Рішення

від 01.02.2017 по справі 910/21526/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа № 910/21526/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБС Плюс» , Київська обл.., смт. Бородянка

про стягнення 144923,04 гривень

За участю представників сторін:

Від позивача : ОСОБА_1, довіреність від 16.01.2017;

Від відповідача : не з'явився

У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк Євробанк (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБС Плюс» (відповідач) про стягнення 144923,04 гривень, з яких: 99011,23 гривень заборгованість за кредитом, 893,85 гривень нараховані проценти, 25177,03 гривень прострочені проценти, 18840,93 гривень нарахована пеня за несвоєчасне погашення овердрафту та процентів, 1000,00 гривень штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором овердрафту №ЮЛ-114/2013-О від 15.08.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2016 матеріали справи №910/21526/16 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБС Плюс« про стягнення 144923,04 надіслано за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2016 прийнято справу №910/21256/16 до провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду Київської області від 02.12.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2013 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк ЄВРОБАНК (кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ЮБС ПЛЮС (позичальник) був укладений договір овердрафту №ЮЛ-114/2013-О за умовами п. 1. якого, кредитодавець зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку позичальника, відкритого у кредитодавця, на підставі розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний залишок коштів на такому поточному рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту кредитування (надалі за текстом - овердрафтом ), а позичальник, у свою чергу зобов'язується сплатити проценти за користування овердрафтом, комісії кредитодавця, що передбачені тарифами кредитодавця, виконати інші умови цього договору та повернути кредитодавцю заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2 договору (в редакції договору про внесення змін №1 від 23.10.2013 до договору), ліміт овердрафту, розрахований згідно з умовами надання овердрафтів, що діють у кредитодавця (внутрішніми документами кредитодавця) на підставі даних про фінансові показники діяльності позичальника, середньомісячні чисті грошові надходження на рахунки позичальника, кількість контрагентів у позичальника, диверсифікованість та регулярність надходжень на рахунки позичальника, показники кредитного навантаження позичальника, оцінку вартості і характер застави, та інших показників, встановлених внутрішніми документами кредитодавця і нормативними актами Національного банку України, складає 100000,00 гривень та може змінюватися у порядку, передбаченому п. 15 договору овердрафту.

Згідно п. 3 договору, процентна ставка за цим договором є фіксованою. Розмір процентів за користування овердрафтом складає 25% річних.

Відповідно до п. 4 (в редакції договору про внесення змін №2 від 15.08.2014 року до договору), строк дії овердрафту закінчується 12.08.2015 року або інший строк, визначений цим договором, законодавством України або нормативно-правовим актами Національного банку України.

Згідно п. 18 договору, сплата нарахованих процентів здійснюється у валюті овердрафту щомісячно з 1-го по 10-те число (включно) місяця, наступного за періодом нарахування, а також в останній день строку дії овердрафту, зазначеного в п. 4 договору, в сумі нарахованих процентів відповідно до п. 17 цього договору.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується банківською випискою копія, якої наявна в матеріалах справи. Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, як боржником за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем порушенні умови договору, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 14.11.2016 становить 144923,04 гривень з яких: 99011,23 гривень заборгованість за кредитом, 893,85 гривень нараховані проценти, 25177,03 гривень прострочені проценти, 18840,93 гривень нарахована пеня за несвоєчасне погашення овердрафту та процентів, 1000,00 гривень штрафу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом відповідач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 99011,23 гривень заборгованості за кредитом, 893,85 грн. нарахованих процентів, 25177,03 грн. прострочених процентів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасне погашення процентів у розмірі 18840,93 гривень за період з 15.05.2016 по 13.11.2016 та 1000,00 гривень штрафу.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 36 договору, за повне або часткове прострочення повернення заборгованості за овердрафтом та/або сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісій, передбачених цим договором, позичальник збовязаний сплатити кредитодавцю пеню за кожний день прострочки за зобов'язанням у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до п. 37 договору кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю за кожний випадок невиконання або неналежного виконання будь-якого із обов'язків, зазначених у п.п. 21.-26 цього договору, штраф у розмірі 1% від ліміту овердрафту, зазначеного у п.2. цього договору.

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 18840,93 гривень, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 18840,93 гривень, є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Позов в частині стягнення штрафу в розмірі 1000,00 гривень, що нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем вимог п.п. 21-26 договору овердрафту № ЮЛ-114/2013-О є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 144923,04 гривень з яких: 99011,23 гривень заборгованість за кредитом, 893,85 гривень нараховані проценти, 25177,03 гривень прострочені проценти, 18840,93 гривень нарахована пеня за несвоєчасне погашення овердрафту та процентів, 1000,00 гривень штрафу

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЮБС Плюс (07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, вул. Нова, буд. 34, офіс 1, код 38639412) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк Євробанк (01032, м. Київ, бул. ОСОБА_2, буд. 35, код 33305163) 99011,23 гривень заборгованість за кредитом, 893,85 гривень нараховані проценти, 25177,03 гривень прострочені проценти, 18840,93 гривень нарахована пеня за несвоєчасне погашення овердрафту та процентів, 1000,00 гривень штрафу та 2173,85 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 06.02.2017.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник