Постанова

від 02.02.2017 по справі 553/3449/16-п

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/3449/16-п

Провадження № 3/553/23/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.02.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Босяк К.О.,

за участю:

представника Полтавської митниці ДФС - ОСОБА_1,

представників притягуємої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

притягуємої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, працюючої: агентом з митного оформлення, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 Б, кв. 6

у вчиненні адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами митного органу було складено протокол про порушення митних правил № 0082/80600/16 від 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_2 за ст. 472 МК України, в якому вказано, що 27.04.2016 року до митного оформлення на м/п Лтава була подана митна декларація типу ІМ40АА № 806020002/2016/003857 на товар з описом згідно графи 31 даної митної декларації як Крупа із зерна зернових культур: - Гречана крупа - 67000 кг ГОСТ 5550-74 , вагою нетто 67000 кг, фактурною вартістю 27470 доларів США (гр. 42), що на день подання митної декларації до митного оформлення становить 695040,83 грн. (гр. 45). Зазначений товар задекларований за кодом НОМЕР_1 згідно УКТ ЗЕД (гр.33) - Крупи. Крупка та гранули із зерна зернових культур: крупи та крупка: - із зерна інших зернових культур: - інших. Товар надійшов на адресу ПП Українська зерноторгова компанія (36008, Україна, м. Полтава, вул. Автобазівська, 1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2), відправником виступило ТОО Темир Орда (АДРЕСА_1). Декларування товару, згідно гр. 54 МД № 806020002/2016/003857 здійснювалось ОСОБА_2, агентом з митного оформлення ТОВ КФ Лаврік (36026, м. Полтава, вул. Монастирська, 16б. кв. 6).

В рамках процедур митного контролю та митного оформлення були відібрані проби (зразки) зазначеного товару та направлені для проведення лабораторних досліджень до Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС. З урахуванням висновку Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС № 142008800-0433 від 27.05.2016, Полтавською митницею ДФС було прийняте класифікаційне рішення № КТ-806020002-0022-2016 від 01.06.2016 року. Відповідно до даного рішення було змінено опис товару, що задекларований за МД № 806020002/2016/003857 як Крупа із зерна зернових культур: - Гречана крупа - 67000 кг ГОСТ 5550-74 на Зерно злаків лущене, неподріблене: Крупа гречана ядриця ГОСТ 5550-74 швидкорозварювальна, першого ґатунку в поліпропіленових мішках по 25 кг - 67000 кг. Виробник ТОО ЕГЕР Країна виробництва: KZ . Також, код згідно УКТ ЗЕД, був змінений на НОМЕР_3 - Зерно зернових культур, оброблене іншими способами (наприклад, лущене. Плющене, у вигляді пластівців, обрушене, різане (ядро) або подрібнене), за винятком рису товарної позиції 1006; зародки зерна зернових культур, цілі, плющені, у вигляді пластівців або мелені: інше оброблене зерно (наприклад: лущене, обрушене, різане (ядро) або подрібнене): - з інших зернових культур : - інше: лущене. Різане або нерізане чи подрібнене або не подрібнене.

Таким чином, ОСОБА_2 були вчиненні дії щодо недекларування товару, що переміщується через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо характеристик товару.

Фактурна вартість товару згідно МД № 806020002/2016/003857 від 27.04.2016 року становить 27470 доларів США, що на день подання митної декларації до митного оформлення по курсу НБУ становить 695040,83 грн..

В судовому засіданні притягуєма ОСОБА_2 вину у вчиненні порушення митних правил не визнала, посилаючись на те, що обставини, зазначені в протоколі про порушення митних правил, не відповідають дійсним та фактичним обставинам, при цьому вказувала на те, що даний протокол про порушення митних правил складений працівниками Полтавської митниці ДФС із значними порушеннями норм матеріального та процесуального права, що виключає, на думку останньої, наявність її вини у вчиненні вказаного правопорушення та при цьому, вказувала, що з урахуванням фактичних обставин даної справи в її діях відсутній склад порушення митних правил.

Представник притягуємої за дорученням ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечував щодо наявності у діях ОСОБА_2 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, наголошуючи на тому, що вказаний протокол про порушення митних правил та ряд процесуальних дій, які передували складенню даного протоколу, були вчинені працівниками Полтавської митниці ДФС з порушеннями норм матеріального та процесуального права, що відповідно, на думку останнього, виключає наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та відповідності складу порушення митних правил.

Представник притягємої за дорученням ОСОБА_4 вказував про те, що митними органами не зазначено та не доведено, які саме норми та вимоги законів чи нормативних документів були порушені ОСОБА_2 під час здійснення митного оформлення товару в митній декларації. Навпаки ОСОБА_2 при заповненні граф МД внесла всі відомості до товаросупровідних документів, котрі були досліджені працівниками митниці. В зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю.

