Рішення

від 02.02.2017 по справі 491/1560/16-ц

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/1560/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Желяскова О.О.

при секретарі Соловйові К. В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_4 до Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою, в якій зазначає, що 25 жовтня 2004 року помер його батько - ОСОБА_5, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданого 20 грудня 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Ананьївського району Одеської області №343 від 14 жовтня 2004 року, йому належала земельна ділянка, площею 2,10 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Позивач як спадкоємець за законом звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак йому було відмовлено, у зв'язку із тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданий 20 грудня 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, тобто після смерті ОСОБА_5, в зв'язку з чим йому рекомендовано звернутись до суду (а.с.14).

Дійсно, правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку був отриманий після смерті його батька, однак при житті ОСОБА_5 належало право на відповідну земельну частку (пай), яку розпорядженням Ананьївської райдержадміністрації від 14 жовтня 2004 року №343 було йому передано в натурі із земель сільськогосподарського призначення, тому позивач, як єдиний спадкоємець за законом має право на отримання у спадок вищезазначеної земельної ділянки, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

В послідуючому позивачем було подано до суду позовну заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначає, що його батько за життя розпочав процес отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, однак помер не встигнувши отримати безпосередньо сам правовстановлюючий документ, посвідчуючий право власності на земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданий 20 грудня 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області , в зв'язку з чим державним нотаріусом Ананьївської районної державної контори Одеської області йому було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом. Оскільки ОСОБА_5 за життя належало право на земельну частку (пай), розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП Прогрес розташовану на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0263069, виданого на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 серпня 1996 року, вважає, що за ним, як спадкоємцем за законом може бути визнано право власності на вказану земельну частку (пай), при цьому вважає за необхідне визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий після смерті ОСОБА_5 На підставі викладеного просить змінені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні, під час розгляду справи представник позивача доводи заяви підтримав в повному обсязі, пояснивши, що за життя батько позивача розпочав процес отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, однак помер не встигнувши отримати безпосередньо сам правовстановлюючий документ, посвідчуючий право власності на земельну ділянку. Оскільки за життя ОСОБА_4Й не набув права власності на земельну ділянку, площею 2,10 га, розташовану на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданим 20 грудня 2005 року, оскільки помер 25 жовтня 2004 року, тому вважає за необхідне визнати вказаний державний акт недійсним. Разом з цим, за життя ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай), розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Прогрес , розташовану на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0263069, виданого 22 квітня 1997 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення №245 від 06 серпня 1996 року, тому вважає, що за позивачем може бути визнано право на вказану земельну частку (пай) відповідно до останніх змін позовних вимог, заявлених ним в судовому засіданні, в зв'язку з чим просить позовні вимоги позивача задовольнити.

Представник Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, діюча на підставі довіреності (а.с.55) в судовому засіданні під час розгляду справи змінені позовні вимоги позивача визнала та не заперечує проти їх задоволення, оскільки ОСОБА_5 дійсно за життя належала земельна частка (пай), яка розташована на території сільської ради, тому вважає, що його син - ОСОБА_4 може успадкувати її.

Представник третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, діюча на підставі довіреності (а.с.27,32) надала на адресу суду заперечення, згідно яких пояснила, що оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданий Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 20 грудня 2005 року, а саме після смерті 25 жовтня 2004 року ОСОБА_5, тому відповідно він є недійсним, а тому спадкодавець за життя не набув права власності на земельну ділянку, то і відповідне право, відповідно до ст.1216 ЦК України, не переходить до спадкоємців в порядку спадкування, тому вважає за позивачем не може бути визнано право власності на земельну ділянку, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданим 20 грудня 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області. В свою чергу за життя ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай), тому вказану земельну частку (пай) може отримати у спадок і позивач, як спадкоємець за законом. В судовому засіданні, під час розгляду справи представник Ананьївської районної державної адміністрації пояснила, що з урахуванням змінених позовних вимог, вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки дійсно державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668 слід визнати недійсним, як такий, що виданий після смерті власника. А з урахуванням того, що за життя спадкодавцю належало право на земельну частку (пай), то вважає за можливе визнати в порядку спадкування за ОСОБА_4 право на земельну частку (пай), яка належала батькові за життя.

Суд, взявши до уваги пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, вивчивши та перевіривши документи справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець с.Точилове Ананьївського району Одеської області, згідно копії паспорту (а.с.5-6).

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого 23 жовтня 1967 року Точилівською сільською радою Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_4 народився 11 жовтня 1967 року в с.Точилове Ананьївського району Одеської області, та його батьками вказано - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.7).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 20 грудня 2005 року на підставі розпорядження райдержадміністрації Ананьївського району Одеської області від 14 жовтня 2004 року №343, ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.8).

Згідно копії акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 21 жовтня 2004 року ОСОБА_5, як власнику сертифікату серії ОД №0263069, було передано земельну ділянку в натурі із земель колективної власності КСП Прогрес , на підставі розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 14 жовтня 2004 року №343, в розмірі 2,10 га, розташовану на масиві №13 на землях колективної власності КСП Прогрес та складено відповідний план (а.с.9-10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 помер 25 жовтня 2004 року та ОСОБА_6 померла 31 березня 2010 року (а.с.11,56).

Згідно довідок №694 та №695, виданих 20 жовтня 2016 року Точилівською сільською радою Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_5 дійсно був зареєстрований і фактично мешкав в с.Точилове Ананьївського району Одеської області по день смерті - 25 жовтня 2004 року (а.с.12-13).

З копії розпорядження №343 Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 14 жовтня 2004 року Про передачу в натурі земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП Прогрес актів на право приватної власності на землю громадянам власникам сертифікатів , вбачається, що… відділу земельних ресурсів необхідно видати громадянам власникам сертифікатів, зазначених в доданому списку, державні акти на право приватної власності на землю та зареєструвати їх в установленому законодавством порядку… (а.с.17).

Судом встановлено також, що відповідно до повідомлення відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області вартість земельної ділянки, площею 2,10 га, яка розташована на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області та належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданого 20 грудня 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, з урахуванням індексації на 01 січня 2016 року становить 69409,46 гривень (а.с.19).

Встановлено, що відсутні будь-які відомості щодо залишення заповіту ОСОБА_5 на своє майно, про що свідчить копія витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), №46146097, виданого 13 грудня 2016 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області (а.с.21).

Також з'ясовано, що відсутні будь-які відомості щодо заведення спадкової справи на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, який помер 25 жовтня 2004 року, про що свідчить копія витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), №46146108 виданого 13 грудня 2016 року Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області (а.с.20).

Встановлено, що у зв'язку з демографічними змінами кількості членів в колективних сільськогосподарських підприємствах внесено зміни до додатку І розпорядження районної державної адміністрації від 27 лютого 1996 року №52 Про затвердження обчислених розмірів земельних часток (паїв) та затверджено в слідуючому варіанті … по КСП Прогрес в розмірі 2,71 в умовних кадастрових гектарах, про що свідчить розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 серпня 1996 року (а.с.46).

З'ясовано, що згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №69 на ім'я ОСОБА_5 22 квітня 1997 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі рішення №245 від 06 серпня 1996 року був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0263069, відповідно до якого останньому належить земельна частка (пай), розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП Прогрес , розташована на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.48).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, (статті 10, 11 ЦПК України).

Положенням ч.1-2 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз'яснень ВСУ від 16 травня 2013 року, викладених в інформаційному листі Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув право власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності в установленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, батьки.

Таким чином спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_6, яка померла 31 березня 2010 року та син померлого - ОСОБА_4. Позивач ОСОБА_4 постійно до дня смерті спадкодавця проживав із ним в с.Точилове Ананьївського району Одеської області, про що свідчить відповідна довідка сільради.

Відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 ЦК України строку, він не заявив про відмову від прийняття спадщини. Виходячи із зазначених норм законодавства, те, що ОСОБА_4 не заявляв про відмову від спадщини він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька, інших спадкоємців ближчого ступеня споріднення немає.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, набувши право на земельну частку (пай), звернувся до Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області із письмовою заявою про виділення йому земельного паю в натурі ( на місцевості). Після чого розпорядженням Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області № 343 від 14 жовтня 2004 року ОСОБА_5 передано в натурі земельну ділянку, площею 2,10 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення колишнього КСП Прогрес в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В послідуючому 20 грудня 2005 року на підставі вказаного розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668.

