Постанова

від 03.02.2017 по справі 815/7331/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7331/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до ТОВ «ТБК-ОСНОВА» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до ТОВ «ТБК-ОСНОВА» , в якому позивач просить суд стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-ОСНОВА» (65098 м. Одеса, вул. Стовпова, 28, код ЄДРПОУ 38342702), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 1189,22 грн. та перерахувати заборгованість в сумі 1189,22 грн. по єдиному податку з юридичних осіб (18050300) - банк: Управління ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 38012714, рахунок № 31416698700002, код платежу 18050300 одержувач - місцевий бюджет м. Рівне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю ТБК-ОСНОВА перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області. За товариством з обмеженою відповідальністю ТБК-ОСНОВА рахується заборгованість в сумі 1189,22 грн., а саме: по єдиному податку з юридичних осіб (18050300) на суму 1189,22 грн. Заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 1189,22 грн. виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення від 13.06.2016 року №0021541203; податкового повідомлення-рішення від 22.08.2016 року №0021781203. ДПІ в м. Рівному платнику виставлено податкову вимогу форми Ю №5040-17 від 09.09.2016 року, яку направлено на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи вищевикладене та з посиланням на положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.41.1, п.41.2 ст.41, ч.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку юридичних осіб у розмірі 1189,22 грн.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України судом 04.01.2017 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу.

Ухвала суду від 04.01.2017 року про відкриття скороченого провадження по справі направлено відповідачеві за адресою, яка зазначена в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (65098, м.Одеса, вул. Стовпова, 28), але до суду повернулось поштове повернення з ухвалою суду від 04.01.2017 року про відкриття скороченого провадження у справі з відміткою відділу поштового зв'язку від 23.01.2017 року «по даному адресу фірма не зареєстрована » .

Згідно ч. 4 ст. 33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Таким чином, відповідач був належним чином сповіщений про розгляд справи.

Відповідно до ч.5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову;

2) не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

4) не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Враховуючи ненадання з боку відповідача заперечень на позов або заяви про визнання позову, справа розглянута судом 03.02.2017 року на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідач - ТОВ «ТБК-ОСНОВА» (код за ЄДРПОУ 38342702) 20.08.2012 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

21 серпня 2012 року за №1717021-11193 ТОВ «ТБК-ОСНОВА» взято на податковий облік як платника єдиного внеску та станом на дату розгляду справи відповідач перебуває на обліку у ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача є наступні відкриті банківські рахунки: № 26007054707250 ОСОБА_1 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ОСОБА_2 (укр. грн.), МФО: 333391, №26059054705448, ОСОБА_1 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ОСОБА_2 (укр. грн.), МФО: 333391, №2600890116677, ПАТ «КБ«ГЛОБУС» (укр. грн.), МФО:380526, №2600576819980, ПАТ АКБ «ЛЬВІВ» (укр. грн.), МФО: 325268, №2605076819980, ПАТ АКБ «ЛЬВІВ» (укр. грн.), МФО:325268 (а.с.7).

З облікової картки ТОВ «ТБК-ОСНОВА» та з розрахунку №16302/17-16-17-10 від 15.12.2016 року судом встановлено, що у відповідача облікуєються заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб, яка станом на 15.12.2016 року складає 1189,22 грн. (а.с.4-5).

Вищевказана заборгованість виникла на підставі: податкового повідомлення-рішення від 13.06.2016 року №0021541203 (а.с.9), яке прийняте на підставі встановлених актом №154 від 02.06.2016 порушень податкового законодавства; податкового повідомлення-рішення від 22.08.2016 року №0021781203 (а.с.10), яке прийняте на підставі встановлених актом №178 від 11.08.2016 року порушень податкового законодавства.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

На виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю» № 5040-17 від 09.09.2016 року (а.с.8), яка отримана відповідачем у встановленому законом порядку.

Станом на дату прийняття рішення, доказів оскарження чи виконання вищевказаної вимоги до суду не надано.

Як вже зазначалося вище, п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ДПІ у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до ТОВ «ТБК-ОСНОВА» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-ОСНОВА» (65098 м. Одеса, вул. Стовпова, 28, код ЄДРПОУ 38342702) податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 1189,22 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а саме: № 26007054707250 ОСОБА_1 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ОСОБА_2 (укр. грн.), МФО: 333391, №26059054705448, ОСОБА_1 ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ОСОБА_2 (укр. грн.), МФО: 333391, №2600890116677, ПАТ «КБ«ГЛОБУС» (укр. грн.), МФО:380526, №2600576819980, ПАТ АКБ «ЛЬВІВ» (укр. грн.), МФО: 325268, №2605076819980, ПАТ АКБ «ЛЬВІВ» (укр. грн.), МФО:325268 та перерахувати заборгованість в сумі 1189,22 грн. по єдиному податку з юридичних осіб (18050300) на банк: Управління ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 38012714, рахунок № 31416698700002, код платежу 18050300 одержувач - місцевий бюджет м. Рівне.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.