Представник Полтавської митниці ДФС - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти доводів та обставин, наведених притягуємою та її представниками, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість. При цьому, вказував на законність та правомірність дій працівників митниці під час складання даного протоколу та здійснення провадження у даній справі.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення притягуємої, її представників - за дорученням ОСОБА_3, ОСОБА_5, представника Полтавської митниці ДФС - ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, а дії працівників Полтавської митниці ДФС при фіксуванні даного правопорушення і здійсненні провадження в цій справі є законними та обґрунтованими, зважаючи на наступні обставини.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 489 МК України визначено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил, відповідно до яких посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення;

- чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

-чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП та ст. 3 МК України, особа, яка вчинила порушення митних правил несе відповідальність на підставі норм, що діяли під час правопорушення.

Судом встановлено, що 27.04.2016 року до митного оформлення на м/п Лтава була подана митна декларація № 806020002/2016/003857 на товар з описом згідно графи 31 даної митної декларація як Крупа із зерна зернових культур: - Гречана крупа - 67000 кг, ГОСТ 5550-74 , вагою нетто 67000 кг, фактурною вартістю 27470 доларів США, що на день подання митної декларації до митного оформлення становить 695040,83 грн.. Зазначений товар задекларований за кодом НОМЕР_1 згідно УКТЗЕД. Товар надійшов на адресу ПП Українська зерноторгова компанія (36008, м. Полтава. вул. Автобазівська, буд. 1, код. ЄДРПОУ НОМЕР_2), відправником виступило ТОО Темир Орда (АДРЕСА_1). Декларування товару здійснювалось ОСОБА_2, агентом з митного оформлення ТОВ КФ Лаврік . В митному оформленні вказаної митної декларації митним органом було відмовлено (картка відмови № 806020002/2016/00086 від 27.04.2016), в зв'язку з тим, що було порушено вимоги ст. ст. 257, 266 МКУ та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 30.05.2012 року № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа в частині заповнення гр. 31, а саме згідно Акту про проведення огляду товарів від 27.04.2016 року № 806020002/2016/003857 вид упаковки в МД заявлено мішки, в наявності мішки та дерев'яна обрешітка.

При цьому, судом встановлено, що в рамках процедури митного контролю та митного оформлення митної декларації типу ІМ40АА № 806020002/2016/003882 були відібрані проби (зразки) зазначеного товару та направлені для проведення лабораторних досліджень до Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС.

27 травня 2016 року експертною установою складено висновок №142008800-0433, у резолютивній частині якого зазначено: "З врахуванням опису технології виробництва гречаної крупи швидкорозварювальної, наведений у наданій документації та літературних джерелах, а також беручи до уваги вищевикладене, крупу гречану швидкорозварювальну слід розглядати як "Hulled (shelled orhusked, whether or not or kibbled) згідно з деталізацією товарної підпозиції 110429 Комбінованої номенклатури Європейського союзу (EN), що відповідає опису "лущене, різане або нерізане чи подрібнене або неподрібнене" у межах товарної підпозиції 110429 УКТЗЕД.

З урахуванням висновку Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС № 142008800-0433 від 27.05.2016 року, Полтавською митницею ДФС було прийняте класифікаційне рішення № КТ-806020002-0022-2016 від 01.06.2016 р. відповідно до даного рішення було змінено опис товару, що задекларований за МД № 806020002/2016/0003857 як Крупа із зерна зернових культур : - Гречана крупа - 67000 кг ГОСТ 5550-74 , на Зерно злаків лущене, неподріблене: Крупа гречана ядриця ГОСТ 5550-74 швидкорозварювальна, першого ґатунку в поліпропіленових мішках по 25 кг- 67000 кг. Виробник : ТОО ЕГЕР Країна виробництва: KZ Також, код згідно УКТ ЗЕД був змінений на НОМЕР_3.

В судовому засіданні представником Полтавської митниці ДФС вказувалось про те, що при опрацюванні висновку Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС №142008800-0433 від 27.05.2016 року встановлено, що даним підрозділом ДФС України були додатково отримані документи щодо технології виробництва вищевказаного товару.

При цьому, представником митного органу зазначалось про те, що в зв'язку з вищевказаними обставинами було направлено листа до м/п Лтава щодо підтвердження або спростування фактів звернення посадових осіб Харківського відділу з питань експертизи та досліджень з приводу отримання додаткових документів щодо технології виробництва товару - гречана крупа. В своїй відповіді м/п Лтава було підтверджено факт звернення Харківського відділу з питань експертизи та досліджень щодо отримання додаткових документів та надано необхідні копії документів.

Як вбачається з матеріалів справи, був наданий лист за підписом директора ТОО Темир Орда (Республіка Казахстан) від 17.05.2016 року № 16/05-17/2, в якому міститься детальна інформація щодо технології виробництва ввезеного товару.

При цьому, судом встановлено, що 28.04.2016 року до Полтавської митниці ДФС було подано МД № 806020002/2016/003916 типу ІМ40 ТН щодо митного оформлення вказаного товару Крупа із зерна зернових культур: - Гречана крупа - 67000 кг ГОСТ 5550-74 за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1, країна походження товару - Казахстан. Відправник товару ТОО Темир Орда (Казахстан , одержувач - ПП Українська зерноторгова компанія (КОД ЄДРПОУ 36066312). Так, 03.06.2016 року до митного оформлення була подана МД № 806020002/2016/004922 типу ІМ40ДТ, відповідно до якої завершено митне оформлення даного товару за кодом НОМЕР_3, що був визначений митницею відповідно до класифікаційного рішення КТ 806020002-0022-2016 від 01.06.2016 року.

