Рішення

від 01.02.2017 по справі 920/1250/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.2017 Справа № 920/1250/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Осокіній А.М., розглянувши матеріали справи № 920/1250/16:

за позовом Комунального підприємства Міськводоканал ОСОБА_1 міської ради, м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №6 Метелик , м. Суми

про стягнення 6373 грн. 82 коп.,

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2

Від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання умов договору на водопостачання та прийом стічних вод № 3055 від 01.12.2009 заборгованість у розмірі 6373 грн. 82 коп., у тому числі 5661 грн. 30 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 166 грн. 66 коп. 3% річних, 545 грн. 86 коп. інфляційні збитки, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у частині стягнення 3% річних та інфляційних збитків, у звязку з пропуском строку позовної давності.

Судом вищезазначений відзив розглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

01.12.2009 року між Комунальним підприємством Міськводоканал ОСОБА_1 міської ради та Комунальним підприємством Міськводоканал ОСОБА_1 міської ради було укладено договір № 3055 на водопостачання та прийом стічних вод з бюджетними організаціями (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору виробник зобов'язався забезпечувати споживача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

При цьому, преамбулою Договору визначено, що сторони у своїх взаємовідносинах керуються Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 10.12.2007 № 596 та іншими нормативно-правовими актами. Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 06.09.2011 р. № 539 внесено зміни до додатку до рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 10.12.2007 р. № 596 Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми", виклавши його в новій редакції (далі Правила № 539).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі . які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, лід, токсичні речовини і т. п., а також грунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично-допустимих концентрації забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 4.2. Правил № 539 для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил, які встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міського водопроводу.

Згідно з п. 7.5. Правил № 539 та п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 (далі Інструкція № 37) при перевищенні вмісту забруднюючих речовин в стічних водах абонента при скиді у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями (ДК), абонент сплачує Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, об'ємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Виробником, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин, виявлено факт скиду споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими правилами.

Таким чином, за перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за вересень 2015 р. суму в розмірі 5 661 грн. 30 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 14.09.2015 № 570, протоколом дослідження якості стічних вод від 14.092015 № 2267; листом від 22.10.2015 №05/11498, рахунком від 22.10.2015 р. № 210.

Вищезазначений акт відбору проб стічних вод підписаний представником споживача без зауважень. Для розрахунку плати використовуються дані лабораторії КП Міськводоканал ОСОБА_1 гади, що передбачено п. 7.10 Правил № 539.

Відповідно до п. 2.3.4 Правил № 539 споживач зобов'язаний оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників протягом 30 банківських днів.

Станом на 08.12.2016 р. зобов'язання по оплаті відповідачем не виконано. Загальна сума заборгованості споживача перед виробником послуг за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням в міську систему каналізації складає 5 661 грн. 30 коп.

При цьому, 20 відсотків від зазначеної суми плати за скид понаднормативних забруднень до каналізації перераховуються виробником до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, утворені в складі міського бюджету, що передбачено п. 7.12 Правил № 539 та п. 4.2 Інструкції № 37.

Претензія від 22.01.2016 р. № 22/492 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 1.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 передбачено, що абоненти повинні повністю покривати всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання сплатити Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються абонентами.

Відтак, заборгованість відповідача перед КП Міськводоканал ОСОБА_1 міської ради за об'єми і понаднормативно забруднених стічних вод складає 5 661 грн. 30 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 5.3 Договору та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543 за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочений день. Згідно з п. 5.4 Договору, ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних. Таким чином, відповідачу нараховано 3 % річних від простроченої суми, що складає 166 грн. 66 коп., та інфляційні збитки в сумі 545 грн. 86 коп .

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представником відповідача заявлено в судовому засіданні та зазначено у відзиві на позовну заяву про застосування позовної давності до позовних вимог стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків згідно вимог ст 258 ЦК України.

Суд, заслухавши заперечення представника відповідача зазначає, що згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

До вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати згідно умов Договору № 3055 від 01.12.2009, позовні вимоги у розмірі 6373 грн. 82 коп., у тому числі 5661 грн. 30 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 166 грн. 66 коп. 3% річних, 545 грн. 86 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Таким чином, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, несвоєчасної оплати за надані послуги водопостачання та прийому стічних вод, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору розмірі 1378 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №6 Метелик (40024, м. Суми, вул. Харківська, 10; код ЄДРПОУ 21115658) на користь Комунального підприємства Міськводоканал ОСОБА_1 міської ради (40009, м. Суми, Білопільський шлях, 9; код ЄДРПОУ 03352455) 5661 грн. 30 коп. заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 166 грн. 66 коп. 3% річних, 545 грн. 86 коп. інфляційні збитки, 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.02.2017.

Суддя Ю.А. Джепа