Рішення

від 23.11.2016 по справі 911/3273/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа № 911/3273/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 337 від 07.11.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства споживчої кооперації „Яготинське споживче товариство» , м. Яготин

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Яготин, Київська область

про стягнення 1 528, 50 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство споживчої кооперації „Яготинське споживче товариство» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 1 019, 00 грн основної заборгованості, 509, 50 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором про надання послуг № б/н від 15.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3273/16 за позовом Підприємства споживчої кооперації „Яготинське споживче товариство» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1 528, 50 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.11.2016 р.

09.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2016 р.

23.11.2016 р. перед судовим засіданням до загальної канцелярії господарського суду від позивача надійшли документи № 348 від 21.11.2016 р. на вимогу ухвали суду, що приєднані судом до матеріалів справи.

23.11.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07701, АДРЕСА_1, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг, згідно з умовами п. 1. якого ПСК „Яготинське споживче товариство» надає частину приміщення вагової розміром 11, 6 м кв. по вул. Поштова, 59, а ФОП ОСОБА_2 приймає в строкове користування частину приміщення вагової у відповідності до норм пожежної безпеки.

Згідно з п. 4. договору орендна плата становить 87, 00 грн в місяць з ПДВ. Плата за користування земельною ділянкою для обслуговування орендованих приміщень розміром 23, 2 м кв. становить 34, 00 грн в місяць. Всього плата по договору становить 121, 00 грн. Послуги використання електроенергії та вивіз сміття сплачуються окремо. Орендна плата може переглядатися ПСК „Яготинське споживче товариство» , про що повідомляє підприємця за 14 днів. Нарахування проводиться за кожен календарний день місяця і вноситься на рахунок ПСК „Яготинське споживче товариство» не пізніше п'ятого числа поточного місяця або безпосередньо до каси ПСК „Яготинське споживче товариство» .

Пунктом 12. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір укладений терміном на 12 місяців з 15.04.2015 р. по 15.04.2016 р.

15.04.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт прийняття-передачі, згідно якого ПСК „Яготинське споживче товариство» передало, а ФОП ОСОБА_2 прийняла частину приміщення вагової площею 11, 6 кв. м по вул. Поштова, 59, м. Яготин Київської області.

15.04.2015 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду до договору оренди № б/н від 15.04.2015 р., згідно якої ФОП ОСОБА_2 погодилася оплачувати послуги з електрозабезпечення згідно спожитої електроенергії по фактичних показниках електролічильника зі складанням відповідних актів та додатково оплачувати послуги за користування трансформатором в розмірі щомісячної плати 25, 00 грн.

Протягом дії договору між сторонами підписувались Акти про надання послуг з електрозабезпечення за квітень, травень, червень.

15.08.2015 р. було підписано Акт № б/н, згідно якого ФОП ОСОБА_2, яка орендувала частину приміщення вагової в м. Яготин по вул. Поштова, 59 з 15.04.2015 р., фактично звільнила займану площу 15.08.2015 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим майном за договором з моменту укладення договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з 15.04. 2015 р. по 31.07. 2015 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном та вартість електричної енергії у вказаний період склав 1 200, 00 грн, що підтверджується договором про надання послуг № б/н від 15.04.2015 р., Актом прийняття-передачі № б/н від 15.04.2015 р., Актом № б/н від 15.08.2015 р., карткою клієнта № б/н б/д, Актом № б/н б/д про надання послуг з електрозабезпечення за квітень, Актом № б/н б/д про надання послуг з електрозабезпечення за травень, Актом № б/н б/д про надання послуг з електрозабезпечення за червень, розрахунком заборгованості № б/н б/д, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 181, 00 грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 5361 від 14.04.2015 р., наявним у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати орендної плати за користування орендованим майном та оплати вартості електричної енергії у заявлений позивачем період з 01.05. 2015 р. по 31.07. 2015 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 1 019, 00 грн, що підтверджується договором про надання послуг № б/н від 15.04.2015 р., Актом прийняття-передачі № б/н від 15.04.2015 р., Актом № б/н від 15.08.2015 р., Актом № б/н б/д про надання послуг з електрозабезпечення за квітень, Актом № б/н б/д про надання послуг з електрозабезпечення за травень, Актом № б/н б/д про надання послуг з електрозабезпечення за червень, розрахунком заборгованості № б/н б/д, карткою клієнта № б/н б/д, прибутковим касовим ордером № 5361 від 14.04.2015 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 1 019, 00 грн за договором про надання послуг № б/н від 15.04.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором про надання послуг № б/н від 15.04.2015 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по сплаті орендної плати та заборгованості за електроенергію у розмірі 506, 50 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5. договору передбачено, що за кожен день несвоєчасного внесення коштів нараховується пеня в розмірі 5 % від несплаченої суми.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості за договором у розмірі 506, 50 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства споживчої кооперації „Яготинське споживче товариство» (ідентифікаційний код 38073557) 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 509 (п'ятсот дев'ять) грн 50 (п'ятдесят) коп. пені та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

26 грудня 2016 р.