Частиною 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мети їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Так, судом встановлено, що підставою для складення посадовими особами протоколу про порушення митних правил від 30 червня 2016 року відносно притягуємої ОСОБА_2 стало невірне визначення ОСОБА_2 коду задекларованого товару.

В своїх твердженнях притягуємою та її представниками вказувалось про те, що фактично митницею складено протокол про порушення митних правил відносно неї за неправильне заповнення графи № 31 митної декларації, що виразилось у неповному занесенні до неї точних та достовірних відомостей про характеристики товару.

Відповідно до п. 5 частини 8 статті 257 МК України до митної декларації вносяться такі відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД,

Таким чином, з огляду на вимоги даної статті до митної декларації вносяться дані про звичайний торговельний опис товару, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати його.

Вказана норма статті спростовує твердження сторони притягуємої про те, що нею при заповненні митної декларації були заповненні всі необхідні відомості , як того вимагає Положення про митні декларації , затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450.

Судом встановлено, що заповнення митних декларацій здійснюється у відповідності до "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа " (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за №1372/21684).

-Згідно з даним Порядком при заповненні графи 31 митної декларації, інформація до неї вноситься за певною схемою, а саме:

- "під номером 1 зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо).

Не допускається перенесення в графу непідтверджених опису класифікаційних групувань УКТ ЗЕД, що відповідають коду товару".

-"Під номером 2 " зазначаються відомості про кількість вантажних місць та код відповідно до класифікатора видів упаковок, найбільш наближений до характеристик упаковки вантажного місця.

- "Під номером 3" зазначаються відомості про контейнери.

- "Крім цього", в окремих полях електронної МД зазначаються за формою електронного інвойсу в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності:

- найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару);

- артикул (марка, модель, сорт, тип тощо);

- найменування торговельної марки (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах) (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами);

- виробник (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

- літерний код альфа-2 країни виробництва товару (за бажанням Декларанта);

- кількість (в одиницях виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару);

- код одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, згідно з класифікатором одиниць вимірювання та обліку, що використовуються у процесі оформлення митних декларацій;

- ціна за одиницю товару (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, що визначає вартість товару);

- вартість задекларованої кількості одиниць (у валюті, в якій складено рахунок або інший документ, що визначає вартість товару);

- для товарів, відносно яких законодавством визначена інформація, необхідна для ідентифікації та/або класифікації таких товарів, - передбачена відповідними актами законодавства інформація про товар, у тому числі у вигляді кодів.

Притягуємою ОСОБА_2 та її представниками в обґрунтування законності та обґрунтованості своїх дій при заповненні митної декларації дані вимоги норм чинного законодавства трактувались наступним чином, що під номером 1 у графі 31 митної декларації зазначаються не усі відомі декларанту відомості про характеристики товару, а виключно ті, що дають змогу ідентифікувати товар та у обсязі, достатньому для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД . При цьому, внесення в графу непідтвердженого опису для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД не допускається .

При цьому, притягуємою та її представниками в обґрунтування тверджень про достатність та повноту відомостей занесених щодо характеристик товару вказувалось про те, що до графи 31 митної декларації та електронного інвойсу нею було внесено всю інформацію, яка передбачена Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651), формою електронного інвойсу та Класифікатором додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вносяться до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа , затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 року № 998. Більше того, притягуємою наголошувалось на тому, що нею не вносились у графу 31 митної декларації непідтверджений комерційними та товаросупровідними документами опис товару, але дані обставини не були враховані працівниками Полтавської митниці та прийняті до уваги.

Притягуємою ОСОБА_2 та її представниками в обгрунтування своїх тверджень про повноту та достовірність внесення та заявлення даних до митної декларації вказувалось, що нею у графі № 31 митної декларації опис товару зазначено Крупа із зерна зернових культур: - Гречана крупа - 67000 кг. ГОСТ 5550-74 та притягуємою наводився приклад заповнення графи 31 митної декларації, як на свій розсуд вимагали заповнити працівники митниці Зерно злаків лущене, не подрібнене: Крупа гречана ядриця ГОСТ 5550-74 швидкорозварювальна, першого ґатунку в поліпропіленових мішках по 25 кг - 67000 кг. Виробник: ТОО ЕГЕР Країна виробництва: KZ . Відмінність опису товару полягає у відсутності в опису товару, наведеному ОСОБА_2, окремих відомостей, а саме:

- Зерно злаків лущене, не подрібнене ;

- швидкорозварювальна ;

- першого ґатунку ;

- в поліпропіленових мішках по 25 кг ;

- виробник: ТОО ЕГЕР ;

- Країна виробництва: КZ ;

та у назві товару "крупа гречана ядриця".

В обгрунутування безпідставності вимог працівників Полтавської митниці, притягуємою разом з представниками вказувалось про те, що при заповненні опису товару у графі №31 нею було вказано наступні характеризуючі товару, щодо:

Зерно злаків лущене, не подрібнене , то ці відомості не підтверджено комерційними та товаросупровідними документами. Відповідно до "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651), внесення в графу непідтвердженого опису для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД не допускається . Виконуючи вимоги зазначеного Порядку, тому вона не мала вносити до гр. 31 ''Зерно злаків лущене, неподрібнене".

