Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/20713/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017Справа №910/20713/16

За позовом Державного підприємства Палац спорту

до Громадської спілки Хокейна Екстра Ліга України

про стягнення 2 338 754,15 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Асипенко Т.О. - по дов. № 01-11/242 від 16.11.2016

від відповідача Фекете Й.Й. - по дов. № 5 від 05.12.2016

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства Палац спорту про стягнення з Громадської спілки Хокейна Екстра Ліга України 2 338 754,15 грн., з яких: 1 878 500,00 грн. основного боргу, 310 310,80 грн. пені, 112 339,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 37 604,35 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 125 від 30.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20713/16 та призначено її до розгляду на 24.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20713/16 від 24.11.2016, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 15.11.2016, розгляд справи був відкладений на 06.12.2016.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 06.12.2016 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що договір № 125 підписаний від імені відповідача 30.12.2015 ОСОБА_4 Проте згідно з витягу з ЄДРПОУ станом на 30.12.2015 керівником відповідача є ОСОБА_5 Вважає, що договір підписаний неповноважною особою, Всі інші додаткові угоди до договору та акти виконаних робіт також підписані ОСОБА_6, котрий не мав права діяти від імені відповідача. За таких обставин вважає, що відповідачем не здійснювались дії на подальше схвалення договору № 125 від 30.12.2015, а отже відповідач договір не укладав.

В судовому засіданні 06.12.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.12.2016.

Позивачем 12.12.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких зазначає, що після підписання актів приймання-передачі та додаткових договорів про надання послуг на суму 777 300,00 грн. відповідачем був наданий гарантійний лист від 210.03.2016 про визнання заборгованості в сумі 777 300,00 грн. за договором № 125 від 30.12.2015 та графік погашення цієї заборгованості. В подальшому були укладені наступні додаткові угоди та підписані акти приймання-передачі послуг на суму 1 101 200,00 грн.

Відповідач у поданих в судовому засіданні 13.12.2016 поясненнях зазначає, що гарантійний лист підписано ОСОБА_5, однак підпис проставлений навпроти прізвища ОСОБА_5 зроблений не ОСОБА_5 Звертає увагу на те, що за умовами договору оплата проводиться до проведення заходу, однак незважаючи на несплату відповідачем позивачу за договором позивач продовжував надавати послуги. Договір не було розірвано, як це передбачено договором у разі несвоєчасної сплати послуг.

Позивачем в судовому засіданні 13.12.2016 подано довідку, в якій позивач підтверджує надання відповідачу відповідно до договору послуг на загальну суму 1 878 500,00 грн. та сплачено до бюджету ПДВ з цих послуг в сумі 313 083,33 грн.

В судовому засіданні 13.12.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.12.2016.

Відповідач у поданих 19.12.2016 до відділу діловодства суду поясненнях зазначає, що головою правління відповідача є ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 1450345 від 18.11.2015, протоколом № 1 установчих зборів від 16.11.2016 та наказом № 1 від 20.11.2015 щодо вступу на посаду голови правління відповідача.

В судовому засіданні 20.12.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 22.12.2016.

Позивачем в судовому засіданні 22.12.2016 подано клопотання про витребування в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у Подільської районної в місті Києві державної адміністрації копії реєстраційної справи відповідача.

Позивачем в судовому засіданні 22.12.2016 подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу країни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/20713/16 від 22.12.2016 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, витребувано у Подільської районної в місті Києві державної адміністрації докази та відкладено розгляд справи на 12.01.2017.

Відповідачем 12.01.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви, при цьому вказує на те, що виявлено довіреність, виданої від імені керівника відповідача (ОСОБА_5.), якою уповноважено ОСОБА_4 на ряд дій, зокрема на підписання господарських договорів від імені відповідача. З'ясовано, що відповідач дійсно отримував послуги від позивача за договором № 125 від 30.12.2015, тому у відповідача відсутні підстави заперечувати проти заявленого позову в повному обсязі. Проте, заперечує факт отримання послуг в повному обсязі та належної якості, а також заперечує заявлений розмір суми до стягнення.

В судовому засіданні 12.01.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24.01.2017.

В судовому засіданні 24.01.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.12.2015 між Державним підприємством Палац спорту (виконавець, позивач) та Громадською спілкою Хокейна Екстра Ліга України (замовник, відповідач) було укладено договір № 125 (далі - договір).

