Постанова

від 30.01.2017 по справі 805/4895/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 р. Справа №805/4895/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛ про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача: не з'явився,

Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі по тексту - позивач, ГУ Держпраці у Донецькій області) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛ (далі по тексту - відповідач, ТОВ ВІОЛ ), в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛ , шляхом повного зупинення робіт з експлуатації: багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11, у зв'язку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02 грудня 2016 року позивачем було проведено позапланову перевірку багатопаливної автомобільної заправної станції суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛ , на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки щодо здійснення робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки при прийманні, зберіганні та відпуску пального. Під час перевірки відповідача були зафіксовані 12 порушення нормативно - правових актів з охорони праці, з яких 9 створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач вважає, що є підстави для заборони виконання робіт з експлуатації: багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11.

Представник позивача у судове засідання з'явився. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІОЛ зареєстровано в якості юридичної особи 22 березня 1999 року за № 1 274 120 0000 002354, включено до ЄДРПОУ за № 30322500, зареєстрований за адресою: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11.

02 грудня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2016 року по справі № 263/14724/16-к, Наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 25 листопада 2016 року № 1421 Про проведення позапланової перевірки ТОВ ВІОЛ та відповідно до направлення на проведення перевірки від 25 листопада 2016 року № 5.4/946 позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки суб'єктом господарювання ТОВ ВІОЛ та його об'єкти, розташовані за адресою: вул. Макара Мазая, буд. 11, м. Маріуполь, Донецька область, за результатами якої складено Акти перевірки суб'єкта господарювання від 02 грудня 2016 року № 05.4-8/16, № 05.4-9/8, № 5.6-12/041 (а.с. 10-13, 14-16, 17-20).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) Відповідно до акту перевірки № 05.4-8/16:

П.1 - не наданий Дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме ємкості зі зрідженим газом пропан - бутан, розташованої на багатопаливній АЗС, що є порушенням розділу III п.3.1 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання (ПБСГ), п.6 ПКМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року;

П.2 - не наданий Дозвіл Держпраці на виконання робіт з підвищеною небезпекою при експлуатації ємкостей зі зрідженим газом пропан - бутан, що є порушенням розділу III п.3.1 НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання (ПБСГ), п.6 ПКМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 року;

П.3 - до початку спорудження, монтажу і наладки об'єкту (автомобільний газозаправний пункт) розташованого на багатопаливній АЗС не надані відомості до органів Держпраці, що є порушенням розділу IV п.4.2 НПАОП 0.00-1.76-15;

П.4 - не наданий акт прийняття в експлуатацію об'єкту (автомобільний газоплановий пункт) розташованого на багатопаливній АЗС, що є порушенням розділу IV п.4.2 НПАОП 0.00-1.76-15;

П.5 - роботодавець не з'явився на перевірку особисто, уповноважену особу для участі в проведенні перевірки не призначено, що є порушенням ст. 39 Закону України Про охорону праці № 2694-12 від 12 червня 2011 року.

2) Відповідно до акту перевірки № 05.4-9/8:

П.1 - роботодавцем не отримано Дозвіл органу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, пов'язаних з прийомом, зберіганням та реалізацією нафтопродуктів на багатопаливній автозаправній станції. Порушення п. 6 додатку 2 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107 Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ;

П.2 - роботодавцем не отримано дозвіл органу Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. На багатопаливній автозаправній станції експлуатуються резервуари для зберігання нафтопродуктів та паливороздавальні колонки. Порушення п. 6, додаток 3 Постанови КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107 Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ;

П.3 - роботодавець не з'явився на перевірку особисто, уповноважену особу для участі в проведенні перевірки не призначено.

