Постанова

від 31.01.2017 по справі 804/15179/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 р.Справа №804/15179/15 11 год. 33 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Такт до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ :

21 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Такт звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003522202 від 07.08.2015 року з податку на прибуток у частині взаємовідносин ТОВ Такт з ТОВ Раміра Люкс у розмірі 72122,04 грн. за основним платежем, штрафні санкції у розмірі 36061,02 грн., з ТОВ Прогресс-СК у розмірі 1075,03 грн. за основним платежем, штрафні санкції у розмірі 537,52 грн., з ТОВ Деймос ІНВ у розмірі 7956,72 грн. за основним платежем, штрафні санкції у розмірі 3978,36 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, від 10 березня 2016 року, від 26 квітня 2016 року зупинено провадження у справі до прийняття рішення за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі №804/15072/15.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- прийняте податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, однак протягом строків встановлених пунктом 56.8 та пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Дніпропетровській області не прийнято, а позивач не отримав а ні рішення про продовження строку розгляду скарги позивача за вих. №1496 від 17.08.2015 року на оскаржуване за цим позовом податкове повідомлення-рішення в частині взаємовідносин ТОВ Такт з ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Прогресс-СК , ТОВ Деймос Інв , а ні вмотивоване рішення по суті цієї скарги, що має наслідком автоматичне задоволення її в силу закону (цієї норми права);

- висновок відповідача про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги від ТОВ Прогресс-СК , ТОВ Деймос Інв , ТОВ Раміра Люкс зроблений без врахування положень підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а саме за якою ознакою така допомога позивача отримана;

- якщо відповідач вважає, що позивач не виконав свої зобов'язання з поставки товару на адресу ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Прогресс-СК , ТОВ Деймос Інв , а кошти від нього отримало, то тільки у разі визнання такої заборгованості безнадійною для позивача, сума отриманих коштів може вважатись безповоротною фінансовою допомогою. Але жодна з визначених обставин не мала місце по відношенню до позивача.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх тим, що види діяльності контрагентів позивача не мають жодного відношення до операцій купівлі-продажу металопрокату, а оскільки відповідач не має відношення до приймання рішень за результатами розгляду скарг та їх надсилання платнику податків, не вбачає за необхідне та можливе доводити або спростовувати будь-які обставини взаємовідносин позивача з ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 05.06.2015 року №608/22-01, №609/22-01, №611/17-02, №612/22-02, №610/22-03, №613/22-03, №619/22-01, №620/22-01, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 статті 75, пункту 77.1, 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову перевірку ТОВ Такт з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки 10 липня 2015 року складений акт №2151/22-02/21858879.

Висновком перевірки встановлено, крім інших, наступні порушення:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 351383 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість а періоді, що перевірявся, на загальну суму 1227864 грн., в тому числі: січень 2014 року - 15904 грн., лютий 2014 року - 978324 грн., березень 2014 року - 14721 грн., квітень 2014 року - 23520 грн., травень 2014 року - 31996 грн., червень 2014 року 6019 грн., липень 2014 року - 58645 грн., серпень 2014 року - 42596 грн., жовтень 2014 року - 40098 грн., листопад 2014 року - 16041 грн., завищено від'ємне значення по ПДВ у грудні 2014 року на 27101 грн.

На підставі акту перевірки від 10 липня 2015 року №2151/22-02/21858879 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 07.08.2015 року форми Р №0003522202, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 527054,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 351363 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 175691,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області згідно скарги вих. №1496 від 17.08.2015 року (т.1 а.с.106-116).

03.09.2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист за вих. №7784/10104-36-10-07-09 Про надання інформації , в якому повідомлено, що скарги позивача від 14.08.2015 року №1485 (вх. №12728/С від 14.08.2015 року відповідача), 17.08.2015 року №1496 (вх. №12786/С від 17.08.2015 року відповідача) та 19.08.2015 року №1524 (вх. №12923/С від 19.08.2015 року відповідача) будуть розглянуті у порядку та строки, визначені рішенням від 27.08.2015 року №7583/10/04-36-10-07-09 (т.1 а.с.117).

