700 з 01.01.2017 по 13.01.2017 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно позивача.
Відповідач в судові засідання 17.01.2017 та 02.02.2017 не з`явився, заяв та клопотань не надіслав. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 05.01.2017 повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення зв'язку за незапитом . Копія ухвали про відкладення розгляду справи від 17.01.2017 направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гранд-Тектоніка (вул. Князя Чорного, будинок 4, м. Чернігів, 14000) повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення зв'язку не знайдено .
Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 17.01.2017, направлена на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гранд-Тектоніка (АДРЕСА_1) повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення зв'язку за незапитом .
Судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судових засіданнях 17.01.2017 та 02.02.2017 не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом.
Ухвалами суду від 05.01.2017, 17.01.2017 відповідач був повідомлений, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду спору по суті. Крім того, ухвалами суду від 05.01.2017 та 17.01.2017 явка представника відповідача в судові засідання 17.01.2017 та 02.02.2017 обов'язковою не визнавалась.
Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов, не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній доказами.
02.02.2017 до початку судового засідання через канцелярію суду, від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Нетворкс» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи уточненого розрахунку пені, 3% річних та втрат внаслідок інфляції, розрахунок вартості адвокатських послуг та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача.
Суд залучив подані документи до матеріалів справи.
В доданому до клопотання уточненому розрахунку пені, 3% річних та втрат внаслідок інфляції позивач просить суд стягнути з відповідача 18997,00 грн основного боргу, 19600,70 грн. пені, 1613,74 грн 3% річних та 17913,41 грн інфляційних втрат. Оскільки в поданому розрахунку позивач фактично зменшив заявлену до стягнення суму пені на 11,15 грн та 3% річних на 2,38грн, суд розцінює подане клопотання та розрахунок як заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з 18997,00 грн основного боргу, 19600,70 грн. пені, 1613,74 грн 3% річних та 17913,41 грн інфляційних втрат прийнята судом, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 02.02.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.
Інших заяв та клопотань на час розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача виклав позовні вимоги.
Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача , з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
Враховуючи, що позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та відповідно стягнення з відповідача 18997,00 грн основного боргу, 19600,70 грн. пені, 1613,74 грн 3% річних та 17913,41 грн інфляційних втрат, яка прийнята судом, суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гранд-Тектоніка (головний підрядник, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дата Нетворкс (підрядник, позивач по справі) було укладено договір підряду № 23-01-14.
Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 1.1. договору № 23-01-14 від 23.01.2014 передбачено, на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до даних, що передаються Головним підрядником Підряднику і умов цього договору, і діючих будівельних норм і правил, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно додатку №1 Твердий кошторис на виконання проектних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт та в обумовлений договором строк виконати роботи та передати головному підряднику закінчені роботи.
Пунктом 9.1. договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 визначено, що підрядник не пізніше 20 числа кожного звітного періоду готує три примірники актів виконаних робіт та виконавчу документацію, підписує та скріплює своєю печаткою документи та передає на погодження уповноваженому представнику головного підрядника. Уповноважений представник Головного підрядника або погоджує дані, зазначені в розшифруванні виконаних обсягів робіт, шляхом проставлення свого підпису на другому примірнику зазначеного документу або надає мотивовану відмову у погодженні. На запит уповноваженого представника головного підрядника підрядник повинен надати іншу виконавчу документацію відповідно до умов договору та/або чинних будівельних норм і правил, державних будівельних стандартів.
Головний підрядник протягом 3 робочих днів перевіряє виконання підрядником умов договору і приймає Роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та довідки форми КБ-3 або відмовляє у прийомі робіт з наданням обґрунтованої відмови з переліком виявлених недоліків. На вимогу головного підрядника. Підрядник зобов'язаний надати підтвердження використання сум отриманих авансових платежів. Відсутність документів, передбачених законодавством, що підтверджують використання авансових платежів на цілі, що відповідають договору, є підставою для відмови головного підрядника у здійсненні авансування за договором та може бути підставою для приймання Головним підрядником одноособового рішення про дострокове розірвання договору або часткову відмову від робіт за договором. Відповідно договір буде вважатись достроково розірваним або зміненим через 10 днів після отримання підрядником повідомлення головного підрядника (9.3. договору № 23-01-14 від 23.01.2014).
Доказів дострокового припинення, розірвання або визнання недійсним договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 сторонами суду не надано.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Згідно з пп. 4.1, 4.2. договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 до договірної ціни робіт входить повна вартість всіх робіт, необхідних для виконання предмету цього договору, відповідно до додатку №1 ( Твердий кошторис на виконання проектних, монтажних, пусконалагоджувальних робіт ) цього договору в тому числі витрати на всі необхідні матеріальні ресурси, на організацію виконання робіт, обслуговування будівельної техніки, оренда будівельної техніки та матеріалів у третіх осіб, інші витрати з забезпечення будівельного майданчика ресурсами. Загальна тверда договірна ціна робіт (з урахуванням ПДВ) - 73997,04 грн в тому числі ПДВ 20% - 12332,84 грн.
Додатком № 1 до договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014, який підписаний сторонами та доданий до матеріалів справи, сторони погодили найменування матеріалів, їхню кількість, вартість матеріалів, перелік видів робіт, що підлягають виконанню, об'єм робіт та вартість їх виконання, всього на суму 73997,04 грн.
У відповідності до п. 6.4 договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 оплата робіт здійснюється головним підрядником щомісячно за фактично прийняті роботи на підставі належним чином оформлених та попередньо перевірених уповноваженим представником головного підрядника документів, у тому числі підписаного головним підрядником акта виконаних робіт та довідки по формі КБ-3 за виконані роботи з урахуванням раніше виплачених авансових платежів, якщо авансові платежі виплачувались.
Головний підрядник оплачує фактично виконані роботи за кожен звітній період протягом 7 банківських днів після підписання обома сторонами актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та комплекту виконавчої документації, яка технологічно може бути надана на момент підписання акта виконаних робіт, за вирахуванням суми відповідного платежу, сплаченого за попередній та звітний періоди, при цьому аванси на обладнання не вираховуються до фактичної поставки такого обладнання на будівельний майданчик (п. 6.5. договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014)
Пунктом 6.3. договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 з моменту укладання сторонами цього договору та підписання всіх додатків до цього договору, які є його невід'ємною частиною та за умови попереднього погодження головним підрядником придбання матеріалів та обладнання (матеріальних ресурсів) підрядником для виконання робіт, головний підрядник сплачує підряднику попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі 50000,00 грн.
Як свідчать матеріали справи 23.01.2014 відповідачем сплачено позивачу 50000,00грн попередньої оплати, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ Дата Нетворкс №26004000036237 за період з 22.01.2014 до 23.01.2014.
Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до умов договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
03.03.2014 сторонами складено акт виконаних робіт 03/03/2014/01/від 03 березня 2014 року в якому зазначено, що загальна вартість фактично поставленого мережевого обладнання та виконаних підрядником робіт з монтажу кабельної мережі складає 61664,20 грн., ПДВ 20% - 12332,84 грн, загальна сума разом з ПДВ 73997,04 грн. Головний підрядник не має претензій до кількості та якості поставлених підрядником матеріалів та обладнання, виконаних підрядником робіт та термінів їх виконання. Акт підписано директорами ТОВ Дата Нетворкс , ТОВ Будівельна компанія Гранд-Тектоніка та скріплено печатками сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач в порушення п. 6.5 договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 не виконав взяті на себе зобов язання щодо оплати виконаних підрядних робіт протягом 7 банківських днів після підписання обома сторонами акта виконаних робіт, тобто в строк до 13.03.2014 включно, за виконані роботи не сплатив.
За вирахуванням здійсненого позивачем авансового платежу в сумі 50000,00 грн, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи склала 23997,04 грн.
22.04.2014 позивачем - ТОВ Дата Нетворкс (кредитор), відповідачем - ТОВ Будівельна компанія Гранд-Тектоніка (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Ті Інжиніринг (новий боржник) укладено договір переведення боргу № 2-04-14/12.
Цим договором сторони врегулювали відносини, пов'язані із зміною зобов'язальної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає за договором підряду № 23-01-14 від 23.012014 р. року укладеного між первісним боржником та кредитором, за яким первісний боржник має заборгованість перед кредитором. Первісний боржник переводить на нового боржника частину боргу (грошове зобов'язання) в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору. Сума боргу, що переводиться на нового боржника, становить 5000,00 грн в тому числі ПДВ 20% - 833,33 грн. (пп. 1, 2 договору переведення боргу № 2-04-14/12. від 22.04.2014)
ТОВ Дата Нетворкс не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником і підписуючи зі своєї сторони договір переведення боргу № 2-04-14/12 від 22.04.2014, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором (пп. 1, 2 договору переведення боргу № 2-04-14/12. від 22.04.2014)
З моменту набрання чинності цього Договору Новий боржник приймає на себе обов'язки Первісного боржника і стає боржником за основним договором в частині сплати суми боргу, яку новий боржник - ТОВ ОСОБА_1 Ті Інжиніринг зобов'язується сплатити не пізніше 31.08.2014 (п. 4 договору переведення боргу № 2-04-14/12. від 22.04.2014).
ТОВ ОСОБА_1 Ті Інжиніринг належним чином виконало взяті на себе зобов'язання за договором переведення боргу № 2-04-14/12 від 22.04.2014, сплативши 08.08.2014 на користь ТОВ Дата Нетворкс 5000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача №26004000036237 за період з 08.08.2014 до 11.08.2014.
Таким чином, з моменту укладання договору переведення боргу № 2-04-14/12 від 22.04.2014 заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 становить 18997,04 грн.
Оскільки доказів оплати виконаних робіт відповідачем суду не надано, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 18997,00 грн. заборгованості є обґрунтованою і підлягає задоволенню, в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом).
