Рішення

від 02.02.2017 по справі 924/1207/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2017 р.Справа № 924/1207/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства „Комунальники» , м. Хмельницький

до приватного підприємства „Легіон і Я» , смт. Білогір'я

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький

про стягнення заборгованості за оренду приміщення у сумі 54600,90 грн. та відшкодування податку на землю в сумі 1004,28 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №14 від 28.08.2016р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_2 - за довіреністю №05/01-15 від 10.01.2017р.

У судовому засіданні, згідно ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за оренду приміщення у сумі 36400,60 грн. та відшкодування податку на землю в сумі 836,68 грн. за період липень-жовтень 2016 року згідно договору оренди нежитлового приміщення №172/ 1 від 26.11.2015р.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, донарахувавши заборгованість за листопад та грудень 2016 року та просив стягнути з відповідача за шість місяців (липень - грудень 2016 року) 54600,90 грн. - заборгованості за оренду приміщення та відшкодувати 1255,02 грн. податку на землю. Заява про збільшення розміру позовних вимог була розглянута та прийнята в судовому засіданні 28.12.2016р., що відображено в ухвалі від 28.12.2016р.

У судовому засіданні 02.02.2017р. представник позивача зменшив розмір позовних вимог в частині відшкодування податку на землю та просив стягнути з відповідача 54600,90 грн. - заборгованості за оренду приміщення та відшкодувати 1004,28 грн. - податку на землю.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено право позивача на зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі.

Заява про зменшення розміру позовних вимог нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом прийнята.

Отже, розміром позовних вимог на дату прийняття рішення, є стягнення з відповідача 54600,90 грн. - заборгованості за оренду приміщення та відшкодування 1004,28 грн. - податку на землю.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні зменшеного розміру позовних вимог.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у письмових поясненнях та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та погоджується із наявною у відповідача заборгованістю за оренду приміщення у сумі 54600,90 грн. та відшкодування податку на землю в розмірі 1004,28 грн. Окрім того, представник третьої особи пояснив, що порядок зарахування орендної плати, встановлений у договорі (п. 2.2), передбачений положенням про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, затвердженого рішенням обласної ради від 20.12.2006р. №21-5/2006.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

26.11.2015р. між комунальним підприємством „Комунальники» (орендодавець) та приватним підприємством „Легіон і Я» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №172/ 1, , який погоджено Хмельницькою обласною радою, що, згідно п. 1.3, виступає органом управління майном.

Згідно умов вказаного вище договору (п. п. 1.2, 1.4), орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 332,9 кв.м. (окремо визначене майно, обладнання), розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 92, з метою використання його під кафе. Власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області, а орендар користується ним протягом терміну дії оренди, обумовленим цим договором.

Орендоване приміщення, загальною площею 332,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 92, було передано відповідачу за актом прийому-передачі від 01.12.2015р.

За користування об'єктом оренди відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату, порядок сплати та розмір якої сторони погодили в розділі 2 договору. Так, згідно п.п. 2.4, 2.8, сума орендної плати нараховується згідно розрахунку:

- експертна (самостійна або незалежна) оцінка приміщення 1137500,00 грн., без ПДВ;

- орендна ставка 8%;

- орендна плата за 1 кв.м. - 22,78 грн. без ПДВ;

- загальна сума орендної плати за приміщення площею 332,9 кв.м. становить 7583,34 грн. за листопад місяць (перший, базовий) оренди.

Орендна плата перераховуєтья орендарем щомісячно в терміни до 15 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Згідно п. 2.2 договору, орендна плата зараховується за нерухоме майно - 50% до обласного бюджету, 50% - на відповідний рахунок орендодавця.

Крім того, у договорі відповідач зобов'язався відшкодовувати експлуатаційні витрати, серед яких, згідно п. 2.5 договору, міститься податок на землю.

Порядок відшкодування експлуатаційних витрат обумовлено в абзаці другому п. 2.5 договору, а саме: експлуатаційні витрати по утриманню приміщення відшкодовуються окремо від орендної плати пропорційно займаної площі згідно рахунків орендодавця або самостійно укладених угод з відповідними організаціями.

За користування нежитловим приміщенням за шість місяців (липень-грудень 2016 року), а також на відшкодування податку на землю за цей же період відповідачу виставлено рахунки:

- за липень, серпень 2016 року рахунок-фактуру №215 від 21.09.2016р. за оренду приміщення - 18200,30 грн.; відшкодування податку на землю - 418,34 грн.;

- за вересень 2016 року рахунок-фактуру №253 від 05.10.2016р. за оренду приміщення - 9100,15 грн.; відшкодування податку на землю - 209,17 грн.;

- за жовтень 2016 року рахунок-фактуру №254 за оренду приміщення - 9100,15 грн.; відшкодування податку на землю - 209,17 грн.;

- за листопад 2016 року рахунок-фактуру №СФ-0000021 від 30.11.2016р. на загальну суму 9309,32 грн. (за оренду приміщення - 7583,46 грн.; відшкодування податку на землю - 174,31 грн.; ПДВ - 1551,55 грн.);

- за грудень 2016 року рахунок-фактуру №СФ-0000068 від 15.12.2016р. на загальну суму 9309,32 грн. (за оренду приміщення - 7583,46 грн.; відшкодування податку на землю - 174,31 грн.; ПДВ - 1551,55 грн.).

Згідно розрахунку позивача, поданому 17.01.2017р., орендна плата відповідача за кожний місяць становила фіксовану суму 9100,15 грн. (з ПДВ), а за шість місяців (липень-грудень 2016) - 54600,90 грн.

Згідно детального розрахунку розміру відшкодування податку за користування земельною ділянкою, наданого в судовому засіданні 02.02.2017р., сума відшкодування податку за користування земельною ділянкою за місяць становить 167,38 грн., а за шість місяців (липень-грудень 2016) - 1004,28 грн.

Сплата позивачем земельного податку за липень-грудень 2016 року підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: банківською випискою за 19.10.2016р. на суму 7362,27 грн. (плата за користування земельною ділянкою за липень, серпень 2016 року); банківською випискою за 31.10.2016р. на суму 11043,39 грн. (плата за користування земельною ділянкою за червень, вересень, жовтень 2016 року); банківською випискою за 15.12.2016р. на суму 7362,31 грн. (плата за користування земельною ділянкою за листопад, грудень 2016 року).

Відповідач не сплатив позивачу орендну плату та не відшкодував сплачений податок на землю, що призвело до виникнення боргу за липень-грудень 2016 року.

Борг відповідача перед позивачем з орендних платежів за вказаний період склав 54600,90 грн., а сума податку на землю, який відповідач має відшкодувати позивачу становить 1,02 грн.

Позивач надсилав відповідачу претензію №21 від 07.10.2016р. з вимогою погасити заборгованість. Претензія відповідачем отримана 14.10.2016р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, претензія задоволена не була, борг відповідачем не погашено.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги наступне:

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми, як Закону України „Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 18 та 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення і зобов'язаний був сплачувати орендну плату у розмірі, в порядку та у строки, встановлені договором.

Як вбачається з розрахунку позивача, розмір орендної плати визначено у договорі на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, за формулою річної орендної плати, яка відображена у п. 8 Методики, а на підставі річної плати обраховано орендну плату за місяць. При цьому, взято такі показники, як вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, та орендна ставка, визначена згідно з п. 17 додатку 2 до Методики.

Зміст умов договору оренди свідчить про те, що сторони встановили розмір орендної плати за перший базовий місяць оренди та передбачили індексацію подальших орендних платежів. У той же час, як свідчать рахунки, виставлені позивачем відповідачу за шість місяців (липень-грудень 2016 року) та розрахунок позивача, розмір орендної плати не коригувався на індекси інфляції щомісяця, що, в свою чергу, не є порушенням чинного законодавства та не позбавляє права позивача приймати від відповідача оренду без врахування інфляції. Крім того, орендна плата мала сплачуватись позивачу в повному обсязі, а в подальшому, згідно п. 2.2 договору, 50% зараховуватись до обласного бюджету.

Як вже вказувалось вище, відповідач, користуючись приміщенням, наданим в оренду, зобов'язаний був сплачувати орендні платежі. Однак, свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, допустивши заборгованість.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за оренду приміщення в сумі 54600,90 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім орендної плати, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодовувати позивачу експлуатаційні витрати, серед яких у договорі зазначено податок на землю. У договорі сторони обумовили порядок відшкодування податку на землю та порядок його розрахунку.

Як вбачається з детального розрахунку розміру відшкодування податку на землю, поданого 02.02.2017р., суму відшкодування податку за місяць визначено за формулою річної суми, яка відображена у довідці Хмельницької обласної ради, а на підставі річної суми обраховано суму відшкодування за місяць. При цьому, взято такі показники, як площа орендованих приміщень, загальна площа будівлі, площа земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки під забудовою за 1 га, ставка податку.

Матеріалами справи підтверджується факт сплати позивачем податку на землю та виставлення рахунків на його відшкодування пропорційно займаній відповідачем площі.

Натомість, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання з відшкодування податку на землю не виконав.

Таким чином, позовні вимоги про відшкодування податку на землю в розмірі 1004,28 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що позов обгрунтований матеріалами справи, відповідає чинному законодавству, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подав.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства „Комунальники» , м. Хмельницький до приватного підприємства „Легіон і Я» , смт. Білогір'я, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький, про стягнення заборгованості за оренду приміщення у сумі 54600,90 грн. та відшкодування податку на землю в сумі 1004,28 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Легіон і Я» (смт. Білогір'я, вул. Пушкіна, 3; код 36000251) на користь комунального підприємства „Коммунальники» (м. Хмельницький, Львівське шосе, 10/1; код 03336387) 54600,90 грн. (п'ятдесят чотири тисячі шістсот гривень 90 коп.) - заборгованості за оренду приміщення, 1004,28 грн. (одну тисячу чотири гривні 28 коп.) - відшкодування податку на землю, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 06 лютого 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (смт. Білогір'я, вул. Пушкіна, 3),

4 - третій особі.