Рішенням про продовження строку розгляду скарг від 27.08.2015 року вих.№7583/10/04-36-10-07- 09 відповідач повідомив позивача про продовження терміну розгляду скарг від 11.08.2015 року за вих. №1459 (вх. №12515/10/С від 11 серпня 2015 року) та від 13.08.2015 року за вих. №1476 (вх. №12665/10/С від 13 серпня 2015 року) до 10 жовтня 2015 року (т.1 а.с.118).

12.10.2015 року позивач отримав рішення відповідача від 09.10.2015 року №8589/10/04-36-10- 07-09 про результати розгляду скарг позивача від 11.08.2015 року за вих. №1459(вх.№12515/10/С від 11 серпня 2015 року) та від 13.08.2105 року за вих. №1476 (вх. №12665/10/С від 13 серпня 2015 року), згідно якої скарги позивача залишені без задоволення, а, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 07.08.2015 року №0003522202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 527054,50 грн. залишено без змін.

Правомірність та відповідність строків та порядку надання відповіді на скарги позивача були предметом розгляду по справі №804/15072/15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 7 грудня 2015 року адміністративний позов ТОВ Такт задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області в частині невідображення в рішенні від 27.08.2015 року №7583/10/04-3610-07-09 та рішенні від 09.10.2015 року №8589/10104-36-10-07-09 відомостей щодо розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ від 14.08.2015 року №1485, від 17.08.2015 року №1496, від 19.08.2015 року №1524;

- в іншій частині відмовлено;

- вирішено питання судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №804/15072/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року по справі №804/15072/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду 20 жовтня 2016 року К/800/5492/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ відхилено, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі №804/15072/15 залишено без змін.

В ухвалі Вищого адміністративного суду зазначено, що твердження позивача, що контролюючим органом не прийнято у визначений законодавством строк рішення за скаргами позивача та не прийнято рішення про продовження строку розгляду скарг є необґрунтованим та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, рішенням від 27.08.2015 року №7583/10/04-36-10-07-09, яким продовжений термін розгляду скарг ТОВ ТАКТ від 11.08.2015 року та від 13.08.2105 року до 10 жовтня 2015 року, листом від 03.09.2015 року №7784/10/04-36-10-07-09, яким позивача повідомлено про отримання інших скарг та їх розгляд в порядку та у строки, визначені рішенням від 27.08.2015 року №7583/10/04-36-10-07-09, тобто до 10 жовтня 2015 року, а також рішенням від 09.10.2015 року №8589/10/04-36-10- 07-09 про результати розгляду скарг. Отже, з урахуванням вказаних норм права та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не було допущено бездіяльності, оскільки скарги ТОВ ТАКТ розглянуто у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України та за результатами такого розгляду прийнято відповідне рішення.

Таким чином, касаційний суд зробив висновок про достатність в розглянутому випадку направлення вказаного листа податковим органом про розгляд скарги в визначені строки.

Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, станом на час розгляду справи є така, що набрала законної сили Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №804/15072/15, якою не встановлено порушень чинного законодавства, строків та порядку надання відповіді по розгляду скарг в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.08.2015 року №0003522202.

На підставі викладеного, суд при прийнятті рішення не досліджує доводи позивача щодо порушення порядку та строків розгляду скарги позивача ГУ ДФС у Дніпропетровській області .

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, визначення податку на прибуток, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається наступне:

1. між ТОВ Такт (постачальник) та ТОВ Раміра Люкс (покупець) укладено договір постачання товару №2204-Т від 06.05.2014 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця металопрокат, а покупець зобов'язується своєчасно сплачувати і приймати цей товар на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 1.2 договору найменування, асортимент товару, об'єм партії, що поставляється, ціна за одиницю товару, ціна партії товару, умови постачання партії товару узгоджуються сторонами в специфікації або у рахунку-фактурі, які додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною. Пунктом 2.1 договору визначено, що якість товару повинна відповідати ГОСТу та/чи ТУ на відповідний тип товару. Номери та індекс ГОСТів і ТУ вказуються у Специфікації. Відповідно пункту 2.2 договору постачальник надає покупцю документи, підтверджуючі якість товару, у тому числі сертифікати якості виробника. На підставі пункту 3.1 договору загальна сума цього договору визначається, як наростаюча сума за всіма поставками згідно специфікації або рахунку-фактури. Згідно пункту 4.1 договору товар за цим договором поставляється на умовах ЕХW (склад постачальника, м. Дніпропетровськ) згідно Міжнародних правил торгівельних термінів Інкотермс 2000 , якщо інші умови постачання не погоджені сторонами в Специфікації. Пунктом 10.3 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року (т.1 а.с.127-128).

