Рішення

від 30.01.2017 по справі 379/1577/16-ц

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1577/16-ц

2/379/34/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2017 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київськоі області в складі:

головуючого судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до ПОСП Рось , третя особа відділ Держгеокадастру в Таращанському районі Київської області про визнання недійсним договору оренди землі,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обгрунтування заявлених вимог зазначено, що його матері ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка: площею 2,1693 на підставі державного акту серії ЯЖ 031948 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3224487200:03:010:0041, що розташована на території Степківської сільської ради.

17 травня 2016 року його мати ОСОБА_3 померла. Після її смерті йому видано свідоцтво про право на спадщину, згідно якого він є спадкоємцем вищезгаданої земельної ділянки.

25 серпня 2008 року колишньою власницею землі ОСОБА_3 з відповідачем було підписано договір про оренду вказаної земельної ділянки.

В листопаді 2016 року він написав письмову заяву до відповідача про бажання розірвати договір оренди землі і в грудні 2016 року отримав відповідь від директора ПОСП Рось про відмову розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок.

Ознайомившись із текстом договору оренди земельної ділянки від 25 серпня 2008 року, було виявлено, що його умови суперечать вимогам Закону України Про оренду землі .

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 25.08.2008 року без номеру за реєстровими № 040995600035 у зазначеному договорі відсутні такі обов'язкові умови договору оренди земельної ділянки як відповідальність за несплату орендної плати її індексації та інші умови.

Крім того, зазначений у п. 2.4 договорі розмір орендної плати 1, 5% від грошової оцінки земельної ділянки є менший від встановленого законодавчо мінімального розміру, тобто не відповідає вимогам чинного законодавства.

За змістом частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Тобто, обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Таким чином, договір оренди 25.08.2008 року укладено з порушенням приписів статей 15, 21 Закону України Про оренду землі , оскільки орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, відсутня відповідальність за її несплату, порядок проведення індексації тобто договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та суду показав, що він проживав в одному житловому будинку із своєю матір'ю ОСОБА_3 Він знав, що його мати підписала договори оренди належних їй земельних ділянок в серпні 2008 року із ПОСП Рось та отримувала орендну плату. Нарікань щодо розміру отримуваної орендної плати не було. Проте, після її смерті, він успадкував належні їй земельні ділянки і має намір їх обробляти самостійно, тому і хоче розірвати договори оренди земельних ділянок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між померлою ОСОБА_3 та ПОСП Рось 25.08.2008 року, недійсним, оскільки він не відповідає вимогам Закону України Про оренду землі .

Представники відповідача ПОСП Рось позовні вимоги не визнали, оскільки вони є необгрунтованими. Позовна заява про визнання договору недійсним була подана для того, щоб розірвати договір оренди земельної ділянки.

Позивач звертався до ПОСП Рось з проханням розірвати договір оренди, який був укладений між його матір'ю ОСОБА_3 та ПОСП Рось .

Представник відповідача зазначає, що договір був укладений між ПОСП Рось та спадкодавцем строком на 15 (п'ятнадцать) років з дати реєстрації, а саме, 28 серпня 2009 року. Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний лише в порядку встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. ПОСП Рось є законним користувачем земельної ділянки, яка належала згідно з Державним актом серія ЯЖ № 031948 ОСОБА_3. Окрім того, ПОСП Рось повідомляли Позивача, що відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Позивач не надав жодних підтверджуючих документів, що саме він є спадкоємцем ОСОБА_3.

Відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. На цих підставах Позивачу було відмовлено в достроковому розірванні договору, тому Позивач вирішив визнати договір недійсним та звернувся до суду.

Окрім того, Відповідач вчасно сплачував оренду плату за земельну ділянку. Жодних нарікань та бажань розірвати договір від спадкодавця не було.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Договір був укладений в 2008 році та зареєстрований в 2009 році. Строк позовної давності відповідно до статті 257 ЦКУ становить три роки.

Відповідно до статті 262 ЦКУ заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до пункту 4 статті 267 ЦКУ сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, входячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, попереджував про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і роз'яснював протягом судового розгляду щодо здійснення їхніх прав, встановлених ЦПК України .

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 130 ЦПК України судом визначено, що кожною із сторін визнано слідуючі обставини:

ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 2,1693 на підставі державного акту серії ЯЖ 031948 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3224487200:03:010:0041, що розташована на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області.

25 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем було підписано договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано в ДЗК Таращанського району 28.08.2009 року за №040995600035.

У п.1.1. та п.2.4. визначено, що розмір орендної плати становить 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством.

25.08.2008 року між сторонами підписано акт прийому-передачі орендованої земельної ділянки, що належала ОСОБА_3

17 травня 2016 року мати позивача ОСОБА_3 померла.

Після її смерті позивачу 04.11.2016 року приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із земельної ділянки площею 2,1693 га в межах згідно з планом ( рілля - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3224487200:03:010:0041, розташованої на території Степківської сільської ради Таращанського району Київської області, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯЖ 031948, виданого 25.03.2008 року).

11.11.2016 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою в якій просив розірвати договір оренди земельної ділянки в односторонньому порядку.

Відповідно до довідки, виданої відділом Держгеокадастру у Таращанському районі, в 2008-2009 роках нормативно-грошова оцінка землі в адміністративних межах Степківської сільської ради Таращанського району не проводилася.

Згідно довідки від 28.12.2016 №28/12-1, виданої ПОСП Рось , ОСОБА_3 проводилася виплата орендної плати за користування належної їй земельної ділянки, з урахуванням індексації та відомостей про розмір нормативної грошової оцінки паю, який отримувався підприємством в ДЗК.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст.ст.13,15, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за несплату є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до положень ст.ст.31, 32 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених, ст.ст.24-25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди, місце розташування та розмір земельної ділянки, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків і порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцю, існуючі обмеження, обтяження, щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди, відповідальність сторін. Зазначені істотні умови договору передбачені також Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03 березня 2004 року . Відсутність у договорі оренди земельної ділянки однієї з істотних умов цього правочину відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі та ст.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року Про затвердження порядку реєстрації договорі оренди землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним. Орган державної реєстрації при проведенні державної реєстрації зобов'язаний перевіряти відповідність змісту договору вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що під час укладення договору волевиявлення сторін було вільним, його зміст не суперечить Цивільному кодексу та спеціальному Закону Про оренду землі , сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, договір спрямований на реальне настання правових наслідків, зареєстрований у встановленому законом порядку, у судовому засіданні ні позивачем, ні його представником не надано доказів, які б свідчили про недійсність укладеного договору оренди від 25.08.2008 року, тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просила суд відмовити в задоволенні позову як із-за безпідставності, так і в результаті пропуску строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 , ч. 3 ст. 267 ЦК України , відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203, 215, 628, 629, 651 ЦК України , Законом України Про оренду землі , ст.ст. 10 , 60 , 61 , 88 , 212 , 213 , 214 , 215 , 218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до ПОСП Рось , третя особа відділ Держгеокадастру в Таращанському районі Київської області про визнання недійсним договору оренди землі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Таращанського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду виготовлене 03.02.2017.

Головуючий:ОСОБА_5