Щодо швидкорозварювальна , то ці відомості відповідно до "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651) на думку притягуємої не повинні вноситись до графи 31 митної декларації, оскільки не впливають ні на класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД , ні на його ідентифікацію у відповідності до "Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.12 № 998 .

Щодо першого ґатунку , то ці відомості відповідно до "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651) не повинні вноситись до графи 31 митної декларації, оскільки не впливають ні на класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД , ні на його ідентифікацію у відповідності до "Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.12 № 998.

Щодо в поліпропіленових мішках , то ця інформація була внесена ОСОБА_2 згідно "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651) під номером 2 у графі 31 МД 2. Місць 2680 ВВ-0 два фанерних щита з дерев'яними дошками ВС-2680 поліпропіленові мішки .

При цьому у повній відповідності до вимог частини 8 статті 257 МК України інформація про вид упаковки була частково внесена у вигляді кодів.

ОСОБА_2 застосувала код виду упаковки BG, що згідно з Класифікатором видів упаковки, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.12 № 1011, відповідає найменуванню упаковки українською мовою: Мішок , найменуванню упаковки англійською мовою (згідно з рекомендаціями ЄЕК ООН N 21/ред. 8-12 липня 2010 року): Bag та примітці М'яка оболонка з тканини, паперу, пластику та ін., з отвором у верхній частині, який може бути закритий та деталізував опис упаковки - поліпропіленові мішки .

До речі, самий такий код упаковки був внесений експортером до митної декларації країни експорту (пункт 2 графи 31 митної декларації Республіки Казахстан від 14.04.16 № 50823/140416/0001072, а.с. 75).

Щодо Країна виробництва: KZ , то ця інформація була внесена ОСОБА_6JI. згідно "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа" (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651) саме до електронного інвойсу, бо так визначено цим Порядком, але митниця наданий до митного оформлення електронний інвойс не досліджувала ні під час проведения митного оформлення, ні під час провадження у справі про порушення митних правил.

Щодо виробник: ТОО ЕГЕР ", то ця інформація внесена ОСОБА_2 згідно "Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа " (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651) саме до електронного інвойсу, бо так визначено цим Порядком. Але митниця наданий до митного оформлення електронний інвойс не досліджувала ні під час поведения митного оформлення, ні під час провадження у справі про порушення митних правил.

Щодо назви товару крупа гречнева у відповідності до пункту 10 "Положення про митні декларації", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450, - Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера .

Вказані твердження притягуємої та її представників суд визнає неспроможними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, справи та нормам законодавства, які визначають порядок заповнення митних декларацій та які є нормами прямої дії, за наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та безпосередньо товаросупровідних документів на товар характеристики даного виду товару були зазначені в товаросупровідних документах, які є первинними обов'язковими для прийняття до уваги при заповненні митним брокером митної декларації, що в свою чергу спростовує твердження притягуємої ОСОБА_2Л, що на момент заповнення декларації їй не були відомі характеристики товару, який підлягав митному декларуванню.

Також ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 27.04.2016 року нею разом з митною декларацією до митного поста Лтава було надано наступні документи: рахунок - інвойс, сертифікат походження, сертифікат якості, ЗД накладна, контракт і специфікація.

Зі змісту Сертифіката якості, виданого виробником ( а.с.67), вбачається, що наданим сертифікатом посвідчується, що належним чином ідентифікована заявником продукція - крупа гречана ядриця швидкорозварювальна, перший ґатунок. Згідно показників якості даної продукції окрім іншого вказано в п. 2.12 - розварювальність - 15 хв..

Вказані характеристики якості ввезеного товару, котрі зазначені в сертифікаті якості, відображені і в Протоколі випробувань №312 від 08.04.2016 року, а саме в графі найменування продукції: крупа гречана ядриця швидкорозварювальна, перший ґатунок .

Таким чином, зі змісту вказаних документів вбачаються чітко визначені характеристики товару як ядриця швидкорозварювальна першого ґатунку.

Дані документи на момент заповнення ОСОБА_2, зазначеної в даному протоколі, митної декларації були наявні у останньої, а тому її посилання, що відомості до графи 31 даної декларації нею внесені у відповідності до товаросуровідних документів не відповідають наявним матеріалам справи.

Відповідно до ч.4 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

З урахуванням викладеного митними органами було вірно прийнято рішення про притягнення митного брокера ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил, у відповідності до вимог ч.5 ст. 266 МК України.

Крім того, в товаросупровідних документах чітко і точно зазначено відомості про товар: як ядриця швидкорозварювальна 1 гатунку, які і зобов'язана була ОСОБА_2, як митний брокер, внести до гр. 31 ВМД, але даних відомостей не внесла з невідомих причин.

В свою чергу, саме зазначені характеристики товару і вказують на проходження товаром - продукцією термічної обробки.

Дані характеристики товару також вказували і на приналежність його до інших груп чи підгруп визначених УКТЗЕД.