ТОВ Такт поставлено на адресу ТОВ Раміра Люкс металопрокат, а саме, круги сталеві, про що складені наступні документи:

- видаткові накладні №РН-004655 від 07.05.2014 року на суму 200625,76 грн., в тому числі ПДВ 33437,63 грн., №РН-004653 від 06.05.2014 року на суму 200052,04 грн., в тому числі ПДВ 33342,01 грн. (т.1 а.с.131-132);

- довіреностей №050701 від 07.05.2014 року та №050601 від 05.05.2014 року (т.1 а.с.134-135);

- податкові накладні №190 від 07.05.2014 року на суму 200625,76 грн., в тому числі ПДВ 33437,63 грн., №189 від 06.05.2016 року на суму 200052,04 грн., в тому числі ПДВ 33342,01 грн. (т.1 а.с.140-142);

- платіжні доручення на підтвердження оплати товару №53 від 07.05.2014 року, №52 від 06.05.2014 року (т.1 а.с.148-149).

2. ТОВ Такт поставлено на адресу ТОВ Деймос ІНВ металопрокат, а саме, круги сталеві, про що складені наступні документи:

- видаткові накладні від 23.01.2014 року №РН-000575 на суму 5830,20 грн., в тому числі ПДВ 971,70 грн., №РН-000478 від 22.01.2014 року на суму 45204,24 грн., в тому числі ПДВ 7534,04 грн. (т.1 а.с.129-130);

- довіреності №21/01-3 від 21.01.2014 року на ім'я ОСОБА_5 на отримання товару від ТОВ Такт (т.1 а.с.133);

- листа відповіді ТОВ Деймос ІНВ від 24.07.2015 року №215 про підтвердження факту поставки ТМЦ, а також повідомлення, що на момент здійснення вказаних господарських операцій в штаті підприємства значились співробітники, що підтверджується формами 1ДФ, наданими в податкову інспекцію за місцем податкового обліку Куйбишевського району м. Донецьк. Місцезнаходження згідно даним Єдиного державного реєстру на момент здійснення вказаних операцій співпало із зареєстрованим: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.136);

- товарно-транспортна накладна №266 від 22.01.2014 року про поставку товару від ТОВ Танк на адресу ТОВ Деймос ІНВ автомобілем НОМЕР_1 водієм ОСОБА_6 на загальну суму 45204,24 грн. (т.1 а.с.129);

- податкова накладна №403 від 20.01.2014 року на загальну суму 44203,92 грн., в тому числі ПДВ 7367 грн. (т.1 а.с.144).

3. ТОВ Такт поставлено на адресу ТОВ Прогресс-СК металопрокат, а саме, круги сталеві, про що складені наступні документи:

- видаткова накладна №РН-000575 від 23.01.2014 року у кількості 820 кг на суму 5830,20 грн., в тому числі ПДВ 921,70 грн. (т.1 а.с.129);

- лист директора ТОВ Прогресс-СК за вих. №2201-1 від 22.01.2014 року з повідомленням, в якому просить відвантажити транспортній компанії-перевізнику САТ товар, сплачений за рахунком №СФ-000639 від 20.01.2014 року (круг ф180 ст09Г2С) (т.1 а.с.137);

- товарно-транспортна накладна №1048442 від 23.01.2014 року про поставку товару кругів 180х091Г2С за маршрутом Дніпро-Харків у кількості 820 кг (т.1 а.с.138);

- податкова накладна №421 від 20.01.2014 року на загальну суму 5972,40 грн., в тому числі ПДВ 995,40 грн. (т.1 а.с.143).

