Рішення

від 31.01.2017 по справі 904/12055/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017 Справа № 904/12055/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ", м. Київ

до Приватного підприємства "КРОС-ПРИНТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 1268 від 07.12.2016 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ФАРЛЕП-ІНВЕСТ", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "КРОС-ПРИНТ", м. Дніпро про стягнення заборгованості в розмірі 2518,63 грн., пені в розмірі 910,34 грн., 3% річних в розмірі 76 грн. та інфляційні в розмірі 305,65 грн. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №58503 від 01.06.2011 року про надання телекомунікаційних послуг в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.01.2017року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" (оператор) та Приватним підприємством "КРОС-ПРИНТ" (абонент) укладено договір про надання послуг телекомукаційних послуг №58503 (надалі - Договір), відповідно до умов якого оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги (надалі - послуги), а абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору перелік та обсяг послуг, які надаються оператором абоненту відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначаються в Додатках до Договору, його невід'ємними частинами.

За умовами п. 3.1.7. Договору абонент зобов'язується оплачувати рахунки за послуги в повному обсязі та не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (1 календарний місяць). У разі неотримання рахунка до 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій. Абонент повинен звернутися до оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно п. 4.1. Договору оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора у строки, вказані в рахунку.

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов`язання за Договором, при цьому скарг та претензій від відповідача по використанню послуг не надходило.

В порушення умов Договору, у встановлений термін, відповідач не виконав своїх зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг у період з листопада 2015 року по листопад 2016року, згідно виставлених позивачем рахунків, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за отримані послуги в сумі 2518,63грн.

Доказів погашення заборгованості сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 2518,63 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.3. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання абонентом грошових зобов'язань, включаючи затримку по оплаті за надані послуги понад встановлений термін, абоненти сплачує оператору пеню за кожну добу затримки платежу в розмірі чинної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі п. 5.3. договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеня в розмірі 910,34 грн. за загальний період нарахування з 21.12.2015 року по 21.12.2016 року.

Проаналізувавши умови п. 5.3. договору, господарський суд дійшов висновку, що сторонами узгоджено пеню в розмірі облікової ставки НБУ.

Крім того, слід зазначити, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що за період з 21.12.2015 року по 21.06.2016 року (з урахуванням ст. 232 ГПК України) сума пені складає 264,28 грн. (в розмірі облікової ставки НБУ).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підстав ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 76 грн. за загальний період з 21.12.2015 року по 21.12.2016 року та інфляційні в розмірі 305,65 грн. за загальний період з грудня 2015 року по грудень 2016року.

Перевіривши розрахунок 3 % річних судом встановлено, що за спірний період останні складають 75,95 грн., які і підлягають стягненню.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних, господарський суд зазначає наступне.

За змістом абзацу пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.

Позивачем до стягнення заявлено інфляційні в розмірі 305,65 грн. за період з 21.12.2015 року по 21.12.2016 року (проте грудень 2016 року фактично не включено до розрахунку, оскільки не було встановлено індексу).

Враховуючи рекомендації постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", господарським судом здійснено розрахунок інфляційних, а відтак встановлено, що останні складають 286,02 грн. за період з січня 2016 року по грудень 2016 року (фактично листопад 2016 включно).

За таких обставин, позовних вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням до стягнення з відповідача 2518 грн. основного боргу, 286,02 грн. інфляційних,75,95 грн. 3% річних та 264,28 грн. пені. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "КРОС-Принт" (49008, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25019064) на користь приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Київ, пров. Кутузова, 3, код ЄДРПОУ 19199961) заборгованість в розмірі 2518 грн., 286,02 грн. інфляційних,75,95 грн. 3% річних, 264,28 грн. пені. та 1137,03 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.02.2017 року.

Суддя ОСОБА_2