Постанова

від 31.01.2017 по справі 910/16852/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа№ 910/16852/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

позивача: Богдан С.В., довіреність №1-208 від 30.12.2016,

відповідача: Громніцький Ю.П., довіреність №14-32 від 13.05.2014,

третьої особи 1: Циганенко Д.С., довіреність №12-3013 від 10.01.2017,

третьої особи 2: не з'явився,

третьої особи 3: Богдан С.В., довіреність №128 від 30.12.2016,

третьої особи 4: Суворова Л.В., довіреність №6-57 від 10.01.2017,

третьої особи 5: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016

у справі №910/16852/16 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент фінансів Київської обласної державної адміністрації

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ"

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент соціального захисту населення Київської облдержадміністрації

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 шляхом підписання Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на суму 24 440 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" шляхом підписання Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, на суму 24 440 000, 00 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 178; ідентифікаційний код 20578072) 1 378, 00 грн судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові ПАТ "Київоблгаз" відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд відмовити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 залишити без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість.

ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (третя особа 3) у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просило суд відмовити ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/16852/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.01.2017.

В судовому засіданні, яке відбулось 31.01.2017, присутні представники позивача, відповідача, третьої особи 1, третьої особи 3 та третьої особи 4 надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Представники третьої особи 2 та третьої особи 5 в судове засідання, яке відбулось 31.01.2017 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" здійснює на території Київської області господарську діяльність з розподілу природного газу різним категоріям споживачів, в тому числі і населенню, на підставі ліцензії, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики 30.06.2011 серії АГ №507469, та є оператором газорозподільної системи в розумінні ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу".

17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" укладено договір транспортування природного газу №512000723. Вказаний договір відсутній в матеріалах справи, проте факт його укладання не заперечується сторонами.

Позивач 23.05.2016 супровідним листом вих. №KVz01-ЛВ-1414-0516 від 19.05.2016 направив відповідачу до підписання спільне протокольне рішення на загальну суму 24 440 000, 00 грн про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Вказане спільне протокольне рішення на загальну суму 24 440 000, 00 грн було підписане Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут", Публічним акціонерним товариством "Київоблгаз" та Публічним акціонерним товариством "Уктрансгаз".

Предметом спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Розділом 2 вказаного спільного протокольного рішення було передбачено наступний порядок проведення взаєморозрахунків.

Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету Головному управлінню Державної казначейської служби України у Київський області у сумі 24 440 000, 00 грн з приміткою "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20" (п. 2.2. спільного протокольного рішення).

Головне управління Державної казначейської служби України у Київський області перераховує на рахунок Департаменту фінансів Київської обласної держадміністрації кошти у сумі 24 440 000, 00 грн з таким записом у графі "призначення платежу" "П" 24 440 000, 00 грн, "С" 0, 00 грн, "К" 0, 00 грн за лютий 2016 - квітень 2016 року. Постанова Уряду від 11.01.2005 №20." (п. 2.3. спільного протокольного рішення).

Департамент фінансів Київської обласної держадміністрації перераховує кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" через рахунки з обліку доходів районних/міських бюджетів та реєстраційні рахунки управлень праці та соціального захисту населення РДА/МВК за пільги та субсидії у сумі 24 440 000, 00 грн із записом в графі "Призначення платежу": "лютий 2016 - квітень 2016 року" "П" 24 440 000, 00 грн, "С" 0, 00 грн, "К" 0, 00 грн та "постанова Уряду від 11.01.2005 №20" (п. 2.4. спільного протокольного рішення).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" перераховує Публічному акціонерному товариству "Київоблгаз" кошти у сумі 24 440 000, 00 грн в т.ч. ПДВ 4 073 333, 33 грн, за надані послуги з транспортування природного газу для потреб населення в 2016роцізгідно договору №1-2015-290-Н від 25.06.2015 з таким записом в графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер спільного протокольного рішення, за надані послуги з транспортування природного газу для потреб населення в 2016 році договір №1-20150290-Н від 25.06.2015 в т. ч. ПДВ 4 073 333, 33 грн (п. 2.5. спільного протокольного рішення).

Публічне акціонерне товариство "Київоблгаз" перераховує Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" кошти у сумі 24 440 000, 00 грн в т. ч. ПДВ 4 073 333, 33 грн, за надані послуги в 2016 році згідно договору транспортування природного газу №1512000723 від 17.12.2015 з таким записом в графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер спільного протокольного рішення, за надані послуги в 2016 році договір транспортування природного газу №1512000723 від 17.12.2015 в т. ч. ПДВ 4 073 333, 33 грн (п. 2.6. спільного протокольного рішення).

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" перераховує Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" кошти у сумі 24 440 000, 00 грн в т. ч. ПДВ 4 073 333, 33 грн за природний газ 2015 року згідно договору №14-ВТВ/1312000463 від 27.12.2013 з таким записом в графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2015 року договір №14-ВТВ/1312000463 від 27.12.2013 в т. ч. ПДВ 4 073 333, 33 грн (п. 2.7. спільного протокольного рішення).

