Ухвала

від 03.02.2017 по справі 926/402/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення судового доручення

"03" лютого 2017 р. №926/402/17 Суддя Дутка В.В. розглянувши матеріали судового доручення Арбітражного суду міста Севастополя про вручення документу у справі №А84-110/2017

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мекензі

до приватного підприємства Кредо-Груп

про виділ частки із загального майна

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2017 року на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшло судове доручення Арбітражного суду міста Севастополя про надання правової допомоги у справі № А84-110/2017 за позовом товариства з обмежено відповідальністю Мекензі до приватного підприємства Кредо-Груп про виділ частки із загального майна, в якому іноземний суд просить Господарський суд Чернівецької області вручити приватному підприємству Кредо-Груп (58013, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 35415133) ухвалу від 18.01.2017 у зазначеній справі, посилаючись на статтю Угоду «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» , яка ратифікована Україною 19.12.1992р.

Проаналізувавши законодавство, що регулює порядок надання правової допомоги іноземним судам, суд дійшов висновку, що доручення підлягає поверненню без виконання, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 127 Господарського процесуального кодексу України суди виконують доручення іноземних судів щодо надання правової допомоги - вручення викликів до суду чи інших документів, вчинення інших процесуальних дій, передані їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дипломатичними каналами.

Частиною першою статі 119 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що іноземний суд - це державний або інший уповноважений орган іноземної держави, уповноважений здійснювати провадження у справах.

Так, преамбулою та статтями 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державною. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території Країни, на яку поширюється дія конституції та законів України. Для цілей Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Згідно статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, місто Севастополь є складовою частиною України, не є самостійним учасником міжнародного права та стороною Угоди «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» , укладеної державами - учасницями СНД у м. Києві 20.03.1992 року, а тому Арбітражний суд міста Севастополя не є належним суб'єктом, який має право на звернення із судовим дорученням до Господарського суду Чернівецької області.

В такому випадку суд констатує, що судове доручення не може бути прийняте до виконання, оскільки суперечить закону та міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини шостої статті 127 ГПК України у разі неможливості виконання судового доручення суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, повертає це доручення іноземного суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.

За таких обставин, через порушення правил оформлення судового доручення, визначених нормами ГПК України та міжнародних договорів, судове доручення Арбітражного суду міста Севастополя у справі № А84-110/2017 слід повернути без виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 127 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути судове доручення Арбітражного суду міста Севастополя про надання правової допомоги у справі №А84-110/2017 за позовом товариства з обмежено відповідальністю Мекензі до приватного підприємства Кредо-Груп про виділ частки із загального майна разом з доданими до нього документами без виконання.

Суддя В.В.Дутка