Рішення

від 31.01.2017 по справі 755/1641/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/1641/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Лесик Ю.С., Бабченко Ю.Ю., Дудник В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС до ОСОБА_1, ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості зі спадкоємців, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд: стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є спадкоємцями ОСОБА_4 (1/6 частки квартири АДРЕСА_1; 1/3 частки автомобіля марки HYUNDAI моделі TACSON 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; 1/3 частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД , а також 1/3 частки двокімнатної квартири, за адресою АДРЕСА_2) заборгованість на загальну суму 115 579,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 821 584,48 гривень, яка складається з заборгованості по кредиту - 108 775,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 714 294,00 гривень; заборгованості по процентам - 6804,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 107 246,33 гривень; стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користь ТОВ ФК Вектор Плюс судові витрати у розмірі 3654,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №2621/0408/72-087 між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_4, останній 21 квітня 2008 року отримав кредит у розмірі 122 175,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та з кінцевим терміном повернення 19 квітня 2030 року. Призначення кредитних коштів - для здійснення розрахунків до Договору №179к від 14 квітня 2008 року купівлі - продажу майнових прав на квартиру за адресою АДРЕСА_2 (п.1.4 Кредитного договору). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2621/0408/72-087 від 21 квітня 2008 року ОСОБА_4 та банк уклали договір застави майнових прав за №2621/0408/72-087-2-1 від 21 квітня 2008 року, предметом якого є майнові права за договором №179к від 14 квітня 2008 року купівлі - продажу майнових прав на квартиру, укладеному між ОСОБА_4 та ТОВ БудЕліт Групп , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. Майнові права були передані в заставу, в період знаходження в шлюбі з ОСОБА_1 і при укладенні нотаріально посвідченого договору застави, остання надала приватному нотаріусу заяву про згоду на передачу в заставу цих прав. 28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством Сведбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс відповідно до чинного законодавства України були укладені договори: факторингу №15 та про відступлення прав за іпотечними договорами. Згідно даних договорів відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2621/0408/72-087 від 21 квітня 2008 року та договором застави №2621/0408/72-087-г-1 від 21 квітня 2008 року, що були укладені між ВАТ Сведбанк , правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ Сведбанк та ОСОБА_4 На даний час усі права кредитора за вищевказаними договорами належать ТОВ ФК Вектор Плюс . На початку червня 2014 року після звернення спадкоємців до суду з позовом до ТОВ ФК Вектор Плюс про виключення записів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та у листопаді 2014 року під час спроби досудового врегулювання погашення заборгованості, Позивач дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позичальник помер. У встановлений законом термін 12 листопада 2014 року позивач звернувся до нотаріальної контори з вимогою (претензією) до спадкоємців боржника. 03 грудня 2014 року після надання спадкової справи представником відповідача ОСОБА_1 та ознайомленням з матеріалами цивільної справи у Броварському міськрайонному суді Київської області по цивільній справі №361/1210/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ФК Вектор Плюс та приватного нотаріуса Заєць І.О. про виключення запису з єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, представник позивача дізнався, що 14 жовтня 2014 року в Спадковому реєстрі була зареєстрована спадкова справа на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 Також в матеріалах справи міститься відповідь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. за №69/02-14 від 27 грудня 2011 року направлена на адресу ПАТ Сведбанк , що претензія банку доведена до спадкоємців ОСОБА_4 щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора, тобто первісний кредитор - ПАТ Сведбанк у встановлений термін направив вимогу до спадкоємців. Заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором на момент смерті усього становила 116 619,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 837 915,44 гривень, яка складається з наступного: заборгованість по кредиту - 108 775,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає 1 714 294,00 гривень; - заборгованість по процентам - 6 804,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 107 246,33 гривень; штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань - 1309,03 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року, складає 16 375,11 гривень. Однак, з огляду на те що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором пропущено, вважають за необхідне уточнити суму заборгованості ОСОБА_4, яка з врахуванням відсутності підстав стягнення штрафних санкцій становить 115 579,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 821 584,48 гривень, та складається з наступного: заборгованість по кредиту - 108 775,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 714 294,00 гривень; заборгованість по процентам - 6 804,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 107 246,33 гривень. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Як вбачається з листа датованого 27 грудня 2011 року вих. №69/02-14 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. стосовно ПАТ Сведбанк , відповідачам (спадкоємцям ОСОБА_1) доведено щодо обов'язку останніх задовольнити вимоги кредитора, однак до сьогоднішнього часу свої обов'язки, як спадкоємці ОСОБА_4, всупереч вимогам ст. 1282 ЦК України, перед позивачем не виконали. За ОСОБА_4 були зареєстровані: нерухоме майно 1/2 частка квартири АДРЕСА_1, загальною вартістю на момент прийняття спадщини - 25 195,50 гривень; рухоме майно транспортний засіб автомобіль марки HYUNDAI моделі TACSON 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Загальна вартість майна на підставі висновку експерта станом на 01 грудня 2011 року становить 82 810,00 гривень, на момент прийняття спадщини; частка у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД (ЄДРПОУ 37293639, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, б. 5, 02090) у розмірі 100% від статутного капіталу Товариства, загальною вартістю на момент прийняття спадщини - 1000,00 гривень, нерухоме майно - двокімнатна квартира, за адресою АДРЕСА_2, що є предметом застави по Договору застави №2621/0408/72-087-Z-1 від 21 квітня 2008 року та загальна вартість якої згідно висновку експерта становить 1 743 603,00 гривень. Як вбачається з матеріалів спадкової справи, а саме: заяви ОСОБА_1, що була надана приватним нотаріусом Мамай І.В. до Броварського міськрайонного суду Київської області, ОСОБА_3 та її малолітні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймають усе майно ОСОБА_4, яке залишилося після смерті останнього. Однак право власності на нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, за адресою АДРЕСА_2, що є предметом застави по Договору застави №2621/0408/72-087-Z-l від 21 квітня 2008 року за відповідачами не зареєстровано. Оскільки, передані в заставу за договором майнових прав від 21 квітня 2008 року майнові права на квартиру АДРЕСА_2, що були зареєстровані за померлим - ОСОБА_4 26 грудня 2008 року на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та померлого, то після смерті останнього відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частки зазначеного нерухомого майна, а його малолітні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - є спадкоємцями першої черги у вигляді по 1/3 частки зазначеного нерухомого майна для кожного. За таких обставин, відповідачі як спадкоємці померлого боржника несуть відповідальність за його боргами в межах вартості усього майна, одержаного у спадщину згідно ч. 1 ст.1282 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Пояснив суду, що 28 листопада 2012 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2621/0408/72-087 від ВАТ Сведбанк до позивача. В листопаді 2014 року позивач дізнався про смерть позичальника ОСОБА_4, а 12 листопада 2014 року позивач звернувся до нотаріуса з вимогою до спадкоємців боржниа. Зазначив, що 13 грудня 2011 року кредитор ПАТ Сведбанк направив на адресу Десятої Київської державної нотаріальної контори претензію про виконання умов кредитного договору. 27 грудня 2011 року приватний нотаріус Мамай І.В. повідомила ПАТ Сведбанк про доведення претензії до відома спадкоємців ОСОБА_4 Однак про дані обставини позивач не знав, а строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки позивач дізнався про смерть боржника в листопаді 2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених у запереченнях, долучених до матеріалів справи. Пояснив суду, що позивачем не доведено факту отримання боржником кредиту. Крім того, вартість спадкового майна завищена позивачем, а довідка про розрахунок за кредитним договором не відповідає вимогам бухгалтерського обліку.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечувала, з підстав викладених у запереченнях, долучених до матеріалів справи. Зазначила, що в державному реєстрі прав на нерухоме майно, квартира спадкодавця в м. Бровари зареєстрована за померлим, у зв'язку з чим пред'явлення вимог до його дітей є безпідставними.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Сведбанк (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Сведбанк ) та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2621/0408/72-087, за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику ОСОБА_4 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 122 175,00 доларів США на строк з 21 квітня 2008 року по 19 квітня 2030 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (а.с.15-22, Том 1).