Для уникнення будь-яких сумнівів та надання точних відомостей з приводу коду товару ОСОБА_2, у відповідності до ч.2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації, як декларант, мала право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, а також витребовувати у виробника іншу необхідну інформацію чи документи.

Даним правом ОСОБА_2 не скористалася і вказала в МД лише інформацію, яка містилася саме в платіжних документах на товар, як товаросупровідних, де визначення класифікаційного та чіткого опису товару не вимагається, оскільки є відповідні документи на визначення його опису та характеристик, що вкотре підтверджує вищевикладені висновки суду.

Твердження представників притягуємої та безпосередньо притягуємої щодо того, що зразки, відібрані для дослідження Харківським відділенням спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та дослідження ДФС, були відібрані відповідно до МД ІМ1440АА від 28.04.2016 № 806020002/2016/003882, що не відповідає даному протоколу та МД по даній справі, суд сприймає критично, за наступних обставин.

В судовому засіданні по розгляду даної справи, як ОСОБА_2, так і її представниками не заперечувалося того факту, що на вказаний товар притягуємою складалося декілька МД з метою митного оформлення вказаного товару, так як митні декларації митними органами не приймалися.

Таким чином, судом встановлено, що товар який був предметом декларування, як по МДІМ40АА № 806020002/2016/003857 так і за МД № 806020002/2016/003882 є абсолютно ідентичним, що не заперечувалося учасниками процесу.

А тому вказані документи, які стосувалися того самого товару, але лише задекларованого за іншою МД з аналогічним описом товару в гр.. 31, могли бути використані митними органами для прийняття відповідного рішення.

Більше того, за МД № 806020002/2016/003882 не було митницею прийнято позитивного рішення щодо здійснення митного оформлення вказаного товару, а тому зазначені висновки з метою економії процесуального часу є належними та допустимими доказами в справі щодо прийняття остаточного рішення митними органами стосовно того ж самого товару.

При цьому, будь-яких заборон щодо неможливості отримання чи прийняття даного висновку в ході здійснення провадження у митній справі МК України не містить, а законних підстав щодо неможливості використання даного висновку стороною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не зазначено.

При цьому, твердження притягуємої ОСОБА_2 та представників притягуємої про те, що підставою для складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення стало рішення митного органу від 01.06.2016 року № КТ № -806020002-0022-2016, відповідно до якого змінено опис товару, що був задекларований ОСОБА_2 за МД № 806020002/2016/003857, як Крупа із зерна зернових культур: - Гречана крупа - 67000 кг ГОСТ 5550-74 на Зерно злаків лущене, неподріблене: Крупа гречана ядриця ГОСТ 5550-74 швидкорозварювальна, першого ґатунку і поліпропіленових мішках по 25 кг - 67000 кг. Виробник: ТОО ЕГЕР Країна виробництва:КZ є хибним та таким, що не відповідає дійсності.

Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що 16 лютого 2016 року між Приватним підприємством "Українська зерноторгова компанія" (покупець) та ТОО "Темир Орда" Республіки Казахстан укладено контракт №KZ 16/02/16, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти у власність та оплатити товар - гречану крупу, код товару НОМЕР_4, в мішках по 25/50 кг, у кількості 200 тн +/-10%.

25 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Лаврік" (виконавець) та Приватним підприємством "Українська зерноторгова компанія" (замовник) укладено договір-доручення №25/04/16 на надання митно-брокерських послуг. Згідно умов вказаного договору виконавець зобов'язується представляти інтереси замовника в митних органах України та здійснювати декларування вантажів, що належать замовнику, і на які останній має право власності (володіння).

Митне оформлення товару було здійснено митним брокером ОСОБА_2 шляхом заповнення митної декларації, якій митним органом присвоєно №806020000/2016/003882.

Рішенням відділу митного оформлення №7 митного поста Лтава Полтавської митниці ДФС про визначення коду товару від 01.06.2016 року № КТ 806020002-0022-2016 визначено опис товару (графи 31ВМД): зерно злаків лущене, неподріблене: Крупа гречана ядриця ГОСТ 5550-74 швидкорозварювальна , першого ґатунку в поліпропіленових мішках по 25 кг - 67000 кг. Виробник: ТОО ЕГЕР Країна виробництва: KZ код товару (графа 33 ВМД) НОМЕР_3.

Дане рішення про визначення коду товару було оскаржене притягуємою до Полтавського окружного адміністративного суду в адміністративному судочинстві.

Згідно постанови Полтавського Окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 про скасування рішення Полтавської митниці про визначення коду товару від 01 червня 2016 року № КТ -806020002-0022-2016 - відмовлено, але дане рішення не набрало законної сили, а тому посилання ОСОБА_2 та її представників, є безпідставними.

Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини справи, норми чинного законодавства та нормативно - правові акти, вказують про те, що ОСОБА_2 були вчиненні дії щодо недекларування товару, що переміщувався через митний кордон України, тобто неза'явлення точних та достовірних даних щодо характеристик товару у відповідності до положення ст. 257 МК України, а саме до графи №31 митної декларації, при цьому дані характеристики містилися в товаросупровідних документах на товар, але не були прийняті до уваги митним брокером при заповненні митної декларації, що призвело б до порушення митних правил.

Посилання представників притягуємої - ОСОБА_7, ОСОБА_4 про те, що митними органами не доведено та не зазначено норми закону, котрі були порушені ОСОБА_2 і що є обов'язковою вимогою та складовою порушення митних правил, передбачених ст.. 458 МК України, суд також визнає надуманими і такими, що позбавлені юридичного підгрунття за наступних обставин.

Диспозицією ст. 458 МК України визначено загальні положення щодо порушення митних правил.

Будь-якої правової конструкції - порушення митних правил з визначенням обов'язкових складових чи ознак порушення митних правил дана норма закону не містить.

Більше того перелік обов'язкових ознак порушення митних правил, котрі носять виключний перелік диспозиція даної правової норми також не містить.

Поряд з цим, диспозицією даної норми визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням , яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та ін..

Заповнення і подання митним брокером декларації для митного оформлення даного товару передбачено Митним кодексом України.

В свою чергу ст. 472 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тобто визначено вид правопорушення митних правил та відповідальність за таке правопорушення, що вказує про юридичну неспроможність тверджень сторони притягуємої, про те, що під час складання протоколу за ст. 472 МК України митними органами не було дотримано вимог ст. 458 МК України.

Дії вчинені ОСОБА_2 та вказані в протоколі про порушення митних правил охоплюються диспозицією ст. 472 МК України, яка являється нормою з формальним складом і не передбачає настання несприятливих наслідків у вигляді матеріальних збитків.

В зв'язку з цим, посилання ОСОБА_2 та її представників про надання права притягуємій права виправити описки в МД, є неспроможними оскільки дана норма закона не можу бути застосована у наведених вище обставинах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол про порушення митних правил складений у відповідності до вимог МКУ, а заперечення сторони притягуємої з цього приводу є необґрунтованими і безпідставними.

В судовому засіданні притягуєма ОСОБА_2 вказувала, що у відповідності до протоколу про порушення митних правил її порушення полягає у тому, що нею не було занесено до митної декларації точних та достовірних відомостей про характеристики товару і у такий спосіб не задекларувала товар належним чином. В обґрунтування своєї правоти останньою вказувалось про те, що код УКТ ЗЕД, який вноситься до графи №33 митної декларації, не є характеристикою товару, а є десяти знаковим цифровим кодом, що відображає позначення товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

В обгрунтування своїх тверджень притягуємою та представниками вказувалось про те, що положеннями ст. 472 МК України не передбачене відповідальності за заявлення декларантом іншого коду товару за УКТ ЗЕД.

При цьому, останніми вказувалось про те, що відповідно до Указу Президента України від 17.05.2002 року № 466/ 2002 Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів , Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Відповідно до ЗУ Про митний тариф від 19.09.2013 року № 584-VІІ Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і містить більшу кількість знаків у порівнянні з Гармонізованою системою.

В обгрунтування правильності занесення даних до графи №33 митної декларації ОСОБА_2 та її представниками вказувалось про те, що Україна і Казахстан приєднались до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, та з врахуванням даної обставини цифрові коди за ТН ВЕД (для Казахстану) та за УКТ ЗЕД (для України) уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (на рівні перших 6 знаків), при класифікації одного і того ж самого товару в Республіці Казахстан та в Україні його код на рівні перших шести знаків не повинен відрізнятись. ОСОБА_2 вказувалось про те, що до митного оформлення товару разом з митною декларацією було надано копію експортної митної декларації Республіки Казахстан (країни відправлення товару) №50823/140416/0001072 від 14.04.2016 року (а.с. 75). У графі 33 цієї декларації відправник товару зазначив код УКТ ЗЕД НОМЕР_4, який підтверджений Комітетом митного контролю Міністерства фінансів Республіки Казахстан та здійснюючи митний контроль митницею шляхом прийняття Рішення було змінено зазначений у графі 33 митної декларації код товару на рівні перших 6 знаків:

Заявлено ОСОБА_2 код товару у графі 33 митної деклараціїЗмінений митницею код товару у графі 33 митної декларації НОМЕР_1НОМЕР_3

Стороною притягуємої також вказувалось, що код УКТ ЗЕД НОМЕР_4, визнаний Комітетом митного контролю Міністерства фінансів Республіки Казахстан у експортній декларації, встановлений на підставі відомостей з комерційних та товаросупровідних документів виробника та відправника товару.

Притягуємою та її представниками в судовому засіданні наголошувалось на тому, що жоден з цих документів не визнаний Митницею підробленим або одержаним незаконним шляхом, або таким, що містить неправдиві відомості (лист Полтавської митниці ДФС відр. №13/ЗПІ/16-70-20-01).

Останні також зазначали, що код УКТ ЗЕД НОМЕР_3 митницею визначений на підставі єдиного документу - Висновку Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС №142008800-0433 від 27.05.2016 року, який є неоднозначним і допускає різне його тлумачення . Так, у висновку зазначено, що: - Товарній категорії 11042930 згідно Комбінованої Номенклатури Європейського Союзу (EN), відповідає опис pearled . У перекладі з англійської мови реагі означає перлова крупа || переробляти ячмінь у перлову крупу ; pearled - переклад відсутній [15]. Отже, коректність слова pearled українською мовою та його тлумачення в УКТЗЕД потребує поглибленого вивчення , але при цьому на думку притягуємої та її представників митним органом не прововодилось поглиблене вивчення значень, вказаних у даному висновку.