Відповідно до п.6 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року №720/95 (станом на червень 2001 року) у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) був дійсний до виділення земельної ділянки в натурі та видачі на його підставі відповідного державного акту.

Згідно ч.1 ст.13 Конституції України та ст.20 ЗК України, органи державної влади та орган місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Це означає, що лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7, зокрема про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції на день смерті спадкодавця) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України (в редакції на день смерті спадкодавця), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

За змістом ст..25 ЦК України, здатність фізичної особи мати цивільні права та нести цивільні обов'язки є правоздатністю. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов'язків, які можуть мати фізичні особи. Цивільна правоздатність є невіддільною від самого існування людини, виникає в момент народження і припиняється зі смертю.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ст.3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, виданий 20 грудня 2005 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області, вже після смерті 25 жовтня 2004 року ОСОБА_5, а тому останній за життя не набув право власності на вказану земельну ділянку відповідно до ст.125 ЗК України, тому виданий державний акт на право власності на земельну ділянку є недійсним.

Відповідно до ст.25 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію , ст. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 08 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості) можуть бути об'єктом спадкування. При цьому відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 16 квітня 2004 року №7 Про Практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів визначено, що сертифікати про право на земельнучастку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта про право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і вразі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК України, зокрема, коли особа із різних причин не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Враховуючи, що померлий ОСОБА_5 за життя був включений в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай), отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0263069, тобто набув право, яке позивач ОСОБА_4 може успадкувати після його смерті. На підставі отриманого ОСОБА_5 сертифікату на право на земельну частку (пай), він за життя розпочав процес отримання державного акту на право власності на земельну ділянку та за життя було винесено розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області від 14 жовтня 2004 року №343, на підставі якого 21 жовтня 2014 року ОСОБА_5 була передана в натурі земельна частка (пай) із земель сільськогосподарського призначення КСП Прогрес . Однак 25 жовтня 2004 року батько позивача помер (припинилась цивільна правоздатність відповідно до ст..25 ЦК України), так і не встигнувши отримати правовстановлюючий документ, посвідчуючий право власності на земельну ділянку. Таким чином після смерті у фізичної особи припиняється його цивільна правоздатність, тобто відсутні всі цивільні права та обов'язки. В зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий після смерті спадкодавця, тобто є недійсним в силу вимог ч.1 ст.125 ЗК України та ч.4 ст.25 ЦК України, що перешкоджає позивачу оформити його спадкове право, про що надано лист нотаріальної контори.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки спадкодавець ОСОБА_5 не набув право власності на земельну ділянку, площею 2,10 га, розташовану на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №863668, виданим 20 грудня 2005 року Ананьївською райдержадміністрацією Одеської області, так як вказаний державний акт виданий після його смерті, тому вимога позивача та представника позивача щодо визнання вказаного державного акта недійсним є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Разом з цим, в судовому засіданні з'ясовано та доведено той факт, що за життя ОСОБА_5 належало право на земельну частку (пай), розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала в колективній власності КСП Прогрес розташовану на території Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0263069, виданого на підставі рішення Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області №245 від 06 серпня 1996 року, тому вимога щодо визнання за позивачем права власності, як за спадкоємцем за законом на вказану земельну частку (пай) також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.20, 125, 126 ЗК України (в ред.. станом на 01.01.2004 року), ст.ст.15, 16, 328, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 174, 209, 212-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №083668, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0105160800262, кадастровий номер земельної ділянки 5120285100:01:001:0059, виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 20 грудня 2005 року на підставі розпорядження райдержадміністрації Ананьївського району Одеської області від 14 жовтня 2004 року №343, на ім'я ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем та мешканцем с.Точилове Ананьївського району Одеської області, паспорт серії КМ №022942, виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 04 жовтня 2002 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в порядку спадкування право на земельну частку (пай), розміром 2,41 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Прогрес с.Точилове Ананьївського району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0263069, виданим Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області 22 квітня 1997 року, який зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №69 на ім'я ОСОБА_5, який помер 25 жовтня 2004 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___»