Ухвала

від 03.02.2017 по справі 824/76/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

           03 лютого 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/76/17-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Фінансові традиції" про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до суду з позовом до Кредитної спілки "Фінансові традиції" про стягнення штрафу.

Позивач просить суд стягнути з Кредитної спілки "Фінансові традиції" (58002, м. Чернівці, вул. Челюскінців, буд. 5, код ЄДРПОУ 34838874) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) грн.

Частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.          

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", частину першу статті 4 якого викладено у такій редакції: "1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі"; у частині другій слова "мінімальної заробітної плати" замінено словами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб".

Так, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог майновий, оскільки вирішення судом цього спору стосується зобов'язань відповідача, що виражені в грошовому еквіваленті, має очевидний економічний характер, а результат розгляду справи може призвести до зменшення активів відповідача.

Зважаючи на те, що 1,5 відсотки розміру майнових вимог даного спору становить 51 грн ((3400,00)*1,5/100), тобто менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1600,00 грн (1600,00*1), то розмір судового збору за подачу позову до суду становитиме 1600,00 грн.

Отже, для подачі позову до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Між тим, у поданій позовні заяві, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору у відповідності до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на вказану норму щодо звільнення його від сплати судового збору за подачу даного позову до суду у зв'язку з наступним.

Положеннями статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновків про те, що підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Позивач зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету, однак, не надав до суду жодного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним заяву у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”. Зокрема, статтю 5 Закону викладено у новій редакції, згідно з якою позбавлено пільг щодо сплати судового збору органи прокуратури, державні органи та органи місцевого самоврядування, а Прикінцевими положенням цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, сплата судового збору органами державної влади є їх обов'язком за подання заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позивачем клопотання щодо звільнення від сплати судового збору за подання до суду цього позову.

При вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору та щодо його розміру судом також була взята до уваги інформація, яка викладена в довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України “Про судовий збір” (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2).

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.У задоволені клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Фінансові традиції" про стягнення штрафу залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на цю ухвалу може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

          Суддя                                                                                           О.П. Лелюк