3) Відповідно до акту перевірки № 5.6-12/041:

П.1 - відсутній дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, а саме - ємностей із зрідженим вуглеводневим газом відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107, що є порушення ст. 21 Закону України Про охорону праці ;

П.2 - відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме - газонебезпечні роботи, технічне обслуговування посудин, що працюють під тиском відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1107, що є порушення ст.. 21 Закону України Про охорону праці ;

П.3 - резервуар ЗВГ б/н не зареєстрований в органі Держпраці, що є порушенням ст. 6.2.1 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском НПАОП 0.00-1.59-87;

П.4 - роботодавець не з'явився на перевірку особисто, уповноважену особу для участі в проведенні перевірки не призначено, що є порушенням ст. 39 Закону України Про охорону праці № 2694-12 від 12 червня 2011 року.

В зв'язку з наявністю викладених порушень та в зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей позивач просив суд застосування заходив реагування шляхом повного зупинення робіт з експлуатації: багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11.

Закон України Про охорону праці від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі по тексту - Закон № 2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 4 Закону України Про охорону праці встановлено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема, пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до статті 38 Закону № 2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ч. 3, 4, 10 ст. 21 Закону № 2694 роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

За приписом пункту 4 вказаного Положення, управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону № 2694, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

При цьому, згідно з п. 1.4 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 далі по тексту - Положення № 826, загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами п. 2.26 Положення № 826 передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2694, працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 39 Закону № 2694, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2016 року по справі № 263/14724/16-к, наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області Про проведення перевірки ТОВ ВІОЛ від 25 листопада 2016 року № 1421 та направлення на перевірку від 25 листопада 2016 року № 5.4/946 проведено позапланову перевірку багатопланової автомобільної заправної станції суб'єкта господарювання ТОВ ВІОЛ .

Під час перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки щодо здійснення робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки при прийманні, зберіганні та відпустки пального суб'єктом господарювання ТОВ ВІОЛ на об'єктах багатопаливної АЗС, виявлено порушення нормативно - правових актів з охорони праці, з яких 9 створюють загрозу життю людей, що підтверджується актами перевірки від 02 грудня 2016 року № 05.4-8/16, № 05.4-9/8, № 05.4-12/041.

Також, в порушення вимог статті 39 Закону України Про охорону праці відповідач не забезпечив безперешкодного доступу до підприємства працівникам управління, про що було відображено в актах перевірки.

Акти перевірки від 02 грудня 2016 року № 05.4-8/16, № 05.4-9/8, № 05.4-12/041 були направлені на адресу відповідача. Доказів отримання зазначених актів суду не надано.

Суд зазначає, що відповідачу надавався час на усунення порушень виявлених під час позапланової перевірки та які зазначені в актах перевірки від 02 грудня 2016 року № 05.4-8/16, № 05.4-9/8, № 05.4-12/041.

Позивачем надані суду докази про часткове усунення порушень виявлених під час перевірки та зазначених у актах перевірки. Отже, відповідно до акту перевірки від 02 грудня 2016 року № 5.6-12/041 відповідачем усунено порушення 3, а саме: резервуар ЗВГ б/н не зареєстрований в органі Держпраці, що є порушенням ст. 6.2.1 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском НПАОП 0.00-1.59-87; до акту № 05.4-8/16 порушення 3: до початку спорудження, монтажу і наладки об'єкту (автомобільний газозаправний пункт) розташованого на багатопаливній АЗС не надані відомості до органів Держпраці, що є порушенням розділу IV п. 4.2 НПАОП 0.00-1.76-15.

Оскільки, на час розгляду справи відповідачем не усунені в повному обсязі порушення, які були зазначені в актах перевірки від 02 грудня 2016 року № 05.4-8/16, № 05.4-9/8, № 05.4-12/041, та на даний момент існує загроза життю та здоров'ю осіб, суд приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення робіт з експлуатації: багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11, у зв'язку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Приписами частини 13 статті 186-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що за приписами частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Повний текст постанови складено та підписано 03 лютого 2016 року.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛ про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛ (код ЄДРПОУ 30322500, місцезнаходження: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11), шляхом повного зупинення робіт з експлуатації: багатопаливної автомобільної заправної станції, розташованої за адресою: 87531, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 11, у зв'язку з загрозою життю та з метою недопущення спричинення шкоди життю людей.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 30 січня 2017 року в присутності позивача.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.