Також останні вказували, що відповідно до графи 33 експортної митної декларації №50823/140416/0001072, складеної у Республіці Казахстан при експорті товару в Україну, товар відповідає коду НОМЕР_4. Відомості зазначені у цій декларації засвідчені Комітетом митного контролю Міністерства фінансів Республіки Казахстан, що підтверджуться відтиском печатки цього органу на митній декларації. Митниця змінила код цього товару, експортованого з Казахстану в Україну, на код УКТ ЗЕД НОМЕР_3.

На думку притягуємої та її представників очевидним є факт різного бачення класифікації задекларованого ОСОБА_6JI. товару за Гармонізованою Системою Комітетом митного контролю Міністерства фінансів Республіки Казахстан та Полтавською митницею ДФС.

У такому випадку, на думку останніх, митниця повинна була проінформувати Державну фіскальну службу України для наступного направлення звернення до Секретаріату Всесвітньої Митної організації для отримання відповідних роз'яснень, тому зважаючи на вказані вище доводи сторони притягуємої, останні наполягли на тому, що дії Полтавської митниці є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та нормативно - правовим актам, та виключають наявність складу правопорушення у діях ОСОБА_2.

Дані твердження притягуємої та її представників суд визнає безпідставними і такими, що суперечать вимогам закону на підставі наступного.

Відповідно до ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Згідно положення ст. 69 МК України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Як встановлено судом, органами митниці і було вчинено дії щодо самостійного визначення класифікації товару, що повністю узгоджується з вимогами закону.

Таким чином, у відповідності до ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про митний тариф України від 05.04.2001 № 2371-ІІІ (зі змінами), класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ст. 68 МКУ ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (на даний час Державна фіскальна служба України), в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому ведення УКТЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТЗЕД;

3) деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Згідно з вимогами пп. I, II, III п. а ч. 1 ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів від 14.06.1983, до якої приєдналась Україна 17.05.2002 та де визначено, що кожна сторона бере на себе обов'язок, що її митно-статистична номенклатура буде відповідати Гармонізованій системі з часу вступу цієї Конвенції в силу.

Таким чином, з огляду на вказані вище норми законодавства вбачається, що кожна сторона зобов'язана по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції, а також ті, що відносяться до них цифрові коди без будь-яких змін та доповнень; застосовувати головні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, по групам і субпозиціям і не змінювати об'єми розділів, груп, товарних позицій і субпозицій; виконувати порядок кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Перед судом не доведено притягуємою та її представниками, а в матеріалах справи відсутня інформація і документальні докази того, що під час експорту вантажу до України митними органами Республіки Казахстан класифікація товару здійснювалась згідно з основними правилами інтерпретації та кодування товарів, прийнятими в Гармонізованій системі.

При цьому, на підтвердження вище наведених тверджень ОСОБА_2 та її представників - останніми не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів встановлено, що країни, які застосовують її, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах шести знаків, оскільки дані вимоги у Конвенції відсутні.

Вказана Конвенція не містить зазначених ОСОБА_2 та її представниками тверджень, а вказані особи не є суб'єктами права, уповноваженими на тлумачення та надання роз'яснень з приводу норм, визначених у Конвенції.

Таким чином, вказані твердження притягуємої ОСОБА_2 та її представників є неспроможними по своїй природі.

Посилання ОСОБА_2 щодо віднесення даного випадку до складного випадку визначення класифікації товарів, котрі переміщуються через митний кордон України, є надуманими за наступних обставин.

Як зазначалося вище у відповідності до вимог ст.. 69 МК України митні органи мають право в ході проведення митного оформлення товарів самостійно класифікувати товари, що в свою чергу і було вчинене органами під час митного оформлення даного товару.

У разі виникнення складних питань, пов'язаних з різним баченням класифікації товарів між митними адміністраціями певних країн та Україною, та з метою їх врегулювання Міністерство доходів і зборів України звертається за роз'ясненнями до Секретаріату ВМО, а також приймає участь в обговоренні питань класифікації товарів на сесіях ВМО… .

Таким чином, виключним суб'єктом звернення до Секретаріату ВМО з приводу складних питань класифікації товарів належить до Міндоходів і зборів України.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких документів щодо звернення вказаного суб'єкта до Секретаріату ВМО матеріали справи не містять, а стороною притягуємої дана обставина взагалі не доведена.

Наявність процедури вирішення складних питань щодо класифікації коду товарів на нормативно - правовому рівні, не свідчить та не вказує про наявність різного бачення класифікації саме даного товару або ж даного виду товарів між митними адміністраціями України та Казахстану.

В свою чергу ОСОБА_2 та її представниками не обґрунтовано та не доведено перед судом своїх тверджень, з приводу того, що визначення коду даного товару відноситься саме до складного питання, котре пов'язане з різним баченням класифікації товарів між митними адміністраціями певних країн та Україною.

