Постанова

від 31.01.2017 по справі 910/16176/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа№ 910/16176/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Власова Ю.Л.

За участі представників сторін:

Від позивача: Заєць А.П. (голова правління); Олещенко В.І.

Від відповідача: Скрипченко Ю.О.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. ТОВ Классік-Ассістанс : не з'явився;

2. ТОВ Промислово-фінансова компанія Металургтрансівест : не з'явився;

3. ПАТ ЕКОС : не з'явився;

4. ТОВ БЕВЗ : не з'явився;

5. ПАТ Дельта Банк : Таболін О.С.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ТОВ ХК Український фінансовий альянс : Москаленко А.С.

2. ТОВ ФК ЖИТЛО-КАПІТАЛ : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛБУД ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Гаражно - будівельного кооперативу "Ямський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛБУД ІНВЕСТ"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс"

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Металургтрансінвест"

3. Приватне акціонерне товариство "ЕКОС"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОС"

5. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЖИТЛО-КАПІТАЛ"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 по справі №910/16176/16 позов Гаражно - будівельного кооперативу "Ямський" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛБУД ІНВЕСТ" задоволено: визнано недійсним договір № 1/1 від 10.09.2015 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20, укладений між Гаражно-будівельним кооперативом "Ямський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест".

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що оспорюваний Договір про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20 № 1/1 від 10.09.2015 від імені Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський" підписаний ОСОБА_7, який у відповідності до преамбули вказаного договору є Головою правління вказаного кооперативу. Підписуючи договір № 1/1 від 10.09.2015 ОСОБА_7 діяв як представник Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський" за актом юридичної особи, повноваження щодо представництва якого виникли на підставі статуту даного підприємства. Відповідно до п.п. 5.8.4 п. 5.8 статуту, голова правління веде від імені кооперативу переговори з його контрагентами, укладає у визначених цим статутом межах за згодою правління договори, необхідні для забезпечення діяльності та виконання завдань кооперативу. З огляду на викладене, враховуючи відсутність, у момент підписання оспорюваного договору, у Голови правління ОСОБА_7, необхідного обсягу цивільної дієздатності, господарський суд приходить до висновку, що договір № 1/1 від 10.09.2015 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20 є недійсним в силу приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 по справі №910/16176/16, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, апелянт в апеляційній скарзі посилався на те, що позов про визнання недійсним правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, не зважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1001743440 від 24.11.2016 на день підписання оспорюваної угоди (10.09.2015) ОСОБА_7 зареєстрований як керівник та підписант. Тобто, апелянт наголошує, що на день підписання оспорюваного договору у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які відомості про обмеження прав керівника ЖБК Ямський ОСОБА_7 на вчинення правочинів - були відсутні. Крім того, Укладаючи договір № 1/1 від 10.09.2015 обидві сторони діяли на підставі вільного волевиявлення, в межах повноважень та з урахуванням господарських інтересів один одного. Таким чином, апелянт вважає, що обумовлені ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання недійсним оспорюваного правочину - відсутні.

Відповідно до автоматизованого розподілу справи № 910/16176/16 між суддями, справу розподілено для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛБУД ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16 колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 поновлено ТОВ "РЕАЛБУД ІНВЕСТ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16, апеляційну скаргу ТОВ "РЕАЛБУД ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження, розгляд призначено на 31.01.2017.

26.01.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшли спільні пояснення від ТОВ "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс" та ТОВ "Классік-Ассістанс", в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 по справі №910/16176/16 - залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

27.01.2017 через відділ документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ЖБК Ясинський надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 по справі №910/16176/16 - залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Позивач в обґрунтування відзиву посилався на те, що договір № 1/1 від 10.09.2015 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20 підписано ОСОБА_7 з перевищенням наданих статутом повноважень, всупереч інтересам кооперативу, у зв'язку з чим укладений правочин є недійсним.

В судовому засіданні 31.01.2017 представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні 31.01.2017 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права і винесено з урахуванням усіх обставин справи та перевірки їх доказами.

Представник ПАТ Дельта Банк в судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті поданої апеляційної скарги, вказував на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення підлягає залишенню без змін.

Представник ТОВ ХК Український фінансовий альянс в судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті спору та поданої апеляційної скарги.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1,2, 3, 4 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, 2 в судове засідання представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином, а саме: ТОВ "Классік-Ассістанс" (поштове повідомлення 0411615883280 про вручення ухвали від 08.12.2016), ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Металургтрансінвест" (поштове повідомлення 0411615883298 з відміткою пошти про невручення адресату), ПАТ ЕКОС" (поштове повідомлення 0411615883301 з відміткою пошти про невручення адресату), ТОВ БЕВЗ (поштове повідомлення 0411615883310 з відміткою пошти про невручення поштового відправлення), ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" (поштове повідомлення 0411615883344 про вручення ухвали від 08.12.2016).

Згідно з п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, неявка третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1,2, 3, 4 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, 2 в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і що підтверджується наявними матеріалами справи, 10.09.2015 між Гаражно-будівельним кооперативом "Ямський" (далі- сторона-1, позивач) в особі Голови правління ОСОБА_7, який діє на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест" (далі - сторона -2, відповідач, апелянт) був укладений договір № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20, пунктами 2.1 та 2.2 якого сторони узгодили, що відповідно до умов цього договору сторона-1 та сторона-2 зобов'язуються збудувати об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Печерський район, будинок № 2-20 по вул. Старонаводницька(надалі - об'єкт). Для реалізації цього договору сторона-1 передає, а сторона-2 приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об'єкту, визначено цим договором.

Відповідно до п. 1.1.2 та 1.1.3 договору, сторона-1 - юридична особа за законодавством України Гаражно-будівельний кооператив "Ямський", що є власником земельної ділянки під забудову і в установленому законодавством порядку, реалізовує право на її забудову. В рамках цього договору сторона-1 є замовником будівництва об'єкту. Сторона-2 - юридична особа за законодавством України ТОВ "Реалбуд інвест", яке забезпечує будівництво об'єкту грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.1.4 договору об'єкт(об'єкт будівництва) - комплекс житлових будівель, будівництво яких планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 в Печерському районі м. Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з ним пов'язані.

Земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, 2-20, площею 3,0251 га (кадастровий номер 8 000000000:82:068:0085), яка знаходиться у власності сторони-1 на підставі рішення Київської міської ради від 25.09.2003 року № 31/905 та від 01.10.2007 року № 443/3277 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 030016 від 03.04.2008 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-8-00168 (п. 1.1.5 договору).

Позивач наголошував на тому, що укладений між сторонами договір 1/1 від 10.09.2015 є недійсним в силу приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, оскільки зі сторони Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський" оспорюваний договір був підписаний Головою правління ОСОБА_7, який діяв на підставі статуту. Разом з тим, Голова правління ОСОБА_7 не отримав згоди Правління кооперативу на укладення зазначеного договору, як це вимагається п.п. 5.8.4 п. 5.8 статуту кооперативу. У зв'язку з чим позивач у позові просив у позові визнати недійсним договір № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20, що укладений між Гаражно-будівельним кооперативом "Ямський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест".

Відповідач проти заявленого позову заперечував, посилаючись на те, що на день підписання оспорюваної угоди (10.09.2015) ОСОБА_7 зареєстрований як керівник та підписант. Тобто, апелянт наголошує, що на день підписання оспорюваного договору у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які відомості про обмеження прав керівника ЖБК Ямський ОСОБА_7 на вчинення правочинів - були відсутні. Крім того, Укладаючи договір № 1/1 від 10.09.2015 обидві сторони діяли на підставі вільного волевиявлення, в межах повноважень та з урахуванням господарських інтересів один одного.

Також, судом першої інстанції встановлено, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції і що підтверджується наявними матеріалами справи, власником земельної ділянки, що розташована в м. Києві, на вул. Старонаводницькій, 2-20, загальна площа якої 3.0251 га, та цільове призначення якої є будівництво, експлуатація та обслуговування споруд офісного і торгівельного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу з приміщеннями соціального-побутового призначення є позивач, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 030016 від 03.04.2008.

15.02.2008 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видала позивачу дозвіл № 0092-Пч на виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового гаражу: вул. Старонаводницька 2-20 на схилах Старонаводницької балки у Печерському районі м. Києва відповідно до проектної документації затвердженої наказом ГБК "Ямський" при Управлінні справами Верховної Ради України від 18.04.2002 № 2 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 0613 від 20.03.2002, а 26.04.2010 Київська міська філія ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної будівельної експертизи" Міністерства регіонального розвитку та будівництва України видала замовнику - позивачу позитивний висновок комплексної державної експертизи № 11-00220-10 проекту "Будівництво споруд офісного і торговельного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу з приміщеннями соціально-побутового призначення на вул. Старонаводницькій, 2-20 у Печерському районі м. Києва".

Позивачем було підписано ряд договорів про дольову участь у будівництві та додаткових угод до них.

14.08.2014 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс" (далі - сторона-2, третя особа-1 на стороні відповідача) був укладений договір № 3/4 про дольову участь в будівництві(далі - договір -2), який був викладений в іншій редакції, закріпленій у додатковій угоді № 1 від 01.12.2014 року.

Відповідно до п.1.1 договору-2 сторони, на умовах, визначених цим Договором, домовились приймати дольову участь у будівництві споруд офісного і торговельного призначення з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу з приміщеннями соціально-побутового призначення за адресою: вул.Старонаводницька, 2-20 у Печерському районі м.Києва, надалі - "Комплекс".

Будівництво Комплексу здійснюється на земельній ділянці площею 3.0251 га, яка належить Стороні-1 на праві власності (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 030016 від 03 квітня 2008 року), надалі "Земельна ділянка", і надана Стороною-1 під забудову Комплексом.

Об'єктом будівництва за даним Договором, надалі - "Об'єкт", є Комплекс, затверджений згідно позитивного висновку комплексної державної експертизи №11-00220-10 від 26 квітня 2010 року, надалі - "Позитивний висновок експертизи".

Згідно з п. п. 1.2.1 та 1.2.2 договору-2, сторона-1 є гаражно-будівельним кооперативом, учасниками якого на дату укладання цього Договору є 366 (триста шістдесят шість) фізичних осіб - членів Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський", що мають намір отримати у власність гаражні бокси у складі Комплексу.

Сторона-1 виступає забудовником (замовником проектування і будівництва) Комплексу в цілому відповідно до дозвільних і проектних документів на будівництво Комплексу, а також положень укладених договорів про дольову участь в будівництві Комплексу, надалі "забудовник".

Сторона-2 виступає генеральним Інвестором будівництва Комплексу, надалі - "Генеральний інвестор", і може, у разі потреби, приймати на себе відповідно до положень цього Договору виконання всіх або окремих функцій Забудовника.

Умовами п. 1.2.3 договору-2 передбачено, що до дольової участі в будівництві Комплексу, визначеного цим Договором, також залучено інших дольових учасників. Такі дольові учасники також мають укладені зі стороною-1 договори про дольову участь в будівництві Комплексу, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" - Договір про дольову участь в будівництві №2/2 від 27.07.2004 (в редакції додаткової угоди № 7 від 01.12.2014);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Металургтравсінвест" - Договір про дольову участь в будівництві №4/2 від 18.03.2006 (в редакції додаткової угоди №1 від 18 серпня 2006 року);

- Акціонерне товариство закритого типу "Концерн "ЕКОП"(на даний час - Приватне акціонерне товариство "ЕКОС") - Договір про дольову участь в будівництві №1/3 від 16 вересня 2003 року(в редакції додаткової угоди №3 від 18 серпня 2006 року);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "ЕКОП" (на даний час -Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕВЗ")- Договір про дольову участь в будівництві 1/2 від 22 листопада 2001 року (а редакції додаткової угоди №3 від 18.08.2006).

Відповідно до п. 1.2.4 договору-2, зміни в складі дольових учасників будівництва Комплексу та/або часток їх участі в будівництві Комплексу без її згоди Генерального інвестора не допускаються.

Згідно з п. 2.1.4 договору-2, майнові права на площі та приміщення можуть перерозподілятися між дольовими учасниками будівництва Комплексу виключно на підставі укладених зі Стороною-1 за погодженням з Генеральним інвестором додаткових угод до договорів про дольову участь у будівництві.

Умовами п. п. 5.1, 5.1.1, 5.1.2 та 5.1.3 договору-2 передбачено, що результатами дольової участі у будівництві Комплексу відповідно до Договору є набуття права власності на відповідні частини Комплексу, що розподіляються між Сторонами Договору та іншими дольовими учасниками наступним чином:

Сторона-1 та/або її правонаступники та/або члени Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський" набувають право на оформлення у власність площ та приміщень (гаражних боксів) та адміністративного приміщення, зазначених у п. 1.4 цього Договору.

Сторона-2 та/або її правонаступники та/або залучені нею інвестори набувають право на оформлення у власність площ та приміщень, зазначених у п.1.6 цього Договору.

Інші дольові учасники будівництва Комплексу, визначені в п 1.2.3 цього Договору, та/або їх правонаступники та/або залучені ними інвестори набувають право на оформлені у власність площ та приміщень, зазначених у п.1.5 цього Договору.

Відповідно до п. 7.1 договору-2, одностороння відмова від виконання цього Договору чи одностороння зміна його умов однією із Сторін не допускається.

Крім того, 11.02.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс" уклали з Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" кредитні договори № 49.8.2/05/2008-КЛТ та № 49.8.2/05/2008-ВКЛ відповідно, пунктами 2.2 яких було передбачено, що кредити надаються для фінансування поточної господарської діяльності, в тому числі, покриття витрат, пов'язаних з реалізацією проекту будівництва багатоповерхового офісно-гаражного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20.

11.02.2008 також був підписаний іпотечний договір № 49.12/05/1105/08, пунктом 1.1 якого передбачено, що у забезпечення зобов'язань іпотекодавця(Товариство з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс") та боржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс") перед іпотекодержателем (Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк") за кредитним договором - 1 та кредитним договором - 2 іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно.

В подальшому були підписані додаткові договори № 70 та № 65 від 27.06.2014 до вищезазначених кредитних договорів.

27.09.2013 Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" було продано (відступлено) Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" право вимоги по кредитним договорам 49.8.2/05/2008-КЛТ та № 49.8.2/05/2008-ВКЛ (договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, копія якого міститься у матеріалах справи).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 10.09.2015 між Гаражно-будівельним кооперативом "Ямський" (далі- сторона-1, позивач) в особі Голови правління ОСОБА_7, який діє на підставі статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест" (далі - сторона -2, відповідач) був підписаний спірний договір № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20, пунктами 2.1 та 2.2 якого узгодили, що відповідно до умов цього договору сторона-1 та сторона-2 зобов'язуються збудувати об'єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Печерський район, будинок № 2-20 по вул. Старонаводницька(надалі - об'єкт). Для реалізації цього договору сторона-1 передає, а сторона-2 приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об'єкту, визначено цим договором.

Відповідно до п. 1.1.2 та 1.1.3 договору, сторона-1 - юридична особа за законодавством України Гаражно-будівельний кооператив "Ямський", що є власником земельної ділянки під забудову і в установленому законодавством порядку, реалізовує право на її забудову. В рамках цього договору сторона-1 є замовником будівництва об'єкту. Сторона-2 - юридична особа за законодавством України ТОВ "Реалбуд інвест", яке забезпечує будівництво об'єкту грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.1.4 об'єкт(об'єкт будівництва) - комплекс житлових будівель, будівництво яких планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 в Печерському районі м. Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з ним пов'язані.

Земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, 2-20, площею 3,0251 га (кадастровий номер 8000000000:82:068:0085), яка знаходиться у власності сторони-1 на підставі рішення Київської міської ради від 25.09.2003 № 31/905 та від 01.10.2007 року № 443/3277 та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 030016 від 03.04.2008 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-8-00168(п. 1.1.5 договору).

Умовами п. 4.1.18 договору, передбачено, що сторона-2 не відповідає за зобов'язаннями сторони-1, які стосуються будівництва об'єкта, перед третіми особами, які виникли до підписання цього договору.

Відповідно до п. 4.4 договору, сторони домовились, що підписанням цього Договору Сторона-1 передає Стороні-2 майнові права на 100 % Об'єкту будівництва, у т.ч. майнові права на 100% об'єктів інвестування в об'єкті будівництва для подальшого відчуження та подальшої передачі фізичним та юридичним особам, у відповідності із вимогами ЗУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 № 978-IV.

Передача зазначених майнових прав третім особам не потребує укладання Сторонами окремого документу (додаткової угоди до цього Договору, акту приймання-передачі, тощо), Майнові права на 100 % об'єктів інвестування в Об'єкті будівництва вважаються переданими Стороною-1 та прийнятими Стороною-2 з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Згідно з п. 12.9 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання покладених на сторони зобов'язань.

Крім того, Голова правління ОСОБА_7, 10.09.2015 підписав від імені позивача додаткову угоду № 112 про розірвання договору № 3/2 про дольову участь у будівництві від 14.08.2014, яку 11.09.2015 направив на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс" в двох примірниках для підпису.