Відповідно до п. 1.3. Розділу 1 кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

02 березня 2009 року між ВАТ Сведбанк (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Сведбанк ) та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2621/0408/72-087 від 21 квітня 2008 року, відповідно до якої між сторонами, окрім іншого, було погоджено, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з 01 по 20 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків № НОМЕР_3 через касу банку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним банківський день. Проценти за користування кредитом визнаються простроченими наступного дня після терміну їх сплати, визначеного цим пунктом (а.с.23, Том 1).

За приписом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

В забезпечення виконання умов кредитного договору з боку позичальника, 21 квітня 2008 року між ВАТ Сведбанк (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Сведбанк ) та ОСОБА_4 було укладено договір застави майнових прав № 2621/0408/72-087-Z-1, відповідно до якого заставодавець ОСОБА_4 передав у заставу застадовержателю ВАТ Сведбанк майнові права за договором № 179к від 14 квітня 2008 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру, укладеному між заставодавцем та ТОВ БудЕліт Групп , а саме: право отримати у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 після введення будинку, в якому розташований об'єкт нерухомості, в експлуатацію, в тому числі право вимагати оформлення відповідних правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості інші права вимоги заставодавця, як покупця, відповідно до умов договору купівлі-продажу (а.с.26-27, Том 1).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 5.1.1. п. 5.1. Розділу 5 кредитного договору, позичальник зобов'язується: забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 8.1. Розділу 8 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Кількість днів у році приймається - 360.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.117, Том 1).

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством Сведбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс було укладено договір факторингу № 15, за умовами якого банк відповідно до умов даного договору відступає фактору ТОВ Факторингова компанія Вектор Плюс свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором (а.с. 30-33, Том 1).

Згідно витягу з реєстру заборгованостей боржників, до Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс перейшло право вимоги за кредитним договором № 2621/0408/72-087 від 21 квітня 2008 року, укладеним між ВАТ Светбанк та ОСОБА_4 (а.с.34, Том 1).

Крім того, 28 листопада 2012 року між ПАТ Сведбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами, відповідно до якого сторони домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15, укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором (а.с.35-36, Том 1).

Відповідно до Додатку № 1 до договору про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс перейшло право вимоги за іпотечним договором, укладеним між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_4 (а.с.37, Том 1).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно положень ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2011 року до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. звернулася ОСОБА_1 із заявою про прийняття нею та малолітніми дітьми - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 (а.с.107, Том 1).

06 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. із заявами про видачу свідоцтво про право на спадщину за законом на: 1/6 частку квартири АДРЕСА_1; 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 - на ім'я малолітньої дочки - ОСОБА_2; 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 - на ім'я малолітньої дочки - ОСОБА_3 (а.с.127, 135, 138, Том 1).

06 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. було видано на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 з ? частки вказаної квартири, яка належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.133, 136, 139 Том 1).

06 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку автомобіля марки HYUNDAI, модель TUCSON, рік випуску 2006, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 1/3 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД . Склад частки (вкладу) у вигляді грошових внесків, сумарна вартість внеску становить 1000 гривень та заявами про видачу на ім'я її малолітніх дочок - ОСОБА_2, ОСОБА_3 свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/3 частку автомобіля марки HYUNDAI, модель TUCSON, рік випуску 2006, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та 1/3 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД . Склад частки (вкладу) у вигляді грошових внесків, сумарна вартість внеску становить 1000 гривень (а.с.168, 216, 221 Том 1).

06 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. було видано на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки кожній автомобіля марки HYUNDAI, модель TUCSON, рік випуску 2006, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.193, 217, 222 Том 1).

Також, 06 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. було видано на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку кожній в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД (а.с.214, 219, 224 Том 1).

Таким чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та малолітні ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен з яких успадкував 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частку автомобіля марки HYUNDAI, модель TUCSON, рік випуску 2006, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1/3 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Як вбачається з довідки-розрахунку залишку заборгованості боржника ОСОБА_4 за кредитним договором станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 та виписок по особовому рахунку, наданих стороною позивача, заборгованість позичальника за кредитним договором № 2621/0408/72-087 від 21 квітня 2008 року становить 115 579,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 821 584,48 гривень, та складається з наступного: заборгованість по кредиту - 108 775,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 714 294,00 гривень; заборгованість по процентам - 6 804,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 107 246,33 гривень.

З огляду на вищевикладені обставини, до спадкоємців переходять всі права та обов'язки спадкодавця, які існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі і кредитні зобов'язання, які виникли у позичальника ОСОБА_4 з кредитного договору № 2621/0408/72-087 від 21 квітня 2008 року, у зв'язку з чим позивач вправі звернутися до спадкоємців з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 115 579,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 1 821 584,48 гривень в рахунок успадкованого майна, при цьому невірно проведено розрахунок часток успадкованого майна, з огляду на те, що кожний із спадкоємців успадкував 1/6 частку квартири АДРЕСА_1, 1/3 частки автомобіля марки HYUNDAI, модель TUCSON, рік випуску 2006, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1/3 частки у Статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСАМБУД , а свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 взагалі не видавалося. Також, в якості належного та допустимого доказу в частині розрахунку заборгованості, суд не приймає довідку-розрахунок та виписку по рахунку, оскільки з вказаних розрахунків вбачається, що нарахування заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитом здійснювалося і після смерті позичальника, а довідка-розрахунок не містить відомостей про періоди нарахування відсотків та інших платежів за договором, що унеможливлює встановлення правильності нарахування кредитної заборгованості.

Таким чином, надані позивачем докази на підтвердження суми заборгованості померлого позивальника за кредитним договором є неналежними доказами.

Крім того, в розрізі даного спору судом не вбачається підстав для проведення стягнення кредитної заборгованості зі спадкоємців, з огляду на наступне.

Так, частиною 2, 3, 4, ст.1282 ЦК України, встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року з дня настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Вказана позиція взаємоузгоджується із правової позицією Верховного Суду України, висловленої у справі № 6-33 цс15 у постанові суду від 08 квітня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 грудня 2011 року ПАТ Сведбанк звернувся до Сьомої Київської держаної нотаріальної контори із претензією про сплату кредитної заборгованості, в якій просив довести дану претензію до відома спадкоємців ОСОБА_4, які прийняли спадщину або виконавцю заповіту (а.с.142-143, Том 1).

Відповідно до листа-повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. від 27 грудня 2011 року, останньою було повідомлено ПАТ Сведбанк , що претензія про сплату заборгованості за кредитним договором була доведена до відома спадкоємців ОСОБА_4 шляхом відправлення відповідного листа від 27 грудня 2011 року (а.с.145, Том 1).

12 листопада 2014 року позивач звернувся до Десятої державної нотаріальної контори Дніпровського району м. Києва із вимогою (претензії) до спадкоємців боржника, в якій просив довести претензію до відома спадкоємців ОСОБА_4 та повідомити про спадкоємців (а.с.229, Том 1).

Таким чином, зі змісту направленої претензії з боку ПАТ Сведбанк вбачається, що ПАТ Сведбанк станом на 13 грудня 2011 року достовірно було відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 боржник ОСОБА_4 помер. При цьому, останній під час укладання відповідного договору факторингу з позивачем повинен був повідомити останнього про смерть позичальника та необхідність пред'явлення відповідних вимог до спадкоємців ОСОБА_4, у зв'язку з чим достовірно вважати, що позивач станом на день укладення договору факторингу не знав та не міг знати про смерть позичальника підстав немає, оскільки до позивача, як до нового кредитора, переходять усі права та обов`язки права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З огляду на що суд вважає підставним застосування в межах даного спору строків пред'явлення вимоги до спадкоємців в межах шестимісячного терміну з моменту відкритті спадщини та приходить до висновку про пропуск позивачем строку пред'явлення відповідних вимог до відповідачів, як спадкоємців майна померлого ОСОБА_4

Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС до ОСОБА_1, ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості зі спадкоємців.

У відповідності до положень ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з ухваленням судом рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 546, 610, 611, 629, 1054, 1216, 1218, 1220, 1231, 1268, 1282, 1297 Цивільного кодексу України, ст. ст.1, 4, 10, 11, 27, 31, 59, 60, 88, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ ВЕКТОР ПЛЮС до ОСОБА_1, ОСОБА_1 яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості зі спадкоємців - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: