Рішення

від 03.02.2017 по справі 916/3477/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2017 р.Справа № 916/3477/16

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту);

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ";

про стягнення 4127,76грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 4127,76грн.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" заборгованості у сумі 4127,76грн. у тому числі 3763,69грн. основного боргу, 234,25грн. пені, 105,38грн. інфляційних, 24,44грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2016р. порушено провадження у справі №916/3477/16 та справу призначено до розгляду на 12.01.2017р. о 11:00, однак у зв'язку із повідомленням про замінування будівлі суду та евакуацію відвідувачів та працівників суду засідання не відбулося.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2017р. справу №916/3477/16 було призначено до розгляду на 03.02.2017р. о 12:20.

31.01.2017р. за вх.суду№2-553/17 позивач звернувся до суду з клопотанням №52/15-07-02 від 31.01.2017р. про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3763,69грн. та просить стягнути з відповідача 234,25грн. пені, 105,38грн. інфляційних, 24,44грн. 3% річних.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 19.12.2016р., 12.01.2016р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та отримані відповідачем згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

22.06.2015р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (позивач, Адміністрація) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" (відповідач, Експедитор) було укладено договір №112-Пі-ІЛФ-15 про використання інфраструктури Іллічівського морського порту (далі договір) відповідно до умов якого Адміністрація надає Експедитору послуги з організації розміщення та руху автотраспорту в рамках "Схеми організації руху вантажного автотранспорту по території Іллічівського морського порту" та оформлення перепускних документів на територію Іллічівського морського порту (пп 1.1.1. п.1.1 договору).

Відповідно до пп. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. п. 3.1. договору Експедитор сплачує послуги Адміністрації за вільними тарифами, а саме за використання інфраструктури порту вантажним транспортом з зовнішньоторговельними та транзитними вантажами у контейнерах та порожніми контейнерами, за перебування однієї автомашини в порту протягом 24-х годин нормативного часу, необхідного для отримання чи здавання вантажу, стягується плата 75,65грн. за автомашину за добу. Уразі затримки автотранспорту з контейнерами в порту понад 24 години нормативного часу, за кожну наступну добу, починаючи з 25 години, стягується плата у розмірі 140грн. за автомашину. За використання інфраструктури порту вантажним та вантажопасажирським автотранспортом з зовнішньоторговельними та транзитними вантажами, що прямує до порту для здавання чи отримання вантажів, у тому числі вантажів постачання торговельних суден, або прямує до порту для участі у виконанні технологічних операцій (переміщення, НРР, тощо), крім автотранспорту портових операторів, за перебування однієї автомашини в порту протягом 24 годин нормативного часу стягується плата 75,65грн. за автомашину за добу. Уразі затримки автотранспорту з вантажем в порту понад 24 години нормативного часу, за кожну наступну добу, починаючи з 25 години, стягується плата у розмірі 75,65грн. за автомашину. Оформлення перепускних документів за тарифами, діючими на день оформлення.

Відповідно до п.3.2. договору послуги, зазначені в пп. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. п. 3.1. договору надаються Адміністрацією на підставі заявок Експедитора та сплачуються за вільними тарифами Адміністрації, чинними на день надання послуг. У випадку відсутності вільних тарифів плата за ці послуги здійснюється за фактичними витратами з урахуванням затвердженого Адміністрацією рівня рентабельності.

Пунктом 3.5. договору сторони передбачили, що вартість послуг сплачується Експедитором протягом 15 календарних днів з моменту складання Адміністрацією акту приймання-здачі наданих послуг.

За порушення строків сплати Адміністрація має право вимагати від Експедитора сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.6.5. договору).

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2015р. По завершені терміну дії договору він може бути продовжений сторонами на тих, або інших умовах. Продовження строку дії договору здійснюється сторонами протягом 30 робочих днів до дати припинення дії договору шляхом обміну відповідними листами (п.7.1. договору).

31.12.2015р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору №112-Пі-ІЛФ-15 від 22.06.2015р.

Як зазначає позивач у вересні 2016р. відповідачу були надані послуги з використання інфраструктури Іллічівського морського порту автотранспортом (користування автошляхами вантажним транспортом) та оформлення перепустки на вантажний та вантажопасажирський автотранспорт. Для оплати зазначених послуг відповідачу був виставлений рахунок №Э/120978 від 09.09.2016р. на суму 3763,69грн. який не був сплачений відповідачем, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 234,25грн. пені, 105,38грн. інфляційних, 24,44грн. 3% річних.

Під час розгляду справи відповідач сплатив суму заборгованості у розмірі 3763,69грн., що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи копією виписки по рахунку.

Враховуючи сплату відповідачем основного боргу, позивач звернувся до суду з клопотанням №52/15-07-02 від 31.01.2017р. про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 3763,69грн. та просить стягнути з відповідача 234,25грн. пені, 105,38грн. інфляційних, 24,44грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №112-Пі-ІЛФ-15 про використання інфраструктури Іллічівського морського порту відповідно до умов якого Адміністрація надає відповідачу послуги з організації розміщення та руху автотранспорту в рамках "Схеми організації руху вантажного автотранспорту по території Іллічівського морського порту" та оформлення перепускних документів на територію Іллічівського морського порту.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у вересні 2016р. відповідачу були надані послуги з використання інфраструктури Іллічівського морського порту автотранспортом (користування автошляхами вантажним транспортом) та оформлення перепустки на вантажний та вантажопасажирський автотранспорт.

Для оплати зазначених послуг відповідачу був виставлений рахунок №Э/120978 від 09.09.2016р. на суму 3763,69грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Під час розгляду справи відповідач сплатив суму заборгованості у розмірі 3763,69грн., що підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи копією виписки по рахунку.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо зокрема відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем основного боргу у сумі 3763,69грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 3763,69грн. підлягає припиненню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 234,25грн. пені, 105,38грн. інфляційних, 24,44грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок пені позивача на суму 234,25грн. за період з 25.09.2016р. по 12.12.2016р. та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство", зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 234,05грн. за період з 25.09.2016р. по 12.12.2016р.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача на суму 24,44грн. за період з 25.09.2016р. по 12.12.2016р. та здійснивши власний розрахунок за допомогою програми "Законодавство", зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 24,37грн. за період з 25.09.2016р. по 12.12.2016р.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат позивача на суму 105,38грн., суд вважає його правильним.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, провадження у справі в частині стягнення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" суми основного боргу у розмірі 3763,,69грн. підлягає припиненню, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" пені, інфляційних,та 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 363,80грн. у тому числі 234,05грн. пені, 24,37грн. 3% річних, 105,38грн. інфляційних витрат в решті позову відмовлено.

Враховуючи, що сума основного боргу була сплачена відповідачем після подання позову до суду, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" суми основного боргу у розмірі 3763,,69грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" 234,25грн. пені, 105,38грн. інфляційних, 24,44грн. 3% річних - задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Леніна, 1, офіс 64-Н, код ЄДРПОУ 39797194) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418) 234/двісті тридцять чотири/грн. 05коп. пені, 105/сто п'ять/грн. 38коп. інфляційних витрат, 24/двадцять чотири/грн. 37коп. 3% річних, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.

4. В частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦТЕРМІНАЛ" 0,20грн. пені та 0,07грн. 3% річних - відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 06 лютого 2017 р.

Суддя Л.В. Степанова