Умовами зазначеної додаткової угоди передбачено розірвання договору № 3/2 про дольову участь у будівництві від 14.08.2014 та припинення всіх зобов'язань позивача за цим договором.

У зв'язку із вищенаведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс" - генеральний інвестор по договору № 3/2 про дольову участь у будівництві від 14.08.2014, надало лист - відповідь № 02-106/12 від 14.09.2015 позивачу, в якому висловило свою категоричну незгоду на укладання такого договору.

Позивач, отримавши даний лист-відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Український фінансовий альянс", дізнався, що голова правління кооперативу - ОСОБА_7, 10.09.2015 підписав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест", від імені позивача, договір № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20.

В свою чергу, 15.09.2015 відбулось засідання правління позивача, на якому було ухвалено визнати вищезазначений договір незаконним, та таким, що не породжує ніяких правових наслідків, таким, що не укладався; зобов'язати голову правління відкликати зазначений договір відповідним листом, оскільки, голова правління - ОСОБА_7, всупереч п. 5.8.4 статуту позивача (голова правління веде від імені кооперативу переговори з його контрагентами, укладає у визначений цим статутом межах за згодою правління договори, необхідні для забезпечення діяльності та виконання завдань кооперативу)без надання йому відповідної згоди правління, підписав договір № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20.

На виконання ухваленого рішення, щодо відкликання договору № 1/1 від 10.09.2015, було складено та направлено лист № 01-12 від 16.09.2015 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест", в якому голова правління позивача - ОСОБА_7 повідомив адресата, про відсутність згоди правління позивача на укладання зазначеного договору, у зв'язку із чим просив вважати даний договір таким, що не укладався та повернути другий примірник договору(копія листа наявна у матеріалах справи).

13.10.2015 на засіданні правління позивача ухвалили звільнити ОСОБА_7 з посади голови правління Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський", обрати Зайця Анатолія Павловича головою правління Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський"(протокол № 14/15).

05.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест", як забудовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖИТЛО-КАПІТАЛ", як управителем був укладений договір № 05/11/15 управителя із забудовником, об'єкт будівництва в якому було визначено - багатофункціональний комплекс з вбудованими в рельєф гаражами манежного та боксового типу по вул. Старонаводницька, 2-20 у Печерському районі, м. Києва(кадастровий номер: 8000000000:82:068:0085), будівництво якого організовує забудовник та фінансування будівництва якого здійснює управитель в інтересах довірителів та в межах отриманих від них в управління коштів відповідно до умов договору про участь у ФФБ.

Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що згідно з умов цього договору, забудовник зобов'язується за замовленням управителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, організувати спорудження об'єкта будівництва на підставі цієї проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям в порядку та в строки, встановлені цим договором та правилами ФФБ, а управитель зобов'язується своєчасно здійснювати фінансування обсягу підтвердженого замовлення на будівництво за рахунок залучених до ФФБ коштів довірителів на умовах, визначених цим договором та правилами ФФБ.

З метою забезпечення виконання вищезазначеного договору управителя із забудовником Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалбуд інвест"(іпотекодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" (іпотекодержатель) 05.11.2015 уклали договір іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною за № 5679, пунктом 1.3 якого визначено, що предметом іпотеки за цим договором є належні іпотекодавцю майнові права на об'єкт будівництва, що споруджується на підставі договору № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель укладеного 10 вересня 2015 року між іпотекодавцем та гаражно-будівельним кооперативом "Ямський".

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Тож наведене свідчить, що представництво виникає, зокрема, з актів органу юридичної особи.

Згідно з п. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з аб. 2, 3 ст. 6 Закону України "Про кооперацію", відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

У відповідності до аб. 5 ст. 2 Закону України "Про кооперацію", обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність(аб. 1 ст. 8 Закону України "Про кооперацію").

У відповідності з у мовами ст. 8 Закону України "Про кооперацію", статут кооперативу, окрім іншого, повинен містити такі відомості, як найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мету створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу.

Таким чином, статут є установчим документом кооперативу, у якому поряд з іншими, вказуються органи управління юридичної особи та їх компетенція, а відтак - він є актом юридичної особи, на підставі якого виникає представництво.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

П. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно та розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 N 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За правилами ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, оспорюваний Договір про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20 № 1/1 від 10.09.2015 від імені Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський" підписаний ОСОБА_7, який у відповідності до преамбули вказаного договору вказаний Головою правління вказаного кооперативу, і відомості про ОСОБА_7, як голову правління кооперативу, станом на момент укладення оспорюваного правочину містив відкритий для вільного доступу Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що сторонами не заперечувалось.