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перераховує кошти в сумі 24 440 000, 00 грн до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п. 2.8. спільного протокольного рішення).

Листом вих. №7-5272/1.8-16 від 11.08.2016, враховуючи заборгованість ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором від 04.01.2013 №13-222-ВТВ в розмірі 347 075, 5 тис. грн, відповідач запропонував позивачу переоформити, в тому числі, спільне протокольне рішення направлене листом вих. №KVz01-ЛВ-1414-0516 від 19.05.2016 в рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем за договором від 04.01.2013 №13-222-ВТВ.

Позивач листом вих. №KVz01-СЛ-2466-0816 від 18.08.2016 повторно надав відповідачу для підписання спільне протокольне рішення на загальну суму 24 440 000, 00 грн про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, зауваживши, при цьому, що відповідач фактично зловживає своїм монопольним становищем, яке він має, зважаючи на його місце "останньої інстанції", під час проведення розрахунків.

Оскільки спільне протокольне рішення на загальну суму 24 440 000, 00 грн про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету не підписано, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позовні вимоги обгрунтовані відмовою відповідача від підписання Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на суму 24 440 000,00 грн, підписання якого передбачено приписами постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що укладання Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету здійснюється за згодою його учасників, а відповідач такої згоди не надав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз" (далі - субвенція).

Відповідно до п. 7 Порядку, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами, розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію визначається Міненерговугіллям, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" і Мінфіном (п. 8 Порядку в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами).

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03 серпня 2015 року №493/688 затверджено "Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію". Цей порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20.

Згідно з п. 2.4. Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03 серпня 2015 року №493/688 спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним департаментом фінансів, відповідним головним управлінням Казначейства, постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок". Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та за електроенергію та за природний газ додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Не пізніше наступного дня після підписання останнім учасником розрахунків спільного протокольного рішення (з присвоєнням номера та дати) усі учасники розрахунків, які підписали спільні протокольні рішення, подають до Казначейства України та органів Казначейства, у яких відкрито їх рахунки, платіжні доручення на перерахування коштів відповідно до узгодженого спільного протокольного рішення (п. 2.5. Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України 03 серпня 2015 року №493/688).

При цьому, пунктом 1.5. вказаного Порядку визначено, що усі учасники розрахунків зобов'язані забезпечувати підписання спільних протокольних рішень на проведення розрахунків протягом 2 робочих днів з дня отримання таких спільних протокольних рішень.

Відповідно до ст. 186 Господарського кодексу України договірне оформлення організаційно-господарських зобов'язань може здійснюватися учасниками господарських відносин як на основі вільного волевиявлення сторін, так і на основі примірних договорів, якщо укладання таких договорів передбачено відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, в законодавстві, чинному на час розгляду справи, наявна вказівка щодо необхідності (зобов'язання) підписання спільних протокольних рішень на проведення розрахунків протягом 2 робочих днів з дня отримання таких спільних протокольних рішень.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач 23.05.2016 отримав від позивача спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету на загальну суму 24 440 000, 00 грн. За таких обставин, відповідач був зобов'язаний підписати вказане спільне протокольне рішення у строк до 25.03.2016 включно, проте не виконав свій обов'язок.

Доводи відповідача стосовно того, що підписання спільних протокольних рішень на проведення розрахунків не є обов'язковим для ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відхиляються судом, враховуючи наступне.

Згідно з п. 3 ст. 2 Закону України "Про ринок природного газу" рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають відповідати принципам пропорційності, прозорості та недискримінації. Дія принципів, зазначених у цій частині, поширюється також на суб'єктів ринку природного газу у випадках, передбачених цим Законом. Отже, вказана позиція відповідача не відповідає принципу прозорості та недискримінації.

Відповідач є фактично єдиним постачальником природного газу виробникам теплової енергії. Проте, в діях відповідача при проведенні розрахунків за пільгами та субсидіями для населення, починаючи з квітня 2016 вбачалися ознаки зловживання своїм монопольним (домінуючим) становищем, зокрема відповідач відмовлявся від підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за спожитий природний газ з теплопостачальними підприємствами та нав'язував їм додаткові угоди. В зв'язку з чим суб'єкти ринку зверталися до Кабінету Міністрів України, Антимонопольного комітету України та Міністерства економічного розвитку та торгівлі, в результаті чого протоколом наради від 23.04.2016 Прем'єр-міністр України Гройсман В.Б. доручив Мінрегіону разом з Міненерговугіллям, Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінюстом за участю НАК "Нафтогаз України" внести пропозиції щодо удосконалення на законодавчому рівні питань пов'язаних з проведенням розрахунків підприємств комунальної теплоенергетики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, якою, зокрема, в абзаці 4 пункту 7 Порядку слова "за згодою учасників" виключено.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цивільний кодекс України не містить такого способу захисту права, як спонукання до підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ. Разом з тим перелік способів захисту не є вичерпним, адже суд може захистити цивільне право та інтерес іншим способом.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз" є доведеними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/16852/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16852/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран