Рішення

від 16.12.2016 по справі 757/34168/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34168/16-ц

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Москаленко К.О.,

при секретарі Ольховській М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Либідь , ОСОБА_2, третя особа: Шоста Київська державна нотаріальна контора - про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

15.07.2016 позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс (гараж) АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить, у тому числі гаражний бокс (гараж) АДРЕСА_1, державна реєстрація право власності якого у встановленому законом порядку ОСОБА_3 за життя здійснена не була. Позивач зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом. Іншим спадкоємцем за законом, що має обов'язкову частку у спадщині є відповідач ОСОБА_2 З метою оформлення права на спадщину та отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач звернулась до Шостої Київської державної нотаріальної контори. Однак, державний нотаріус у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину відмовив, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності вказаного гаражного боксу. Оскільки позивач в інший спосіб позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкове майно, остання змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав наведених у ньому, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ГБК Либідь , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи в судове засідання свого уповноваженого представника не направив, направив суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за відсутності представника, одночасно зазначивши, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явилась, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, одночано зазначила, що позов визнає і не заперечує проти його задоволення.

Третя особа Шоста Київська державна нотаріальна контора в судове засідання свого уповноваженого представника не направила, надала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Суд, враховуючи думку представника позивача, визнав можливим розгляд справи за відсутності нез'явившихся сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3., що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві 04.03.2014.(а.с.12)

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3. 29.03.2012р. склав заповіт на ім'я позивача ОСОБА_1, який зареєстрований в реєстрі за №1-1455. (а.с.10,11)

Згідно вказаного заповіту ОСОБА_3. заповідав ОСОБА_1 належну йому квартиру під номером АДРЕСА_2 а також все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

З матеріалів спадкової справи, відкритої 29 травня 2014 року Шостою Київською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2, яка, як непрацездатна дружина, має право відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України на спадкування обов'язкової частки у спадковому майні у встановленому законом порядку звернулись до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, інших спадкоємців немає. (а.с.93, 100)

Постановою державного нотаріуса Шостою Київської державної нотаріальної контори Ларіною О.В. від 13.06.2016 позивачу та відповідачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний гараж. (а.с.13)

Згідно наданих Шостою Київською державною нотаріальною конторою матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_1, після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить, у тому числі гаражний бокс (гараж) АДРЕСА_1.

Як встановлено судом і такі дані матеріали справи не містять, померлий ОСОБА_3. за своє життя не встиг здійснити у встановленому законом порядку державну реєстрацію права власності вказаного гаражного боксу. Вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою від 22.10.2014 №ГЖ-2014№6408, виданою Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.(а.с.16)

Відповідно до пункту 4 підпункту 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до пункту 4 підпункту 4.18 Глави 10 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Ларіна О.В. правомірно відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Разом з цим, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму Листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду справ про спадкування : Судами розглядаються спори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у тому разі, коли є документ про право спадкодавця на нерухоме майно (договір міни, купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право на житловий будинок, видане сільською радою), але документи не були зареєстровані в БТІ .

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно Довідки, виданої ГБК Либідь від 30.09.2015 №29 ОСОБА_3. був членом ГБК Либідь з 1975р., тобто з моменту заснування даного кооперативу. (а.с.15)

Згідно протоколу №300 від 29.12.2014р. засідання правління ГБК Либідь , прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з членів кооператива у зв'язку з його смертю та переоформлення гаражу АДРЕСА_1 на доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_1.(а.с.18-19)

Згідно з Довідкою від 27.05.2016, виданою ГБК Либідь позивач ОСОБА_1 є власником гаражного боксу АДРЕСА_1, сума пайового внеску за гаражний бокс сплачена у повному обсязі. (а.с.14)

Крім того, згідно з вказаною довідкою, рішенням ВК Київської міської ради про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів від 03.03.1975р. №180/21 ГБК Либідь була надана земельна ділянка з кадастровим НОМЕР_1, площа земельної ділянки становить 41614,38кв.м.

З метою реєстрації своїх прав власності на вказаний гаражний бокс НОМЕР_2, позивач 22.04.2015 звернулась до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про державну реєстрацію права власності на вказаний гараж.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кибальчука О.М. від 15.06.2015 №22083397 відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на вказаний гараж у зв'язку з тим, що право власності членів кооперативу фізичних осіб на свою загальну частку успадковується в порядку цивільного законодавства.(а.с.21)

За правилами ст.13 Закону України Про кооперацію членство в кооперативі припиняється у разі: смерті члена кооперативу - фізичної особи.

При цьому, згідно з ч.3, 4 ст. 21 вказаного закону у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки -у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Право власності членів кооперативів - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Крім того, відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , при повному внесенні пайових внесків за гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку гаража чи іншої будівлі.

При цьому, відповідно до п.5.5 Статуту ГБК Либідь внесений спадкодавцем пай не підлягає виділенню, оскільки списується щорічно у розмірі 5% за знос основних фондів. (а.с.29-41)

У відповідності до п.п.5.1.1 п.5.1 ст.5 Статуту ГБК Либідь член кооперативу має право самостійно без згоди з іншими членами кооперативу розпоряджатися належним йому на праві власності гаражем, а також безперешкодно користуватися об'єктами, що перебувають у спільній власності членів кооперативу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 5.6 ст.5 вказаного Статуту передбачено, що пай померлого члену кооперативу і гараж переходять до його спадкоємців, які мають виключне право на використання гаражу, при умові вступу в кооператив одного із спадкоємців.

Частина 1 ст. 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.

Частина 1 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1, звернувшись до Шостої Київської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції в м. Києві і не відмовившись від спадкування за заповітом, прийняла спадщину у вигляді гаражного боксу (гараж) АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 1 ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з встановлених обставин справи та враховуючи те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, наявність документів, які підтверджують право власності на вказаний гараж померлому, визнання позову відповідачем ОСОБА_2, яка є спадкоємицею за законом, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, доведений, а тому підлягає задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позову, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджений судовий збір в розмірі 551,20 грн. в рівних частинах з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 392, 1216, 1218, 1223, 1235, 1268, 1269,1270, 1298 ЦК України, ст. 21 Закону України Про кооперацію , п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 Про судову практику у правах про спадкування , ст.ст. 3, 10-11, 60, 169, 174, 212, 214, 215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Либідь , ОСОБА_2, третя особа: Шоста Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражний бокс (гараж) АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 22869879) в порядку спадкування.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу Либідь (код ЄДРПОУ 22869879), ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. в рівних частинах з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва К.О. Москаленко