Відвантажений до ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Деймос ІНВ , ТОВ Прогресс-СК товар, а саме: прутки з вуглецевої сталі круглого поперечного порізу та круги сталеві, отримано позивачем від ВАТ Іжсталь , що підтверджується митної декларацією ІМ40 №110080000/2012/111536 (т.1 а.с.173-175), від В.С.Mechel Taroviste S.A., що підтверджується митної декларацією ІМ40 №110080000/2012/106121 (т.1 а.с.176), ВАТ Челябінський металургійний комбінат , що підтверджується митної декларацією ІМ40 №110080000/2013/136097 (т.1 а.с.178-180), від ВАТ Оскольський електрометалургійний комбінат , що підтверджується митної декларацією ІМ40АА №110080000/2013/115975 (т.1 а.с.181-183), від ВАТ Челябінський металургійний комбінат , що підтверджується митної декларацією ІМ40АА №110080000/2013/113496 (т.1 а.с.184-186), від ВАТ БМЗ-управляюча компанія холдінгу БМК , що підтверджується митної декларацією ІМ40АА №110080000/2013/129694 (т.1 а.с.187-189), від ВАТ Металургійний комбінат ім.А.К.Сірова , що підтверджується митної декларацією ІМ40АА №110080000/2014/105691 (т.1 а.с.190-191), від ВАТ Білоруський металургійний комбінат , що підтверджується митної декларацією ІМ40 №110080000/2012/124528 (т.1 а.с.192-194), від ВАТ Оскольський електрометалургійний комбінат , що підтверджується митними деклараціями ІМ40АА №110080000/2012/134486 (т.1 а.с.195-197), ІМ40АА №110080000/2014/109053 (т.1 а.с.198-200), ІМ40АА №110080000/2012/133662 (т.1 а.с.201-202), ІМ40АА №110080000/2013/116669 (т.1 а.с.203-204), ІМ40АА №110080000/2013/131931 (т.1 а.с.205-207), ІМ40АА №110080000/2014/106280 (т.1 а.с.208-210), ІМ40АА №110080000/2014/109854 (т.1 а.с.211-212), ІМ40АА №110080000/2014/106804 (т.1 а.с.216-218), ІМ40АА №110080000/2014/109854 (т.1 а.с.211-212), від ВАТ Іжсталь , що підтверджується митної декларацією ІМ40 №110080000/2012/136789 (т.1 а.с.213-215), від ВАТ Металургійний комбінат ім.А.К.Сірова , що підтверджується митної декларацією ІМ40 №110080000/2012/105336 (т.1 а.с.219-221), від ТОВ ДСС Глобал Трейдінг , що підтверджується видатковими накладними №276715 від 26.09.2013 року, №279728 від 31.12.2013 року (т.1 а.с.222-223), від Мечел Сервіс Україна , що підтверджується видатковою накладною №МСУ-1239 від 24.09.2013 року та податковою накладною №64 від 19.09.2013 року (т.1 а.с.224-225).

Судом встановлено, що ТОВ Такт зверталось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання договору поставки №2204-Т, укладеного між ТОВ Такт та ТОВ Раміра-Плюс недійсним, з підстав проведеної перевірки та не визнання зі свого боку будь-яких порушень під час укладання та поставки товару за вказаним договором, та вважаючи наявним у діях ТОВ Раміра Плюс по відношенню до позивача факту обману.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 року по справі №904/7265/15 у задоволенні позову відмовлено, зокрема, зазначено, що (т.1 а.с.227-229):

- позивач не зобов'язаний за законом відповідати за організацію та здійснення відповідачем як господарюючим суб'єктом підприємницької діяльності, а також за забезпечення ним належного обліку господарських операцій;

- належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів укладення договору поставки продукції за участю саме відповідача позивач суду не надав;

- посилання позивача тільки на акт перевірки податкової інспекції з висновками про неможливість реалізації позивачем товару за спірним договором контрагенту-покупцю ТОВ Раміра-Люкс , який зроблений фіскальним органом лише на підставі первинних документів позивача та інформаційної бази - Інтегрованої інформаційної системи ДПС Податковий блок стосовно ТОВ Раміра Люкс без перевірки первинних документів останнього, не доводить обману і тим більше умислу з боку ТОВ Раміра Люкс на введення позивача в оману під час укладення спірного договору щодо поставки продукції не йому, а іншим, невстановленим особам.

Щодо твердження податкового органу про відсутність товарно-перевізних документів у позивача під час проведення перевірки, то суд зазначає, що пунктом 10.2. договору №2204-Т, укладеного між ТОВ Такт та ТОВ Раміра-Плюс , сторони встановили, що при тлумаченні цього договору застосовуються Міжнародні правила торгівельних термінів Інкотермс 2000 .

Відповідно до правил Інкотермс 2000 термін EXW ( Франко завод ), застосований у спірному договорі, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або у іншому названому місті (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця і покупець повинен нести усі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають, щоб продавець взяв на себе обов'язки із завантаження товару на місці відправки і ніс усі ризики за таке відвантаження, то це повинно бути чітко обумовлено у відповідному доповненні до договору купівлі-продажу. Цей термін не може застосовуватися, коли покупець не в змозі виконати прямо чи опосередковано експортні формальності. У цьому випадку повинен застосовуватися термін FCA, за умови, що продавець погодиться нести витрати і ризики за відвантаження товару.

Відсутність документів або неповне їх заповнення, що засвідчують транспортування товару від ТОВ Такт до контрагента дає підстави лише вважати про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних за операціями з окремими контрагентами не свідчить про відсутність фактичної поставки товарів за цими операціями, оскільки перевезення товарів не завжди передбачає обов'язкове оформлення товарно-транспортних накладних.

Також слід зауважити, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Фактично висновки про відсутність реальності описаних господарських операцій зроблено податковим органом на підставі визначення видів діяльності ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Деймос ІНВ , ТОВ Прогресс-СК за КВЕД, що не мають відношення до операцій купівлі-продажу металопрокату.

Коди КВЕД визначені національним класифікатором України, який затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457.

У вступі до КВЕД зазначено наступне:

- основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців;

- основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік;

- тобто КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

З огляду на викладене, КВЕД не може слугувати достатнім доказом для визнання нереальною господарської діяльності підприємства, оскільки не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків, та є лише припущенням органів статистики у доказовій базі.

Задовольняючи позов суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи після завершення операцій, не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом наявність таких документів не встановлена.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За визначенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

У свою чергу за визначенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України, у редакції чинній на момент здійснення господарських операцій, безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що ТОВ Такт отримувало від ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Деймос ІНВ , ТОВ Прогресс-СК суми безповоротної фінансової допомоги, зокрема, у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми.

При цьому суд звертає увагу, що ДПІ у Жовтневому районі не наведено, якій саме ознаці безповоротної фінансової допомоги відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України відповідають кошти, отримані позивачем від ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Деймос ІНВ , ТОВ Прогресс-СК .

Натомість зібрані у справі докази спростовують доводи відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій щодо поставки товару на адресу позивача та його контрагента нормативно та документально не підтверджуються.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про отримання ТОВ Такт безповоротної фінансової допомоги, про заниження доходу та порушення вимог пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, відтак, визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за даним епізодом порушення є протиправним.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права, обставин справи та доказів, наданих суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та скасування податкового повідомлення-рішення №0003522202 від 07.08.2015 року з податку на прибуток у частині взаємовідносин ТОВ Такт з ТОВ Раміра Люкс у розмірі 72122,04 грн. за основним платежем, штрафні санкції у розмірі 36061,02 грн., з ТОВ Прогресс-СК у розмірі 1075,03 грн. за основним платежем, штрафні санкції у розмірі 537,52 грн., з ТОВ Деймос ІНВ у розмірі 7956,72 грн. за основним платежем, штрафні санкції у розмірі 3978,36 грн.

У зв'язку з задоволенням адміністративного позову, судові витрати, підтверджені платіжним дорученням №4391 від 20.10.2015 року на суму 1825,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Такт до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 7 серпня 2015 року №0003522202, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Такт грошових зобов'язань з податку на прибуток по взаємовідносинах з:

- ТОВ Раміра Люкс (код ЄДРПОУ 37732198) у розмірі 72122,04 грн. за основним платежем, 36061,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- ТОВ Прогресс-СК (код ЄДРПОУ 38587003) у розмірі 1075,03 грн. за основним платежем, 537,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- ТОВ Деймос Інв (код ЄДРПОУ 38357200) у розмірі 7956,72 грн. за основним платежем, 3978,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Такт за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1825,96 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 січня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1