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Також ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктами 11.12. - 11.14. договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 сторони погодили, що у випадку, якщо головний підрядник не проводить платежі, як це визначено ст. 6 договору, головному підряднику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. При цьому, штрафні санкції нараховуються за весь час прострочення, а строк позовної давності, що застосовуватиметься до стягнення штрафних санкцій (неустойки) за цим договором складатиме 3 роки.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись п. 11.12. договору та приписами ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до сплати відповідачу та заявлено до стягнення 19600,70 грн пені за період з 12.03.2014 по 30.12.2016; 1613,74 грн 3% річних за період з 12.03.2014 по 30.12.2016 та 17913,41 грн інфляційних втрат за період з березня 2014 по листопад 2016.
Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд доходить висновку, що позивачем при розрахунку пені та трьох процентів річних не було враховано, що п.6.5. договору підряду № 23-01-14 від 23.01.2014 сторони погодили здійснення оплати фактично виконаних робіт, після підписання сторонами актів виконаних робіт протягом 7 (семи) саме банківських, а не календарних днів. Акт виконаних робіт підписано сторонами 03.03.2014, останнім днем сплати згідно п. 6.5. договору є 13.03.2014, відповідно прострочка оплати взятих на себе зобов язань щодо оплати виконаних підрядних робіт у відповідача виникла з 14.03.2014
Відтак, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та пені підлягає задоволенню частково, а саме пеня підлягає стягненню в сумі 19592 грн 15 коп за період прострочки з 14.03.2014 по 30.12.2016 року та три проценти річних в сумі 1611,77 грн за період прострочки з 14.03.2014 по 30.12.2016. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17913,41 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в межах позовних вимог.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1377,75 грн.
Крім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .
Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті цього Закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Частинами 1 та 2 п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суд України Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України 21.02.2013 № 7 також визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій
Як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4191/10 від 17.06.2010 року.
26.12.2016 року між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Дата Нетворкс було укладено договір № 10 про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1. укладеного договору про надання правової допомоги від 26.12.2016, замовник (позивач) доручає, а адвокат (виконавець) бере на себе зобов'язання підготувати позовну заяву та інші процесуальні документи, здійснити представництво та захист інтересів замовника на підставі виданої довіреності в Господарському суді Чернігівської області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дата Нетворкс до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гранд - Тектоніка про стягнення боргу за договором підряду.
За правову допомогу, передбачену п.1.1. договору замовник сплачує виконавцю вартість його послуг в сумі 10000,00 грн (п.п. г п.2.1. договору № 10 від 26.12.2016)
На підтвердження сплати адвокату ОСОБА_1 правової допомоги суду надано платіжне доручення № 175 від 12.01.2017 на суму 10000,00 грн та виписку з особового рахунка № 26006362450700 за період з 01.01.2017 по 13.01.2017.
З наданого розрахунку вартості адвокатських послуг вбачається, що при розрахунку вартості наданих послуг за основу взято вартість однієї години роботи, або одного судового засідання - 1000 грн. Згідно розрахунку ознайомлення з наданими замовником матеріалами а аналіз нормативно-правових актів склав 1 год./1000 грн; Надання консультацій 1 год./1000 грн; підготовка матеріалів та складання позовної заяви, розрахунків пені та інфляційних 3 год./3000 грн; участь та захист інтересів замовника в судових засіданнях 2 засідання/2000 грн; вартість транспортних послуг 500грн.*2засідання/1000 грн, відрядження 2 засідання*1000 грн/2000 грн.
Як роз'яснено у розділі 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають у себе: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності й новизни правових питань, що стосуються доручення: необхідність досвіду для його успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить виконання їх у звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; особливості і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини у Рішенні у справі «ОСОБА_1 проти України» від 12.10.2006 констатував, що відповідно до прецедентного права Суду заявник має право на відшкодування судових витрат лише настільки, наскільки було доведено, що вони були необхідними, дійсно відбулися й витрачені в розумній кількості.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також оцінивши наданий позивачем розрахунок вартості адвокатських послуг та враховуючи предмет, ціну заявленого позову, складність даної справи, принцип справедливості, суд доходить висновку про доцільність обмеження розміру адвокатських послуг, понесених позивачем та пов'язаних з розглядом даної справи в суді з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Відповідно позивачу підлягають відшкодуванню витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 837, 843, 844, 853 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гранд- Тектоніка , вул. Князя Чорного, будинок 4, м. Чернігів, 14000 (код ЄДРПОУ 36124101, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дата Нетворкс , вул. Дяченка, будинок 20-А, м. Київ, 02088 (код ЄДРПОУ 33345379, відомості про банківські реквізити відсутні) 18977,00 грн боргу, 1611,77 грн 3% річних, 19592,15грн пені, 17913,41 грн інфляційних втрат, 1377,75 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката .
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Повне рішення підписано 02.02.2017.
Суддя Л.М.Лавриненко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2017 |
Оприлюднено | 07.02.2017 |
Номер документу | 64467995 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні