Рішення

від 02.02.2017 по справі 915/1449/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Справа № 915/1449/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 дов. № б/н від 23.01.2017

представник відповідача в судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Виробничо - комерційної фірми «Комплект» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, 65045, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 55, приміщення 101

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» , 54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, буд. 5

про: стягнення 24 751,24 грн.

встановив:

Виробничо - комерційна фірма «Комплект» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» заборгованості в розмірі 24 751, 24 грн. з якої: 23 943,08 грн. - основного боргу, 404,08 грн. - пені, 43,29 грн. - 3% річних, 360,79 грн. - 25% річних.

Відповідач в судове засідання 02.02.2017 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2016 була направлена відповідачеві та повернулась до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2016 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

08 жовтня 2015 року між Виробничо - комерційною фірмою «Комплект» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» (далі - покупець) було укладено договір поставки № 08-10/15 (далі-Договір) згідно умов якого постачальник зобов'язується за замовленнями покупця поставляти і передавати в його власність товари будівельно - господарського призначення, спецодяг, спецвзуття та ЗІЗ, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати цей товар на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що товар передається покупцеві за кількістю шляхом підписання видаткової накладної. Право власності на товар та ризик загибелі або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент передачі товару, яка підтверджується підписанням видаткової накладної постачальника уповноваженим представником покупця (п.4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору, разом з товаром постачальник передає покупцеві наступні документи: рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні.

Згідно п. 3.1 Договору, оплата за поставлений за цим договором товар здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого рахунку - фактури. Розрахунок здійснюється на умовах повної передоплати вартості товару.

У пункті 5.4 Договору зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання проводиться протягом усього періоду порушення і припиняється моментом виконання такого зобов'язання в повному обсязі.

Згідно п. 5.5 Договору, сплата неустойки (штрафу, пені), відсотків за користування грошовими коштами, а також відшкодування збитків не звільняє сторону від необхідності виконання зобов'язань за Договором.

У відповідності до п. 5.8 Договору, за всіма видами зобов'язань, вимог та відповідальності сторін за цим Договором сторони домовилися встановити термін позовної давності тривалістю три роки.

Відповідно до п. 7.1 Договору, всі доповнення до даного Договору, підписані сторонами, є його невід'ємною частиною. Договір складно у двох примірниках, набирає чинності з моменту підписання, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 27 417,50 грн., що підтверджується: видатковою накладною № Б23376 від 08.10.2015 на суму 6 296,00 (а.с. 13), видатковою накладною № Б24344 від 19.10.2015 на суму 21 121, 50 грн. (а.с. 14).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи (директор - ОСОБА_2М.) на видаткових накладних та засвідчений печаткою відповідача.

Позивачем для оплати поставленої відповідачеві продукції були виставлені рахунки на оплату: № БП00001743 від 07.10.2015 в якому міститься посилання на Договір № 08-10/15 від 08.10.2015 (а.с. 16) та № БП00001823 від 16.10.2015 в якому міститься посилання на Договір № 08-10/15 від 08.10.2015 (а.с. 17).

20.10.2015 відповідачем було повернуто позивачу частину товару на суму 3 474,42 грн., що підтверджується накладною на повернення від покупця № Б1402 від 20.10.2015, яка підписана сторонами без зауважень та містить печатки підприємств (а.с. 18).

Таким чином, позивачем було поставлено товар на загальну суму 23 943,08 грн. (27 417,50 грн. - 3 474,42 грн.), яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Оскільки, у договорі сторони чітко не визначили строки, в які повинна бути погашена заборгованості, то позивач застосував приписи ст. 530 ЦК України, якими передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор вправі потребувати виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати його в семиденний строк від дня пред'явлення вимог, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як, відповідач не розрахувався за отриманий товар, позивач звернувся до відповідача з претензією за № 156 від 31.10.2016 в якій просив Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» здійснити розрахунок за поставлений товар у семиденний строк з моменту отримання вимоги (а.с.18,19). Вказана претензія направлена відповідачеві цінним листом 31.10.2016.

У абз. 2 п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013 року, визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з витягу з реєстру поштових відправлень, який наданий позивачем до позовної заяви також витягом зроблений судом, претензія позивача не була вручена відповідачу під час доставки і повернулась за зворотною адресою за закінченням встановленого строку зберігання. Згідно витягу з реєстру поштових відправлень, датою оформлення підприємством зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення - є 01.12.2016 (повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання).

Отже, зобов'язання щодо оплати поставлено товару виникло у відповідача з 08.12.2016 (01.12.2016+7 днів).

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що на день розгляду справи в суді, відповідач суму заборгованості за поставлений по Договору не сплатив, то вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 23 943,08 грн., є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 5.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Так, згідно наданого до суду розрахунку позивач на підставі пункту 5.2 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі в розмірі 404,08 грн. за період з 13.11.2016 по 05.12.2016.

Згідно п. 5.3 Договору, боржник, який прострочив зобов'язання за Договором зобов'язується виплатити на користь кредитора суму в розмірі 25% річних від простроченої суми.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 25 % річних в розмірі 360,79 грн. за період з 13.11.2016 по 05.12.2016.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 404,08 грн. за період з 13.11.2016 по 05.12.2016, 25% річних в розмірі 360,79 грн. за період з 13.11.2016 по 05.12.2016, задоволенню не підлягають, оскільки обов'язок щодо сплати заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України виник у відповідача тільки з 08.12.2016, а тому нарахування штрафних санкцій за період з 13.11.2016 по 05.12.2016 є неправомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.11.2016 по 05.12.2016 в розмірі 43,29 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 13.11.2016 по 05.12.2016 в розмірі 43,29 грн. задоволенню не підлягають, оскільки

пунктом 5.3 Договору визначений інший розмір процентів.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. судові витрати розраховано: 23 943,08 грн. (сума задоволених позовних вимог)/24 751,24 грн. (заявлені позовні вимоги) = 0,97% (відсоток задоволених позовних вимог) Х 1378,00 грн. (сплачений судовий збір) = 1336,66 грн. (підлягає стягненню з відповідача).

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод композитних матеріалів «Анора» (54038, м. Миколаїв, вул. Бузника, буд. 5, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 39389060) на користь Виробничо - комерційної фірми «Комплект» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65045, м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 55, приміщення 101, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 13884689) заборгованості в розмірі 23 943,08 грн., та 1336,66 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 06.02.2017 р.

Суддя Н.О. Семенчук