Рішення

від 02.02.2017 по справі 904/11194/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017 Справа № 904/11194/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Об'єднання співласників багатоквартирного будинку "МРІЯ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14-127 від 13.05.2014 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 03.01.2017 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ", м. Дніпро про стягнення пені в розмірі 994,09 грн., 3% річних в розмірі 52,01 грн. та інфляційні в розмірі 4200,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1329/15-КП-4 купівлі-продажу природного газу від 25.12.2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку, внаслідок прострочення якого позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких він не погоджується на нарахуванням інфляційних втрат, оскільки заборгованість існувала менше 15 днів.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, продавець) та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ", м. Дніпро (далі - відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №1329/15-КП-4 від 25.12.2014 року, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2015 році природний газ ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей природній газ (далі - газ) на умовах договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п.11.1 договору).

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (п.1.2. договору).

Кількість природного газу, який продавець передає покупцю з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., у розрізі місяців та кварталів щодо кожного року визначена п. 2.1. договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець передає покупцеві з 01.01.2015року по 31.12.2015 року газ обсягом до 18,5 тис. куб. м.

Сторонами договору погоджені умови щодо ціни природного газу та послуг з його транспортування (розділ 5 договору).

Пунктом 5.2. договору, в редакції додаткової угоди №11 від 25.11.2015 року, визначено, що ціна 1 000 куб. м природного газу з 01.12.2015 року становить 6474,00грн., без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб. м. природного газу -7292,58грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 8451,10грн.

Відповідно до п. 3.3. договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).

Позивач передав відповідачу природний газ відповідно до підписаних представниками позивача, відповідача та газорозподільної організації актів приймання-передачі природного газу, які містяться у матеріалах справи (а.с.30-41).

Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач розрахувався з позивачем в повному обсязі, поте з простроченням платежів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору сторони погодили, що строк позовної давності для стягнення основного боргу, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних встановлюється тривалістю у 5 років.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем було нараховано відповідачу відповідно до п. 7.2. договору пеню за прострочення оплати у розмірі 994,09грн. за загальний період з 15.02.2015 року по 29.04.2015 року.

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що остання складає 974,94грн., оскільки позивачем порушено приписи п. 1.9. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013року та включено до розрахунку день оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 4200,54грн. за період з січня 2015 року по лютий 2015року та 3% річних у сумі 52,01грн.

За змістом абзацу пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.

Вищезазначені рекомендації постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року та листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 позивачем не враховані, а відтак господарським судом здійснено розрахунок інфляційних та встановлено, що інфляційні на суму 19299,67 грн. заборгованості за січень 2015 року не нараховуються, оскільки період прострочення сплати в березні 2015 роу складає менше 15 днів, а відтак задоволенню підлягають інфляційні втрати нараховані за зобов'язаннями лютого 2015 року в розмірі 2116,17 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що за спірний період останні складають 50,75грн., оскільки позивачем порушено приписи п. 1.9. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013року та включено до розрахунку день оплати.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 50,75 грн., пені в розмірі 974,94 грн. та інфляційних в розмірі 2116,17 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ" (49044, м. Дніпро, вул. Клари Цеткін, 8, код ЄДРПОУ 25756800) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 974,94грн. пені, 50,75 грн. 3% річних, 2116,17 грн. інфляційних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 825,19грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.02.2017 року.

Суддя ОСОБА_3