Ухвала

від 26.01.2017 по справі 815/2965/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2965/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Стас Л.В.

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання Разінкіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року по справі за позовом Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи з боку відповідача без самостійних вимог на предмет позову: ОСОБА_3 "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), про визнання незаконною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Громадська організація Портофранко звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати здійснену Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28.02.2014 року №ОД 143140590763.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.12.2008 року ОСОБА_3 у вигляді ТОВ було отримано дозвіл за №1094 на виконання будівельних робіт з комплексної реконструкції Грецької площі у м. Одесі (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохповерхового паркінгу у південному крилі площі Грецька, 1 у м. Одесі, терміном дії до 4 кварталу 2011 року, комплексний експертний висновок Одесадержбудекспертиза від 02.10.2008 року №123-10-08, проект підземного паркінгу 2012 року, виконавчу документацію по підземному паркінгу, яка включає в себе акти освідчення прихованих робіт, виконавчі схеми, документи про якість бетонної суміші, сертифікати на матеріали, довідку про об'єми виконаних робіт у 2012-2014 роках.

На підставі вказаних документів директор ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ заповнив та подав на реєстрацію декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 28.02.2014 року за №143140590763.

Проте позивач вважає, що ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ при заповненні декларації порушила положення чинного законодавства, а саме: 1) не було отримано необхідну документацію, яка б надавала право землекористування під об'єктом, що був незаконно побудований, а саме, геометрія земельної ділянки є відмінною від геометрії площі паркінгу ; 2) в декларації зазначено, що об'єкту призначена 3 категорія складності, хоча наявні ознаки 4 категорії складності, що, в свою чергу, потребує виготовлення акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією Сертифікату . 3) Також встановлено використання для перекриття поверхів і покрівлі пустотних плит перекриття, що не відповідає нормам по вибухонебезпечності і нормативним навантаженням. 4) Існуючий стан об'єкту завершеного будівництва має суттєві недоліки, зокрема, не виконана система вентиляції та димовидалення, не облаштовані в'їзди-виїзди з об'єкта, рівень покрівлі паркінгу знаходиться вище рівня проїзної частини, що є порушенням протипожежних норм, запроектований та задекларований благоустрій Грецької площі не буде виконано до 01.06.2014 року . 5) Крім цього позивач зазначив, що Дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.12.2008 року №1094 не був переоформлений на ТОВ ОСОБА_3 "Київ", до того ж при отриманні зазначеного дозволу був наданий один проект будівництва, а для введення в експлуатацію був пред'явлений інший проект.

6) На думку позивача, Інспекція ДАБК в Одеській області не провела перевірку повноти даних, зазначених в Декларації , а у звязку з тим, що ця декларація містить недостовірні дані, її реєстрація є незаконною та підлягає скасуванню.

В обґрунтування доводів щодо порушення своїх прав та інтересів позивач зазначив, що вищенаведена ситуація порушує права та свободи членів ГО "Портофранко", зокрема як мешканців м. Одеси, обмежує соціальні, економічні, творчі, вікові, національно-культурні, спортивні та інші спільні інтереси та права членів ГО "Портофранко", у тому числі на вільне пересування по території загального користування площі Грецькій м. Одеси.

Дана адміністративна справа вже була предметом судового розгляду, при цьому Вищій адміністративний суд України, повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в своїй ухвалі від 23.02.2016 року зазначив, що у юридичної особи ГО "Портофранко" відсутне порушене право у спорі як суб'єкта правовідносин і судам слід вирішити питання про заміну неналежного позивача в порядку ст.52 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року у справі проведено заміну неналежного позивача. Замість ГО "Портофранко" позивачем у справі визнано Одеську міську раду, яка у відповідному клопотанні погодилась на вступ у справу. При цьому надала пояснення, в яких повністю підтримала доводи ГО "Портофранко" та зазначила, що 1) у ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ відсутнє право на спорудження будь-яких наземних споруд та об'єктів на земельній ділянці, адже рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.05 року, залишеним без змін ухвалою ВАС України від 30.05.2007 року, про встановлення земельного сервітуту, зазначено лише право на спорудження підземних будівель та споруд на земельній ділянці. 2) До того ж, речове право користування (сервітуту) не зареєстроване у встановленому законом порядку а ні ТОВ "Фірма "ОСОБА_3", а ні ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ, отже третя особа не набула прав земельного сервітуту, а відтак, здійснення будівельних робіт на земельній ділянці без державної реєстрації земельного сервітуту є незаконним.

3) Також ОМР зазначила, що фактично третьою особою змінено цільове призначення земельної ділянки - з експлуатації та обслуговування адміністративно-торгівельного будинку та благоустрою прилеглої території - на будівництво підземного паркінгу. При цьому Одеська міська рада не приймала рішень щодо зміни цільового призначення та використання вказаної земельної ділянки.

4) ТОВ "Фірма "ОСОБА_3" не здійснила дій щодо зміни даних у Дозволі на виконання будівельних робіт від 26.12.2008 року № 1094, який видавався ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ, тобто будівельні роботи виконувались неналежним замовником.

5) Крім цього ОМР зазначила, що за приписами ст.30 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Проте, 06.06.2011 року право власності на будівлю, для обслуговування якої третій особі відводилась земельна ділянка, було зареєстроване за ДП "Компроміс", отже саме з цієї дати договір оренди припинив свою дію, а відтак, ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ не мала законних підстав а ні для забудови, а ні для подання на реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації та для користування земельною ділянкою. В свою чергу, посилання в спірній декларації на договір оренди від 2001 року є неправдивою інформацією.

Зазначені обставини, на думку позивача, є безумовною підставою для визнання незаконною реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації та її скасування.

Обґрунтовуючи своє право на заміну його як належного позивача, Одеська міська рада зазначила, що земельна ділянка, на якій збудовано введений оскаржуваною декларацією об'єкт, перебуває у власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, отже саме їй належить право вимоги щодо скасування цієї декларації.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року позов задоволено частково.

Суд скасував реєстрацію декларації від 28.02.2014 року №ОД 143140590763 про готовність об'єкта до експлуатації. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_3 "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд помилково застосував ст.52 КАС України, оскільки фактично первинний позов подано ГО "Портофранко" в інтересах не своїх, як юридичної особи, а в інтересах своїх членів - фізичних осіб, і саме ці особи, тобто члени Громадської організації "Портофранко" є належними позивачами у даній справі, а Одеська міська рада не наділена повноваженнями щодо захисту прав, свобод та інтересів членів Громадських організацій.

Крім цього, апелянт зазначив, що відповідно до ч.1 ст.137 КАС України зміна предмету та підстава позову можлива лише до початку розгляду справи по суті, а відповідна заява має відповідати положенням ч.1 ст.106 КАС України. Пояснення, надані міськрадою, не можуть розглядатися як зміна підстав позову, адже суд першої інстанції не виносив ухвали про прийняття заяви про зміну позову.

В свою чергу, реєстрація декларації ніяким чином не зачіпає прав, свобод та інтересів членів ГО "Портофранко", в інтересах яких і був поданий позов.

У зв'язку з проведенням на законодавчому рівні децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконаленням містобудівного законодавства та відповідною передачею повноважень протокольною ухвалою на місці від 08.12.2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом до участі у справі в якості другого відповідача долучено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2008 року ОСОБА_3 "Київ" у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 20946498) отримала виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області дозвіл №1094 на виконання будівельних робіт з комплексної реконструкції Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс) будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі площі Грецька 1 у м. Одеса з терміном дії дозволу ІV квартал 2011 року (т. 1 а.с. 130).

28.02.2014 року ТОВ "Київ" (код ЄДРПОУ 20946498) подало до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - комплексна реконструкція Грецької площі у м. Одеса (перший пусковий комплекс), будівництво підземного паркінгу у південному крилі площі Грецька 1 у м. Одеса ДК-1242,2 категорія складності ІІІ, яка того ж дня була зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 143140590763 (т. 1 а.с.7-9, 44-47).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки земельна ділянка, на якій збудовано спірні об'єкти, не відводилась у встановленому законом порядку ТОВ "Київ" та належить до земель комунальної власності, а право комунальної власності захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.

Органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Одеська міська рада, оскільки згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.

При вирішенні спору по суті позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що у поданій Декларації про готовність об'єкта до експлуатації ОСОБА_3 "Київ" зазначено недостовірні дані про будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети та інші відомості, які не відповідають дійсності, що є підставою для скасування реєстрації декларації від 28.02.2014 року № ОД 143140590763 про готовність об'єкта до експлуатації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, на чому також наголосив представник апелянта в суді апеляційної інстанції, єдиним доводом апелянта щодо скасування ухваленого у справі рішення є порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, помилкове застосування ст.52 КАС України та, як наслідок, безпідставна заміна неналежного позивача - ГО "Портофранко" Одеською міською радою, яка, в свою чергу, не довела порушення прав членів ГО "Портофранко".

При цьому надані апелянтом 11.08.2016 року додаткові пояснення до апеляційної скарги судовою колегією до уваги не беруться в силу ст.193 КАС України, оскільки їх подано поза межами строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 195 КАС України, слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб, при цьому обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги , або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Виходячи зі змісту зазначеної частини статті, на суд покладається право заміни неналежної сторони.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є вимога про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Підставою даного позову слугувала та обставина, що у поданій Декларації про готовність об'єкта до експлуатації ОСОБА_3 "Київ" зазначено недостовірні дані про будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети та інші відомості, які не відповідають дійсності.

Як зазначив Вищій адміністративний суд в своїй ухвалі від 23.02.2016 року, при вирішенні даного спору судам слід було вирішити питання щодо встановлення належного позивача у справі, якому належить право вимоги щодо скасування реєстрації оскаржуваної декларації та з'ясування фактичної та правової підстави позову.

Водночас, відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права власності на землю, за приписами ст. 80 Земельного кодексу України, є зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальній громаді міста є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

Підставою для набуття територіальною громадою в особі Одеської міської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою.

Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, у даному випадку органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Одеська міська рада, оскільки згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.

Статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування, в тому числі, майдани, площі, бульвари, проспекти.

Згідно з ст. 14 вказаного Закону, об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що саме Одеська міська рада є належним позивачем у даному спорі, адже саме їй, як представнику територіальної громади м. Одеси, в силу закону, належить право вимоги щодо скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, поданої ОСОБА_3 "Київ" та проведеної Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

При цьому колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта, що належними позивачами у даній справі є окремі члени ГО "Портофранко", адже зі змісту позовної заяви вбачається, що внаслідок проведення спірної реєстрації порушені права не ГО "Портофранко" та не окремих її членів, а права всієї територіальної громади м. Одеси, інтереси якої представляє Одеська міська рада.

Як вбачається з матеріалів справи, вступивши в процес як належний позивач, ОМР не змінювала а ні підстав, а ні предмету позову, а в наданих до суду першої інстанції відповідних поясненнях виклала додаткові обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, що не є тотожним зміні підстав позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року у справі за позовом Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участю третьої особи з боку відповідача без самостійних вимог на предмет позову: ОСОБА_3 "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), про визнання незаконною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали суду.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Стас Л.В.

Суддя: Градовський Ю.М.