Договір з боку Громадської спілки Хокейна Екстра Ліга України укладено та підписано ОСОБА_4 на підставі довіреності від 21.11.2015, виданої головою правління Громадської спілки Хокейна Екстра Ліга України ОСОБА_5

Наявними в матеріалах справи протоколом № 1 установчих зборів засновників громадської спілки від 16.11.2015, свідоцтвом про державну реєстрацію громадської спілки № 1450345 від 18.11.2015, наказом № 1 від 20.11.2015 підтверджується, що головою правління Громадської спілки Хокейна Екстра Ліга України є ОСОБА_5

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався в період з 01.01.2016 до 31.12.2018 надати послуги під час підготовки і проведення матчів Чемпіонату з хокею з шайбою (далі - захід), згідно з погодженим сторонами розкладом, за завданням відповідача за плату.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором отримані послуги не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п 3.1 договору загальна ціна договору складається з вартості наданих виконавцем послуг за всі заходи протягом дії цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість послуг за один захід погоджується сторонами у письмовому вигляді шляхом підписання протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору) встановлена договірна ціна послуг 150 000,00 грн. за один день заходу.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата послуг за цим договором здійснюється Замовником не пізніше ніж за два дні до проведення кожного заходу. Днем платежу у всіх випадках вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пункт 3.4 договору передбачає, що вартість послуг, визначена в пунктах 3.1, 3.2 договору, не включає вартість додаткових послуг. Вартість додаткових послуг визначається відповідно до цін та тарифів виконавця, що діятимуть під час надання послуг та вказуватимуться в акті приймання-передачі послуг та додаткових послуг. Передача послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником за кожен захід оформлюється актом, який підписується уповноваженими представниками сторін на протязі 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг.

Між сторонами укладено наступні додаткові угоди до договору, якими визначено додаткові послуги та їх вартість:

№ 1 від 20.01.2016 на суму 8 500,00 грн.,

№ 2 від 23.01.2016 на суму 4 700,00 грн.,

№ 3 від 29.01.2016 на суму 4 700,00 грн.,

№ 4 від 01.02.2016 на суму 4 700,00 грн.,

№ 5 від 17.02.2016 на суму 4 700,00 грн.,

№ 6 від 24.02.2016 на суму 8 000,00 грн.,

№ 7 від 04.03.2016 на суму 4 700,00 грн.,

№ 8 від 14.03.2016 на суму 7 700,00 грн.,

№ 9 від 15.03.2016 на суму 7 700,00 грн.,

№ 10 від 23.03.2016 на суму 7 700,00 грн.,

№ 11 від 29.03.2016 на суму 7 700,00 грн.,

№ 12 від 30.03.2016 на суму 7 700,00 грн.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання-передачі послуг та додаткових послуг, які підписано та скріплено печатками обох сторін:

від 18.02.2016 на суму 158 500,00 грн.,

від 18.02.2016 на суму 154 700,00 грн.,

від 18.02.2016 на суму 154 700,00 грн.

від 18.02.2016 на суму 154 700,00 грн.,

від 18.02.2016 на суму 154 700,00 грн.,

від 29.02.2016 на суму 158 000,00 грн.,

від 15.03.2016 на суму 154 700,00 грн.,

від 30.03.2016 на суму 157 700,00 грн.,

від 30.03.2016 на суму 157 700,00 грн.,

від 30.03.2016 на суму 157 700,00 грн.,

від 31.03.2016 на суму 157 700,00 грн.,

від 31.03.2016 на суму 157 700,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 1 878 500,00 грн.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 878 500,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отримані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 4.9 договору у разі порушення замовником строків оплати послуг, що передбачені п. 3.3 даного договору замовник зобов'язаний, на вимогу виконавця, сплатити пеню в розмірі 0,5% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день затримки платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги та позивачем при зверненні до суду при здійсненні розрахунку пені застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 310 310,80 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 310 310,80 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 112 339,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 37 604,35 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 112 339,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 37 604,35 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Заперечення відповідача щодо кількості та якості наданих послуг не приймаються судом до уваги, оскільки

Відповідно до п. 3.5 договору у випадку, якщо надані послуги не відповідають умовам укладеного договору та/або замовленням замовника, замовник надає виконавцю по цьому факту аргументовану претензію. Сторони узгоджують термін усунення недоліків. Якщо виконавець на протязі 3 (трьох) робочих днів не отримає від замовника аргументованої претензії. Послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником.

Відповідних претензій, які б було пред'явлено позивачу, відповідачем не подано.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Державного підприємства Палац спорту є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської спілки Хокейна Екстра Ліга України (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 40132802) на користь Державного підприємства Палац спорту (01001, м. Київ, Спортивна площа, 1, код ЄДРПОУ 37193349) 1 878 500 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 310 310 (триста десять тисяч триста десять) грн. 80 коп. пені, 112 339 (сто дванадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 00 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 37 604 (тридцять сім тисяч шістсот чотири) грн. 35 коп. - 3% річних, 35 081 (тридцять п'ять тисяч вісімдесят одна) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 31.01.2017.

СуддяВ.В.Сівакова