Рішення

від 25.01.2017 по справі 419/3567/16-ц

НОВОАЙДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 419/3567/16-ц

Провадження № 2/419/5/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - Мартинюка В. Б.,

при секретарі - Московченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області про виділ часток у праві спільної власності на житловий будинок та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області про виділ часток у праві спільної власності на житловий будинок та визнання права власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого 05.11.1990 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23.

06.01.2013 р. померла бабуся позивача - ОСОБА_4, яка на день смерті проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 а. Разом з нею за цією ж адресою проживали: ОСОБА_6, ОСОБА_2 та позивач - ОСОБА_2 Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: частка домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області.

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповідала своїй доньці - ОСОБА_2, яка відмовилася від прийняття спадщини на користь свого сина ОСОБА_2, подавши до нотаріуса відповідну заяву.

Позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на день відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 ОСОБА_5, який був чоловіком померлої, та спадкоємцем першої черги за законом, відмовився від прийняття спадщини на користь свого онука - ОСОБА_2, подавши відповідну заяву до нотаріуса.

20.06.2016 р. помер дідусь позивача - ОСОБА_5, який за життя проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті залишилось спадкова майно, а саме: частка домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області.

Заповіту ОСОБА_5 не залишив, тому спадкування належного йому майна повинно відбуватися за законом. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом є ОСОБА_2 - як донька померлого. ОСОБА_2 відмовилася від спадщини на користь свого сина - ОСОБА_2, подавши відповідну заяву до нотаріуса. У передбачений законом строк ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_5 за законом.

ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу ОСОБА_7 з метою отримати свідоцтво про право на спадщину. Однак після вивчення наданих документів нотаріус повідомила позивачу, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки не виділені частки кожного із співвласників спадкового домоволодіння, окрім того, відповідно до технічного паспорту, виданого Новоайдарським РКПТІ 29.11.2016 р. за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, наявна самовільно збудована прибудова - а2 до житлового будинку А1Ж.

Через викладені обставини позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради - ОСОБА_8 у судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали, не заперечували проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого 05.11.1990 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23 (а.с.14).

06.01.2013 р. померла бабуся позивача - ОСОБА_4, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.10), яка на день смерті проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 а. Разом з нею за цією ж адресою проживали: ОСОБА_6, ОСОБА_2 та позивач - ОСОБА_2, що підтверджується копією довідки №107 від 16.05.2013 р. (а.с.13). Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: частка домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23 (а.с.14) та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, що підтверджується копією державного акту серія ЛГ №010956 (а.с.21).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповідала своїй доньці - ОСОБА_2 (а.с.11), яка заявою від 16.05.2013 р. відмовилася від прийняття спадщини на користь свого сина - ОСОБА_2, подавши до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Луганської області відповідну заяву (а.с.8).

Позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на день відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 (а.с.13). ОСОБА_5, як чоловік померлої та спадкоємець першої черги за законом, відмовився від прийняття спадщини на користь онука - ОСОБА_2, подавши відповідну заяву до нотаріуса (а.с. 12).

20.06.2016 р. помер дідусь позивача - ОСОБА_5, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.23), який за життя проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією довідки № 250 від 04.11.2016 р. (а.с.25). Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: частка домоволодіння, розташованого за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 05.11.1990 р. (а.с.14), земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, що підтверджується копією державного акту серія ЛГ №010955 (а.с.26).

Заповіту ОСОБА_5 не залишив, тому спадкування належного йому майна повинно відбуватися за законом. Спадкоємцем першої черги спадкування за законом є ОСОБА_2 - як донька померлого. ОСОБА_2 відмовилася від спадщини на користь свого сина - ОСОБА_2, подавши відповідну заяву до нотаріуса (а.с.24). У передбачений законом строк ОСОБА_2 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_5 за законом (а.с.22).

ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу ОСОБА_7 з метою отримати свідоцтво про право на спадщину. Однак після вивчення наданих документів нотаріус повідомила позивачу, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки не виділені частки кожного із співвласників спадкового домоволодіння, окрім того, відповідно до технічного паспорту, виданого Новоайдарським РКПТІ 29.11.2016 р. за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, наявна самовільно збудована прибудова - а2 до житлового будинку А1Ж (а.с.27).

Через викладені обставини позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України , житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без необхідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входь усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця та той з подружжя, хто його пережив, батьки.

Згідно ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1273 ЦК України , спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу . Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1274 ЦК України , спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України , громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування .

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права .

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно ст. ст. 16, 319, 369, 370, 376, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268, 1270, 1273 , 1274 ЦК України , ст. 81 ч. 2 Земельного кодексу України , керуючись ст. ст. 10, 11 ,60, 73, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області про виділ часток у праві спільної власності на житловий будинок та визнання права власності - задовольнити.

Виділити частки ОСОБА_4, яка померла 06.01.2013 р., ОСОБА_5, який помер 20.06.2016 р., із належного їм на праві спільної сумісної власності домоволодіння, що розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, визнавши, що:

• ОСОБА_4, яка померла 06.01.2013 р., належить 1/2 (одна друга) частка домоволодіння, що розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, загальною площею 78,3 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м.;

• ОСОБА_5, який помер 20.06.2016 р., належить 1/2 (одна друга) частка домоволодіння, що розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, загальною площею 78,3 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 (одну другу) частку домоволодіння, що розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, загальною площею 78,3 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 06.01.2013 р.;

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 (одну другу) частку домоволодіння, що розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Райгородка, вул. Лугова, буд. 23, загальною площею 78,3 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, який помер 20.06.2016 р.;

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на:

- земельну ділянку площею 2.4184 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, кадастровий номер 4423186700:28:001:0044, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 010956, виданого 26.10.2004 року, на підставі розпорядження голови Новоайдарської райдержадміністрації від 16.09.2003 року № 256 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 06.01.2013 р.;

- земельну ділянку площею 2.3341 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новоайдарського району Луганської області, кадастровий номер 4423186700:28:001:0043, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЛГ № 010955, виданого 26.10.2004 року, на підставі розпорядження голови Новоайдарської райдержадміністрації від 16.09.2003 року № 256 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, який помер 20.06.2016 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: В. Б. Мартинюк