Ухвала

від 31.01.2017 по справі 320/1267/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/1267/16 Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.

Провадження № 22-ц/778/440/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2016 року ОСОБА_4 міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 11.07.2014 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При реєстрації у відповідача останнім видом зайнятості було здійснення підприємницької діяльності, яку він припинив 10.07.2014 року відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

30.03.2015 року ОСОБА_3 надав заяву про зняття з обліку в зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості.

ОСОБА_4 міським центром зайнятості була проведена звірка з органами ПФУ за IV квартал 2014 року та І квартал 2015 року, в ході якої було виявлено, що відповідач виконував роботу згідно договору підряду з ТОВ Запоріжпромбудпроект у період з 01.10.2014 року по 31.03.2015 року, за що отримав грошову винагороду згідно актів виконаних робіт, але цей факт не повідомив спеціалісту центра зайнятості, та в цей період отримував допомогу по безробіттю. Вважає, що за період з 01.10.2014 року по 29.03.2015 року ОСОБА_3 незаконно отримав допомогу у сумі 3228,90 грн.

18.08.2015 року на підставі отриманих документів, які надійшли з ПФУ ДФС спеціалістом центру зайнятості складено акт № 319 про встановлення факту, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості знаходився в трудових відносинах з підприємством ТОВ Запоріжпромбудпроект з 01.10.2014 року по 31.03.2015 року.

Директором міського центру зайнятості прийнято рішення про повернення ОСОБА_3 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3228,90 грн., що оформлено наказом від 18.08.2015 року № 245-0.

18.08.2015 року за № 1528/12 відповідачу було рекомендованим листом направлено повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів, але на теперішній час незаконно отримана допомога по безробіттю у сумі 3228,90 грн. ОСОБА_3 не відшкодовано.

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 міського центру зайнятості допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом, в сумі 3228,90 грн. із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок 37171300901168, код ЄДРПОУ 20524107, МФО 813015, Банк ГУДКСУ у Запорізькій області.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 листопада 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3228,90 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1378 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2014 ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

Останнім видом зайнятостіОСОБА_3 було провадження підприємницької діяльності, яку він згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця припинив 10.07.2014 року.

30.03.2015 відповідач подав заяву про зняття його з обліку в зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 міським центром зайнятості було проведено звірку з органами Пенсійного Фонду України за ІV квартал 2014 року та І квартал 2015 року, в ході якої було виявлено, що ОСОБА_3 виконував роботу згідно договорів підряду з ТОВ Запоріжпромбудпроект у період з 01.10.2014 року по 31.03.2015 року та отримав грошову винагороду, про що був складений акт № 319 від 18.08.2015 року (а.с.12).

Факт отримання акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 319 від 18.08.2015 року ОСОБА_3 не заперечувався в суді апеляційної інстанції.

Наказом директора ОСОБА_4 міського Центру зайнятості від18.08.2015року за №245-0 Про розслідування нещасних випадків провідного юрисконсульта ОСОБА_5 зобов'язано вжити заходів щодо повернення коштів з особи ОСОБА_3 в сумі 3228 грн. 90 коп. (а.с.13).

ОСОБА_4 міського Центру зайнятості від18.08.2015року за №1528/12 ОСОБА_3 повідомлено про необхідність повернути отриману допомогу в сумі 3228 грн. 90 коп. за період з 01.10.2014 року по 31.03.2015 року протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення (а.с.14).

За положеннями ст. 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд уповноважений стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За приписами ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку, як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За змістом п.18 ст.22 Закону України Про зайнятість населення основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є :проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 травня 2016 року Мелітопольське об'єднання управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов'язано надати довідку за формою ОК-7 по персоніфікації ОСОБА_3, 13.06.1965 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1 за період з 01.10.2014 року по 31.03.2015 року (а.с.48).

Надані Пенсійного фонду України індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 (форма ОК-7) містять інформацію щодо суми заробітку, з якого підприємством ТОВ Запоріжпромбудпроект сплачено єдиний внесок за вказаний період (а.с.63).

З огляду на викладені обставини висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованим.

Довід апеляційної скарги про те, що суд проігнорував вимоги ст.215 ЦК України щодо недійсності правочину(цивільно-правової угоди, укладеної між відповідачем по справ та ТОВ Запоріжпромбудпроект колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки такі позовні вимоги ОСОБА_3 не заявлялись, а тому не були предметом розгляду в зазначеній справі.

Твердження апеляційної скарги про те, що позивачем не надано договорів підряду, укладених між ним та ТОВ Запоріжпромбудпроект , актів виконаних робіт, не заслуговує на увагу, оскільки як на підставу для задоволення позову позивач посилався на акт розслідування, здійснений шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника ОСОБА_3, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та Пенсійного фонду України відповідно до вимог п.18 ст.22 Закону України Про зайнятість населення . Дії працівників центру зайнятості щодо складання зазначеного акту відповідачем неправомірними не визнавались.

Довід апеляційної скарги щодо неправомірного звільнення позивача від судового збору не спростовує висновків суду першої інстанції.

Інша частина апеляційної скарги за змістом є тлумаченням ОСОБА_3 норм права.

За таких обставин колегія вважає, що ухвалене в справі судове рішення відповідає вимогам закону та підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: