Рішення

від 03.02.2017 по справі 493/78/17

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/78/17

Провадження № 2/493/175/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

при секретарі ТИХОНОВІЙ Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на ? частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,11 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 5120680800:01:001:0679 на території Білинської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №085951, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 3 листопада 2003 року №294/А-2003 на ім'я ОСОБА_2, стверджуючи, що його матері ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно рішення Балтського районного суду Одеської області від 18 вересня 2006 року належала ? частина вище вказаної земельної ділянки, яку вона успадкувала від ОСОБА_2, померлої 08 березня 2006 року.

За свого життя, 26 листопада 2010 року, мати позивача ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, реєстр №4200, в якому заповіла ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право.

22 лютого 2011 року мати позивача ОСОБА_3 померла. Після її смерті спадщину, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняв її син позивач ОСОБА_1, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по причині того, що його покійна мати після винесення рішення суду встановленим порядком не зареєструвала право власності на ? частину земельної ділянку і рекомендовано звернутися до суду з позовом.

Вказані вище обставини позбавили позивача права на спадкове майно у вигляді ? частини земельної ділянки, з приводу чого він змушений звернутися до суду з позовом, надав суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій позов визнав, заперечень до заявлених вимог не має, просить справу розглянути за його відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що матері позивача ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно рішення Балтського районного суду Одеської області від 18 вересня 2006 року належала ? частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,11 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 5120680800:01:001:0679 на території Білинської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №085951, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 3 листопада 2003 року №294/А-2003 на ім'я ОСОБА_2, за свого життя, 26 листопада 2010 року, мати позивача ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, реєстр №4200, в якому заповіла ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіт ніким не змінено і не скасовано, після смерті ОСОБА_3, померлої 22.02.2011 року, спадщину, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняв її син позивач ОСОБА_1, який звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на підставі ст.49 Закону України Про нотаріат та ст. 1 гл.8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України по причині того, що його покійна мати встановленим порядком не зареєструвала право власності на ? частину земельної ділянку за рішенням суду від 18.09.2006 року і рекомендовано звернутися до суду з позовом, що вказані вище обставини підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспорту, свідоцтв про народження, про смерть, державного акту на право приватної власності на землю, заповіту, рішення Балтського районного суду Одеської області від 18 вересня 2006 року, інформацією приватного нотаріуса Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 щодо оформлення спадщини по спадковій справі №102/2011 та ін., що надає суду підстави вважати, що позивач має законне право на спадкове майно у вигляді вище вказаної ? частини земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216,1225,1233,1268 ЦК України, ст.ст.10,11,209,212,214,215,223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,11 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 5120680800:01:001:0679 на території Білинської сільської ради Балтського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №085951, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації Одеської області від 3 листопада 2003 року №294/А-2003 на ім'я ОСОБА_2, яка раніше на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від18 вересня 2006 року належала ОСОБА_3, померлій 22 лютого 2011 року в м. Балті Одеської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