Рішення

від 02.02.2017 по справі 909/9/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 р. Справа № 909/9/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Тисменицького районного споживчого товариства, вул. Галицька, 21, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400;

до відповідача : Приватного підприємства "ФБК Будпроект", вул. Франка, 42, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 9786 грн. 23 коп. та зобов'язання звільнити орендоване приміщення;

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - голова правління, керівник Тисменицького районного споживчого товариства, постанова звітно-виборних зборів уповноважених Тисменицького районного споживчого товариства (№ б/н від 05.12.13); виписка з ЄДРЮОФОП (серія АА № 427298 від 23.03.15); ОСОБА_2 - представник, довіреність (№ 1 від 04.01.17);

від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: Тисменицьке районне споживче товариство звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "ФБК Будпроект" про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 9786 грн. 23 коп. та зобов'язання звільнити орендоване приміщення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просять суд позов задовольнити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Тисменицьким районним споживчим товариством (орендодавцем/позивачем) та Приватним підприємством "ФБК БУДПРОЕКТ" (орендарем/відповідачем) укладено договір оперативної оренди об'єкта нерухомості № 32 від 08.10.14 та додаткові угоди до договору №1 від 02.03.15, №1 від 01.10.15, №2 від 04.01.16, №3 від 01.03.16, №3 від 01.06.16.

У відповідності до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення кабінету №70 адмінбудинку райспоживтовариства загальною площею 28.2 м.кв. а саме: офіс площею 23,4 м.кв; підсобне приміщення площею 4,8 м.кв, що знаходиться в м. Тисмениця по вул.Галицька,21.

Згідно додаткової угоди №1 від 02.03.15 р. до договору, орендна плата за користування 1 м.кв. офісного приміщення складає 55 грн.; за 1 м.кв. і підсобного приміщення - 25 грн. Загальний розмір орендної плати в місяць за користування об'єктом оренди становить 1407 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 5.2. орендна плата сплачується орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця до 10-го числа кожного календарного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

Згідно п. 5.3. договору, крім орендної плати, орендар на підставі показників лічильників та після отримання рахунків орендодавця відшкодовує вартість усіх комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний зв'язок, тощо), які споживаються орендарем.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 01.03.16 р. до договору, орендар відшкодовує орендодавцю витрати за фактичне використання земельних ділянок для обслуговування офісного приміщення сумі 28 грн. до 03 числа кожного місяця після отримання рахунку орендодавця.

Додатковою угодою №3 від 01.06.16 р. передбачено, що термін дії договору, передбачений п.4.1. договору вважається продовженим до 01 грудня 2016 року.

На підставі заяви директора Приватного підприємства "ФБК БУДПРОЕКТ" від 29.09.16, позивачем було розстрочено заборгованість відповідача по орендній платі та інших платежах в сумі 12075 грн. (постанова Правління райспоживтовариства від 29.09.16 №52-р).

В порушення умов договору № 32 від 08.10.14, відповідач в повному обсязі не сплатив орендну плату за період з серпня по листопад 2016 р. (згідно рахунків №152 від 02.08.16, №171 від 05.09.16, №184 від 04.10.16, №206 від 08.11.16), не відшкодував вартість комунальних послуг з водо-, енергопостачання за період з січня по вересень 2016 р. (згідно рахунків №8 від 05.01.16, №37 від 25.02.16, №64 від 15.03.16, №92 від 07.04.16, №108 від 11.05.16, №122 від 01.06.16, №137 від 06.07.16, №152 від 02.08.16, №171 від 05.09.16), вартість комунальних послуг з теплопостачання за період з січня по березень 2016 р. (згідно рахунків №24 від 26.01.16, №53 від 25.02.16, №78 від 17.03.16), а також не відшкодував витрат за фактичне використання земельних ділянок для обслуговування офісного приміщення за період з травня по листопад 2016 р. (згідно рахунків №108 від 11.05.16, №122 від 01.06.16, №137 від 06.07.16, №152 від 02.08.16, №171 від 05.09.16, №184 від 04.10.16, №206 від 08.11.16).

Внаслідок вказаного у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8445 грн., в тому числі:

- по орендній платі - 5551 грн.;

- по відшкодуванню комунальних послуг з водо-, енергопостачання - 1080 грн.;

- по відшкодуванню комунальних послуг з теплопостачання - 1618 грн.;

- по відшкодуванню витрат за фактичне використання земельних ділянок - 196 грн.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Частина 6 ст. 283 Господарського кодексу України вказує на те, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язання щодо внесення орендної плати, відшкодування комунальних послуг, витрат за фактичне використання земельних ділянок за договором оперативної оренди об'єкта нерухомості № 32 від 08.10.14, отже позовна вимога про стягнення 8445 грн. 28 коп. заборгованості по даному договору є обґрунтованою.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2. договору, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Згідно п. 8.3. договору, у випадку несвоєчасної сплати відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат і послуг, що пов'язані з утриманням приміщень, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

На підставі наведених положень позивачем нараховано 336 грн. 83 коп. пені за несвоєчасну оплату орендної плати за період з серпня по листопад 2016 р. та 782 грн. 83 коп. пені за несвоєчасне відшкодування вартості комунальних послуг за період з січня по листопад 2016 р.

Однак, при розрахунку пені за несвоєчасне відшкодування вартості комунальних послуг, позивачем не враховані вимоги ч. 6 статті 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Укладеним сторонами договором не передбачено більш тривалий строк у межах якого нараховуються штрафні санкції, отже застосуванню підлягає передбачений ч.6 ст.232 ГК шестимісячний строк.

Враховуючи наведене, позивачем при здійснені розрахунку розміру пені за несвоєчасне відшкодування вартості комунальних послуг, порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України та здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку.

Розрахунок пені за прострочення термінів оплати за несвоєчасну оплату орендної плати здійснений правильно, у відповідності до вимог законодавства.

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне відшкодування вартості комунальних послуг слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Листами №81 від 20.08.15, №91 від 15.09.15, №112 від 24.11.15 позивач повідомляв відповідача про те, що договір оренди в подальшому продовжуватися не буде та про розірвання договору.

Однак, фактично позивачем не було реалізовано права на розірвання договору оренди, правовідносини сторін за договором продовжувались.

Як вбачається з матеріалів справи, термін дії договору визначено до 01.12.16.

Згідно п. 2.4. договору, об'єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання-передачі об'єкта оренди, в якому сторони зазначають склад об'єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії оренди.

Листом №13 від 22.11.16 р. позивач повідомив відповідача про те, що договір оперативної оренди об'єкта нерухомості № 32 від 08.10.14 не буде продовжуватись та просив відповідача звільнити орендоване приміщення до 01.12.16.

В силу ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, у позивача виникло право вимагати повернення об'єкта оренди, а у відповідача обов'язок - звільнення та повернення орендованого майна.

Однак, станом на день розгляду справи, після закінчення строку дії договору, відповідач продовжує користуватись орендованим майном.

З огляду на наведене, вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення є обґрунтованою, а отже, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань за договором оперативної оренди об'єкта нерухомості № 32 від 08.10.14.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 8445 грн. боргу за договором оперативної оренди об'єкта нерухомості № 32 від 08.10.14, 336 грн. 83 коп. пені за несвоєчасну оплату орендної плати. Зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення. В решті позовних вимог - відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 530, 610, 611, 629, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 218, 230, 232, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Тисменицького районного споживчого товариства до Приватного підприємства "ФБК Будпроект" про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 9786 грн. 23 коп. та зобов'язання звільнити орендоване приміщення - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ФБК Будпроект", вул. Франка, 42, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 34084916) на користь Тисменицького районного споживчого товариства, вул. Галицька, 21, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (ідентифікаційний код 01752937) 8445 (вісім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. боргу за договором оперативної оренди об'єкта нерухомості №32 від 08.10.14, 336 (триста тридцять шість) грн. 83 коп. пені за несвоєчасну оплату орендної плати, 2781 (дві тисячі сімсот вісімдесят одну) грн. 83 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Приватне підприємство "ФБК Будпроект", вул. Франка, 42, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 34084916) звільнити приміщення кабінету №70 адмінбудинку райспоживтовариства загальною площею 28.2 м.кв. а саме: офіс площею 23,4 м.кв; підсобне приміщення площею 4,8 м.кв, що знаходиться в м. Тисмениця по вул.Галицька,21.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.02.17

Суддя Неверовська Л. М.