Рішення

від 02.02.2017 по справі 905/3497/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2017 Справа № 905/3497/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРИНЦФЕЛЬД» , смт. Бойківське

про стягнення заборгованості в розмірі 2175749,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРИНЦФЕЛЬД» , смт. Бойківське про стягнення заборгованості в розмірі 2175749,74 грн., з яких 994777,00 грн. - заборгованість по кредиту, 381745,32 грн. - заборгованість по процентам кредиту, 596,87 грн. - несплачені комісійні послуги, 557162,25 грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 77310,42 грн. - три проценти річних, 164157,88 грн. - пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне невиконання відповідачем умов договору кредитної лінії №63 від 24.04.2013.

Ухвалою від 13.12.2016 господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/3497/16.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87100, Донецька обл., Бойківський р-н., смт. Бойківське, вул. Леніна, буд. 186. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. смт. Бойківське, у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Також, господарський суд Донецької області намагався направити телефонограму на номер відповідача, який вказаний у витягу з ЄДРЮОФОПГФ, однак з телефоном не має зв'язку.

Все вказане вище свідчить про те, що господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

24.04.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (банк) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРИНЦФЕЛЬД» , смт. Бойківське (позичальник) був укладений договір кредитної лінії №63 (кредитний договір).

За своєю правовою природою договір кредитної лінії №63 від 24.04.2013 є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

Кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 23 квітня 2014 року (пункт 2.2. кредитного договору).

В п. 2.3 кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1000000,00 грн.

Відповідно до пп. 2.3.1 та пп. 2.3.2 кредитного договору кредит позичальнику може надаватися в таких валютах: гривня. Погашення кредиту (його частини) здійснюється у валюті надання кредиту (його частини). Сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно с таким графіком:

ПеріодДіючий ліміт кредитування, (валюта) З 24 квітня 2013р. до 28 лютого 2014р. (включно) 1000000,00 грн. З 01 березня 2014р. до 31 березня 2014р. (включно) 500000,00 грн. З 01 квітня 2014р. до 23 квітня 2014р. (включно) 200000,00 грн. З метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього банківського дня періоду, в якому закінчується строк користування кредитом у межах встановленого в звітному періоду діючого ліміту кредитування, здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення попередньої заборгованості за договором.

Згідно п. 2.4. кредитного договору кредит надається з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі (надалі - цільове призначення кредиту): поповнення обігових коштів.

Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи, а саме розпорядженнями банку про видачу кредитних коштів, банківськими виписками, платіжними дорученнями та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 2.7. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідно плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним:

- Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 19,5 процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. (п.п. 2.7.1. кредитного договору).

- Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.п. 2.7.2. кредитного договору).

- Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п.2.7.4 цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 30 квітня 2013 року (п.п. 2.7.3. кредитного договору).

- У випадку порушення зобов'язань позичальника, встановлених пунктами 5.3.6 цього договору банк встановлює процентну ставку в розмірі 21,5 процентів річних, починаючи з першого дня звітного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього договору (п.п. 2.7.4. кредитного договору).

Згідно п. 2.10. кредитного договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійні винагороди.

10 липня 2014 року кредитним комітетом банку було прийняте рішення про: реструктуризацію заборгованості відповідача за кредитним договором №63 від 24.04.2013: до 30.11.2014 ліміт кредитування 994777,00грн., з 01.12.2014 по 31.12.2014 -663185,00грн., з 01.01.2015 по 31.01.2015 - 331593,00грн.; встановлення процентної ставки на рівні 21% річних; укладання додаткового договору до кредитного договору №63 від 24.04.2013, в якому встановити відповідні зміни. Витяг з протоколу засідання кредитного комітету № 56 від 10.07.2014 наявний в матеріалах справи.

Позивач наполягає, що на підставі цього рішення у серпні 2014 року між сторонами було укладено додатковий договір до кредитного договору №63 від 24.04.2013, відповідно до якого встановлений новий графік повернення кредиту: до 30.11.2014 ліміт кредитування 994777,00грн., з 01.12.2014 по 31.12.2014 ліміт кредитування 663185,00грн., з 01.01.2015 по 31.01.2015 ліміт кредитування 331593,00грн.; встановлена процентна ставка на рівні 21% річних. Після укладання додаткового договору заборгованість позичальника була перенесена з простроченого рахунку на поточний та збільшено розмір нарахування процентної ставки за кредитом до 21 %. Однак, надати копію додаткового договору банк не має можливості, оскільки договір знаходиться у відділенні банку в селищі Тельманове (Бойківське) Донецької області, яке знаходиться на території проведення АТО.

Суд ухвалою від 17.01.2017 зобов'язував відповідача надати до матеріалів справи засвідчену копію додаткового договору до кредитного договору №63 від 24.04.2013, однак відповідач вимоги суду не виконав.

За змістом п. 9.1, 9.4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України» , затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003 N254, інформаційне забезпечення операційної діяльності банків включає програмно-технічні комплекси автоматизації банківської діяльності, взаємозв'язки для обміну інформацією між ними, телекомунікаційну інфраструктуру, внутрішні нормативні документи та інструкції щодо їх застосування. За допомогою інформаційного забезпечення операційної діяльності має забезпечуватися: хронологічне та систематичне відображення всіх операцій у регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів; своєчасне та повне відображення всіх операцій банку та його відділень у регістрах бухгалтерського обліку банку (філії); складання звітності (фінансової, статистичної, управлінської,податкової тощо); взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку. Банк у разі невідповідності структури рахунків аналітичного і синтетичного обліку забезпечує їх взаємозв'язок за допомогою перехідних таблиць; накопичення та систематизація операцій у розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності; розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку; можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурних підрозділів; інтегрованість з інформаційними системами Національного банку; інтегрованість усіх складових систем автоматизації банківської діяльності, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі; уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділів банку; можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни нормативної бази щодо операцій.

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів, всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку, а також докладний опис кожної банківської операції є вимогами Положення, зокрема п.п. 3.4, 3.8.

Пунктом 9.5 зазначеного Положення встановлено, що інформаційне забезпечення операційної діяльності повинно відповідати зокрема таким вимогам: реалізація правила «двох рук» (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи); неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела; надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних або програмних збоїв; наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс-мажорних обставин або в разі ліквідації банку; автоматизація роботи з архівами системи; можливість ознайомлення з будь-якою потрібною архівною інформацією протягом терміну її зберігання, у тому числі в розрізі структурних підрозділів банку (філій, відділень тощо).

Умови укладеного між сторонами кредитного договору містяться у системі автоматизації банку позивача.

Факт перенесення 28.08.2014 з простроченого рахунку на поточний рахунок заборгованості за кредитом, нарахування відсотків в розмірі 21 % річних з 28.08.2014, остаточний строк погашення заборгованості - 31.01.2015 підтверджується банківськими виписками, скриншотом з програмного забезпечення АБС БАРС Millennium , витягом з протоколу засідання кредитного комітету № 56 від 10.07.2014. Таким чином, позивачем доведено належними доказами, а відповідачем не спростовано факт укладання додаткового договору до кредитного договору №63 від 24.04.2013 відповідно до якого встановлений новий графік повернення кредиту: до 30.11.2014 ліміт кредитування 994777,00грн., з 01.12.2014 по 31.12.2014 ліміт кредитування 663185,00грн., з 01.01.2015 по 31.01.2015 ліміт кредитування 331593,00грн.; встановлена процентна ставка на рівні 21% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивач доводить банківськими виписками, що станом на 18 жовтня 2016 року заборгованість по простроченому кредиту складає 994777,00 грн., заборгованість по процентам кредиту складає 381745,32 грн., несплачені комісійні послуги складають 596,87 грн.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості по простроченому кредиту в розмірі 994777,00 грн., заборгованості по процентам кредиту в розмірі 381745,32 грн. та несплачених комісійних послуг в розмірі 596,87 грн. є обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, банком нарахована пеня у розмірі 164157,88 грн. за період з 03.03.2014 по 18.10.2016.

Пунктом 7.2. кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених положеннями цього договору, банк має право застосовувати до позичальника, зокрема, пеню на користь банку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з поверненням суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Згідно п. 8 витягу з протоколу засідання кредитного комітету №56 від 10.06.2014 банком вирішено не стягувати несплачені позичальником на час прийняття рішення про реструктуризацію штрафні санкції (штрафи, пені).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено смт. Бойківське (смт. Тельманове), де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 № 1053-р» . Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло смт. Бойківське (смт. Тельманове).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено смт. Бойківське (смт. Тельманове), де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом» , прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» , Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» , а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та вважає неправомірним нарахування за період з 14.04.2014 по 18.10.2016. Одночасно суд, враховуючи п. 8 витягу з протоколу засідання кредитного комітету №56 від 10.06.2014 року, відмовляє в задоволенні позовних вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 03.03.2014 по 13.04.2014. Таким чином, суд відмовляє в задоволенні пені у розмірі 164157,88грн. за період з 03.03.2014 по 18.10.2016.

Позивачем заявлено також до стягнення інфляційні збільшення заборгованості у розмірі 557162,25 грн. за період з березня 2014 року по жовтень 2016 року та три проценти річних від суми заборгованості - 77310,42 грн. за період з 03.03.2014 по 18.10.2016.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 77310,42 грн. за період з 03.03.2014 по 18.10.2016.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем , у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Самостійно здійснивши розрахунок сум індексу інфляції у відповідності до п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРИНЦФЕЛЬД» , смт. Бойківське задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРИНЦФЕЛЬД» , смт. Бойківське (87100, Донецька обл., Бойківський р-н., смт. Бойківське, вул. Леніна, буд. 186, код ЄДРПОУ 30835524) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» , м. Краматорськ (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Сіверська (ОСОБА_2), б. 54, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість по кредиту в розмірі 994777,00 грн., заборгованість по процентам кредиту в розмірі 381745,32 грн., несплачені комісійні послуги в розмірі 596,87 грн., інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 557162,25 грн., три проценти річних в розмірі 77310,42 грн., судовий збір в розмірі 30173,88 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 02.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 06.02.2017.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2017.