Класифікаційного рішення Комітету з ГС щодо вирішення складних питань про класифікацію даних товарів, котрі є предметом правопорушення, ОСОБА_2 суду також надано не було.

Більше того, в разі наявності такого класифікаційного рішення Комітету ГС (classification ruling) є обов'язкові для виконання членами ВМО, лише у разі, якщо митна декларація країни - члена ВМО не надала застереження щодо незгоди в термін, визначений Комітетом з ГС, через півроку з дня прийняття рішення на сесії та два місяці після опублікування рішення Комітетом з ГС.

Поряд з цим, Рекомендації із класифікації окремих товарів, які надаються Секретаріатом, не є імперативним для митної адміністрації країни - члена ВМО, однак, як правило, митні адміністрації прислуховуються до думки Сектретаріату ВМО, як вищого органу ВМО з питань класифікації.

Як в ході досудового провадження так і судового провадження у даній справі стороною притягуємої не було надано будь-яких Рекомендацій із класифікації даних товарів, як окремих товарів, котрі були б обов'язковими для прийняття до уваги митними органами під час визначення їх коду під час митного оформлення по даній справі.

Таким чином, на підставі викладеного вкотре підтверджуються висновки суду щодо надуманості та безпідставності тверджень сторони притягуємої з даного питання, які направлені на здійснення свого захисту у спосіб введення суду в оману.

Так, в Конвенції зазначено, що кожна Договірна Сторона зобов'язується (далі - російською мовою):

i/ использовать все товарные позиции и субпозиции Гармонизированной системы, а также относящиеся к ним цифровые коды без каких-либо дополнений или изменений;

ii/ применять основные правила классификации для толкования Гармонизированной системы, а также все примечания к разделам, группам и субпозициям и не изменять объем разделов, групп, товарных позиций и субпозиций Гармонизированной системы;

iii/ соблюдать порядок кодирования, принятый в Гармонизированной системе;

b) каждая Договаривающаяся Сторона Конвенции также опубликует свои статистические данные по импорту и экспорту товаров в соответствии с шестизначным кодом Гармонизированной системы или, по желанию этой Стороны, в соответствии с более детальной классификацией, если подобные данные не являются коммерческой тайной и не наносят ущерба интересам государственной безопасности;

c) ничто в настоящей статье не обязывает Договаривающуюся Сторону использовать субпозиции Гармонизированной системы в своей номенклатуре таможенных тарифов при условии, что его единая таможенно-статистическая номенклатура соответствует требованиям, указанным в пунктах a)i/, a)ii/ и a)iii/.

2. В соответствии с требованиями параграфа 1 (a) настоящей статьи каждая Договаривающаяся Сторона может вносить в текст изменения, необходимые для того, чтобы Гармонизированная система была отражена в национальном законодательстве.

3. Ничто в настоящей статье не запрещает Договаривающейся Стороне создавать в своей номенклатуре таможенных тарифов или статистической номенклатуре подразделы для классификации товаров по большему числу знаков, чем в Гармонизированной системе, при условии, что эти подразделы будут добавлены и кодированы сверх шестизначного цифрового кода, приведенного в приложении к настоящей Конвенции .

Таким чином, притягуємою та її представниками не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Україною порушуються зобов'язання передбачені Конвенцією.

При цьому, слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 10 Конвенції, яка визначає судовий порядок розгляду спорів, відомості про наявність спору з питання різної класифікації товару, який є предметом оскаржуваного рішення, між Україною та Казахстаном відсутні.

Як вбачається з Конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів жодним чином не зобов'язано будь-яку Сторону беззастережно визнавати код товару вказаний у митній декларації країни відправлення (країни експорту), тому твердження притягуємої та її представників є по своїй природі виникнення такими, що спотворюють дійсність обставин та спрямовані на тлумачення норм прямої дії на свій розсуд та свою користь з метою уникнення відповідальності.

Таким чином, з огляду на наведені вище норми Закону, суд приходить до беззаперечного висновку, що питання визначення коду товару за УКТЗЕД відноситься до виключної компетенції митних органів, що свідчить про законність та правомірність дій працівників Полтавської митниці ДФС при складанні протоколу про порушення митних правил від 30 червня 2016 року відносно ОСОБА_2.

Таким чином з огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства, митними органами в ході судового розгляду вказано та надано суду достовірні дані про те, в чому конкретно полягало недекларування товару, що переміщувався через митний кордон України, що виразилось у незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо характеристик товару, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК УКраїни.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу .

Пунктом 3 частини 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу , а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення .

Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 467 МК України визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Беручи до уваги, що з дня складання протоколу про порушення митних правил від 30 червня 2016 року пройшов, передбачений частиною 2 ст. 467 МК України, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, тому дану справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 необхідно провадженням закрити.

На підставі викладено, керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст. ст. 68, 69, 257, 269, 483, 460, 467 527, 528, 529,541 МК України, Закону України Про митний тариф , Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 серпня 2012 року № 1372/21684) , Положення Про митні декларації , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450, Указа Президента України від 17.05.2002 року № 466/2002 Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів , Конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів , суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 472 МК України.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрити, в зв'язку з закінченням строків притягнення до відповідальності .

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8