Рішення

від 07.09.2016 по справі 910/12288/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016Справа №910/12288/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Полтава-Крим"

до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про стягнення боргу в сумі 1 379 094,31 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Меше О.П., за довіреністю;

від відповідача: Мельников В.С., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надій шли позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Полтава-Крим" (далі - позивач) до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 1 379 094,31 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/12288/16, розгляд справи призначено на 27.07.2016.

25.07.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подане клопотання про відкладення розгляду спору та документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/12288/16.

27.07.2016 представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/12288/16 від 07.07.2016 позивач виконав.

27.07.2016 представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/12288/16 від 07.07.2016 відповідач не виконав.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника позивача та не подання відповідачем витребуваних документів, розгляд справи відкладено на 07.09.2016.

05.09.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позов.

У судове засідання 07.09.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.09.2016 з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2013 р. між Приватним акціонерним товариством Клінічний санаторій Полтава-Крим (далі - позивач, виконавець) та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач, замовник) укладено Договір про закупівлю за державні кошти № 405/07/13 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався протягом строку дії даного договору надати послуги санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам та членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок у кількості, за видами та ціною, що передбачена додатком до даного договору, а відповідач - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. п. 3.1., 4.1., 4.2. Договору його ціна становить 11 524 590, 00 грн. Після отримання документів, зазначених у пункті 6.3.3 цього Договору, замовник сплачує вартість послуг виконавця у безготівковій формі в такому порядку: авансовий платіж у розмірі 30 % від вартості послуг відповідач сплачує до 20-го числа першого місця відповідного кварталу, остаточний розрахунок за квартал здійснюється до 10-го числа другого місяця кварталу наступного за звітним, з урахуванням вимог пункту 6.2.10 цього Договору. Щоквартально до 10-го числа другого місяця кварталу наступного за звітним, сторони складають та підписують акт звірки взаємних розрахунків станом на кінець останнього дня кварталу.

Виконавець зобов'язаний за власний рахунок надіслати путівки згідно з журналом їх розподілу (Додаток 2 до цього Договору) не раніше ніж за 60 днів та не пізніше 45 днів до початку строку їх дії (п. 6.3.3 Договору).

Приватне акціонерне товариство Клінічний санаторій Полтава-Крим звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості за договором про закупівлю за державні кошти від 14.12.2013 № 405/07/13. Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за вищевказаним Договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2016 було встановлено, позов Приватного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Полтава-Крим" у справі № 910/4099/16 було задоволено, стягнуто з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Полтава-Крим" заборгованість у розмірі 1 660 065,00 грн та 24 900,97 грн - судового збору. Зазначене рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4099/16 набрало законної сили і є чинним.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом була встановлена наявність заборгованості у Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності перед Приватним акціонерним товариством "Клінічний санаторій "Полтава-Крим" в розмірі 1 660 065, 00 грн, що повторного доказування не потребує.

17.05.2016 господарським судом міста Києва був виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4099/16.

Позивач зазначає суду про те, що 25.05.2015 звернувся до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві із Заявою (вих. № 25/05Ю від 25.05.2016) про відкриття виконавчого провадження.

27.05.2016 Головним державним виконавцем Подільського районного відділу державного виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 51238796) по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 27.05.2016 та, в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , боржнику був наданий строк для самостійного виконання наказу.

07.06.2016 боржником було перераховано стягувачу кошти в розмірі 1 660 065,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позивача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Таким чином, позивач зазначає про те, що в період з 11.05.2014 по 07.06.2016 у відповідача обліковувалась заборгованість за Договором в розмірі 1 660 065,00 грн, що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі № 910/4099/16 та матеріалами справи, зокрема, банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. (п. 1.2, 1.3, 1.4 Постанови).

Згідно з п. 1.9 Постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Таким чином, враховуючи факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України і Постанови, 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню за період з 11.05.2014 по 06.06.2016.

Доводи, викладені відповідачем у письмовому відзиві на позов, спростовуються наявними у матеріалах справи документами та приписами чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 103 560,77 грн та інфляційні втрати в розмірі в розмірі 1 275 533,54 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з стягнення 3% річних та інфляційні втрати в загальному розмірі 1 379 094,31 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28; ідентифікаційний код: 25885944) на користь Приватного акціонерного товариства "Клінічний санаторій "Полтава-Крим" (04655, м. Київ, проспект Московський, 23; ідентифікаційний код: 05532345) 3% річних в розмірі 103 560 (сто три тисячі п'ятсот шістдесят) грн 77 коп., інфляційні втрати в сумі 1 275 533 (один мільйон двісті сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 686 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 42 коп.

Повне рішення складено 23.09.2016.

Суддя О.В. Нечай