Справа № 2а-5972/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
< Список >
24 грудня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Соломко І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Козелецького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В :
29.11.2010 року, Козелецький районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Козелецький районний центр зайнятості) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 5135,88 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття не повідомила Козелецький районний центр зайнятості, що вона на момент надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. В зв'язку з цим ОСОБА_1 незаконно отримала матеріальне забезпечення в розмірі 5135,88 грн. Відповідно до ст. 36 зазначеного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного не виконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до вимог чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Сума незаконно отриманого матеріального забезпечення відповідачем у добровільному порядку не повернута.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 жовтня 2006 року до Козелецького районного центру зайнятості як така, що шукає роботу, звернулась громадянка ОСОБА_1. 19.10.2006 року у зв'язку з відсутністю підходящої роботи та на підставі особистої заяви відповідача було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю згідно зі статтями 22, 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття . 23.03.2007 року ОСОБА_1 було знято з обліку. За період з 19.10.2006 року по 22.03.2007 року ОСОБА_1 отримала матеріальне забезпечення в розмірі 1906,94 грн., що підтверджується довідкою № 255510125 від 01.11.2010 року. (а.с. 27)
13.11.2007 року ОСОБА_1 вдруге звернулася до Козелецького районного центру зайнятості як така, що шукає роботу, а 20.11.2007 року у зв'язку з відсутністю підходящої роботи та на підставі її особистої заяви позивачем було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю згідно зі статтями 22, 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття . Так, за період з 20.11.2007 року по 13.03.2008 року ОСОБА_1 отримала матеріальне забезпечення в розмірі 3228,94 грн., що підтверджується довідкою № 255510124 від 01.11.2010 року. (а.с. 28)
Крім того, в заявах про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю від 19.10.2006 року та 20.11.2007 року ОСОБА_1 особисто було зазначено, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію. (а.с. 9, 18)
Відповідно до п. б п. 3 ст. 1 Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991 року № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ст. 2 Закону України Про зайнятість населення безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття від 02.03.2000 № 1533-ІІІ проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення визначає Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 р. N 7-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за N 232/16248 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли: подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; особа, яка одержує допомогу по безробіттю та не може бути працевлаштована у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, виявила бажання отримати залишок належної їй допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
Згідно п. 4 Порядку для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за N 1523/11803.
Відповідно до п.п. 5, 6, 7, 8 Порядку перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі неповернення коштів у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2010 року позивачем було проведено перевірку, а саме: зроблено SQL-запит до державного реєстратора, щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили приватну підприємницьку діяльність, або в період перебування у статусі безробітного її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання матеріальних благ. На даний запит державним реєстратором було надано список осіб, які були зареєстровані як приватні підприємці та періоди підприємницької діяльності станом на 18.08.2010 року. (а.с. 26)
За результатами перевірки позивачем складено акт про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття від 19.08.2010 рок № 32. (а.с. 29) В акті зафіксовано, що згідно даних звірки ОСОБА_1 зареєстрована приватним підприємцем з 25.06.2003 року по 11.02.2009 року.
В зв'язку з цим 23.08.2010 року позивачем був виданий наказ про повернення коштів гр. ОСОБА_1 № 142 та направлений їй лист № 1136 з вимогою повернути кошти на протязі 15 робочих днів з дня отримання повідомлення. Даний лист ОСОБА_1 отримала особисто 27.08.2010 року (а.с. 33), але станом на день звернення до суду кошти в розмірі 5135,88 грн. Козелецькому районному центру зайнятості не повернула.
Враховуючи зазначене, а також відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо державної реєстрації відповідача з 25.06.2003 року по 11.02.2009 року, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності, відносилась до зайнятого населення, а тому не мала права отримувати матеріальне забезпечення.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Козелецького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 5135,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 року № 7-93 позивач звільняється від сплати державного мита.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Козелецького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю, - задовольнити повністю.
Стягнути на користь Козелецького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з гр. ОСОБА_1 незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 5135 (п'ять тися сто тридцять п'ять) грн. 88 коп. на розрахунковий рахунок 37173300901163, код 21399561, банк ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Козелецький районний центр зайнятості.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Соломко І.І.
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2010 |
Оприлюднено | 08.02.2017 |
Номер документу | 64511178 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Соломко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні