Постанова

від 31.01.2017 по справі 904/10297/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 року Справа № 904/10297/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді : Кузнецов В.О., Джихур О.В. ( зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу судової колегії від 30.01.2017 року)

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №209 від 25.05.2015 р.;

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність №782-16 від 29.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 19.09.2016 р.

Розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "К-Файл" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 року у справі №904/10297/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ", смт. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "К-Файл", м. Дніпро

про стягнення 64 004 грн. 85 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Файл" про стягнення 64 004,85 грн., з яким: 60 100,00 грн. - основний борг, 3 065,10 грн. - пеня, 839,75 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 року у справі №904/10297/15 (Головуючий колегії - ОСОБА_4, судді: Новікова Р.Г., Мілєва І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Файл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" 60 100,00 грн. - основний борг, 839,75 грн. - три відсотки річних, 1 159,67 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "К-Файл" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема неналежну оцінку доводів відповідача щодо отримання товару не уповноваженою особою відповідача. Скаржник стверджує, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог були надані підроблені первинні документи, що містять підпис невідомої особи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, 03.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварцит ДМ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К-Файл" (покупець) укладено договір поставки №КВ-07.

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати на адресу покупця щебень кварцовий фракції 20-40, відсів фракцій 0-5 мм., осів фр.0-20 мм.

Згідно з розділом 2 договору, ціна товару за даним договором складає: п.2.1.1 за одну тонну щебня кварцового фракцій 20-40 митий. 80,0грн., включаючи податок на додану вартість - 20% ; п.2.1.2 за одну тонну відсіву фр.20-40мм.60,0грн., включаючи податок на додану вартість - 20%; п.2.1.3 за одну тонну щебня кварцитового фракції 20-60 50,0грн., включаючи податок на додану вартість - 20%.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець зобов'язаний перерахувати грошові кошти в повному обсязі на рахунок постачальника.

Пунктом 7.3 Договору, сторони передбачили, що при недотриманні строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент поставки Товару за кожен день прострочення оплати.

Пунктом 10.1 договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту фактичного підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.14.

Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору, відповідачу був поставлений товар на загальну суму 912 744,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000200 від 03.06.2013 року на суму 59 559,00 грн.; № РН-0000280 від 12.06.2013 року на суму 35 400,00 грн.; № РН-0000271 від 01.07.2013 року на суму 57 375,00 грн.; № РН-0000281 від 04.04.2013 року на суму 59 025,00 грн.; № РН-0000350 від 05.08.2013 року на суму 55 200,00 грн.; № РН-0000444 від 13.09.2013 року на суму 57 000,00 грн.; № РН-0000474 від 30.09.2013 року на суму 45 000,00 грн.; № РН-0000481 від 04.10.2013 року на суму 59 400,00 грн.; № РН-0000487 від 08.10.2013 року на суму 58 825,00 грн.; № РН-0000533 від 31.10.2013 року на суму 34 960,00 грн.; № РН-0000540 від 04.11.2013 року на суму 59 600,00 грн.; № РН-0000551 від 06.11.2013 року на суму 59 400,00 грн.; № РН-0000625 від 03.12.2013 року на суму 11 000,00 грн.; № РН-0000084 від 11.02.2014 року на суму 45 000,00 грн.; № РН-0000085 від 28.02.2014 року на суму 42 000,00 грн.; № РН-0000134 від 28.03.2014 року на суму 174 000,00 грн. (а.с. 13 - 28, т.1)

Відповідачем здійснено часткових розрахунок за поставлений товар, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення суми боргу у розмірі 60 100,00 грн. за пославлений товар відповідно до накладних № РН-0000084 від 11.02.2014 року та № РН-0000085 від 28.02.2014 року.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною1 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Докази оплати повної вартості поставленого товару в матеріалах справи відсутні, відповідачем суду не надані.

З огляду на те, що отримання товару за видатковими накладними № РН-0000084 від 11.02.2014 року, № РН-0000085 від 28.02.2014 року, та наявність заборгованості в розмірі 60 100,00 грн. відповідачем заперечується, підпис особи на видаткових накладних не визнається, судом першої інстанції було призначено судову почеркознавчу експертизу, за результатами якої судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз складено висновок №523-16 про те, що підписи у графі «Отримав(ла)» на оригіналах видаткових накладних № РН-0000084 від 11.02.2014 року, № РН-0000085 від 28.02.2014 року - виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Разом з тим, вказані накладні містять печатку підприємства відповідача, доказів вибуття печатки з його володіння поза його волею відповідачем не надано.

Крім того, відповідно інформації Податкової інспекцією АНД району м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що міститься в матеріалах справи (а.с.231а, т.1), відповідачем у податковій звітності відображені операції з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту, в тому числі, у лютому 2014 року операції з контрагентом ТОВ «Кварцит ДМ» на суму 87 000,00 грн., що відповідає загальній сумі спірних видаткових накладних № РН-0000084 від 11.02.2014 року, та № РН-0000085 від 28.02.2014 року.

Тобто, вказаним підтверджується факт схвалення відповідачем правочину з поставки товару за видатковими накладними № РН-0000084 від 11.02.2014 року, та № РН-0000085 від 28.02.2014 року.

Враховуючи викладене, доводи суду про підтвердження матеріалами справи факту поставки відповідачу товару за спірними видатковими накладними апелянт не спростував.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, з урахуванням положень ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 60 100,00 грн. - основного боргу та 839,75 грн. річних.

З огляду на викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у справі матеріалами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини. Тому, суд вважає, що оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "К-Файл" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 року у справі №904/10297/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 03.02.2017р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.В. Джихур

Суддя В.О. Кузнецов