Наведене свідчить, що підписуючи договір № 1/1 від 10.09.2015 ОСОБА_7 діяв як представник Гаражно-будівельного кооперативу "Ямський" за актом юридичної особи, повноваження щодо представництва якого виникли на підставі статуту даного підприємства.

На момент укладення оспорюваного договору Статут ЖБК Ямський діяв в редакції, затвердженій загальними зборами членів ЖБК Ямський (протокол (рішення) від 09.07.2015 № 1/15), державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором 25.08.2015, і який містив нижченаведені положення.

Відповідно до п. 1.4 статуту позивача, кооператив здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про кооперацію" та інших актів законодавства України.

Згідно з п. 1.14 статуту, орган або особа, яка відповідно до установчих документів кооперативу чи закону виступає від його імені, зобов'язані діяти в інтересах кооперативу - добросовісно, розумно, не перевищуючи своїх повноважень.

Член кооперативу зобов'язаний додержуватись вимог статуту кооперативу, брати активну участь в діяльності кооперативу(підпункт 2.12.1 статуту).

Відповідно до п. 3.1 статуту, органами управління у кооперативі є загальні збори членів кооперативу та правління кооперативу.

Пунктом 4.1 статуту визначено, що загальні збори членів кооперативу (далі - загальні збори) - є вищим органом управління кооперативу.

Згідно з п. 7.13 статуту, володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу, відповідно до їх повноважень, визначених цим статутом.

Підпунктом 4.2.8 п. 4.2 статуту передбачено, що вирішення питань, щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу, включаючи щодо передачі гаражів (машиномісць) у власність членів кооперативу, а також щодо одержання кредиту, надання позики, передачі майна кооперативу в заставу, іпотеку, належить до виключних повноважень загальних зборів.

Згідно з п. 5.1 статуту, правління кооперативу (далі - правління) є виконавчим органом кооперативу, який обирається загальними зборами з числа членів кооперативу терміном на 3 роки у складі не менше 7 осіб.

Пунктом 5.2 статуту визначено, що правління очолює голова правління, який обирається правлінням з числа його членів та термін повноважень правління.

Підпунктом 5.4.4 п. 5.4 статуту визначено, що правління укладає, в межах затвердженого загальними зборами кошторису, угоди між кооперативом та іншими особами, здійснює контроль за їх виконанням.

Відповідно до п.п. 5.8.4 п. 5.8 статуту, голова правління веде від імені кооперативу переговори з його контрагентами, укладає у визначених цим статутом межах за згодою правління договори, необхідні для забезпечення діяльності та виконання завдань кооперативу.

Враховуючи наведені умови статуту ЖБК Ямський , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для укладення оспорюваного правочину правлінням ЖБК Ямський мало бути прийнято відповідне рішення щодо укладення такого правочину (п.п. 5.4.4 п. 5.4), і саме на підставі такого рішення, прийнятого у встановленому порядку, у голови Правління виникло б право укласти оспорюваний правочин, необхідний для забезпечення діяльності та виконання завдань кооперативу. Проте, такого рішення правлінням на момент укладення оспорюваного правочину - у встановленому порядку не приймалось. Належних та допустимих доказів протилежного в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного провадження.

Доводи апелянта про те, що голова правління мав повний обсяг повноважень щодо укладення правочину, оскільки на день підписання оспорюваного договору у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будь-які відомості про обмеження прав керівника ЖБК Ямський ОСОБА_7 на вчинення правочинів - були відсутні - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки умови п. 5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4 та п.п. 5.8.4 п. 5.8 статуту в сукупності передбачають необхідність прийняття/висловлення саме правлінням відповідної згоди на укладення головою правління правочину, що обумовлюється зокрема і повноваженнями саме правління, як виконавчого органу кооперативу, щодо укладення певних угод, а не голови правління, який не має повноважень окремого органу товариства, а лише очолює такий орган в контексті положень статуту кооперативу, і лише за згодою правління (як органу) укладає відповідні правочини від імені товариства.

Таким чином, голова правління лише очолює правління і необхідність згоди правління, як виконавчого органу кооперативу, для реалізації головою правління повноважень по підписанню оспорюваного договору, - передбачена п.п. 5.8.4 п. 5.8 статуту, і саме внаслідок наявності такої згоди виконавчого органу у голови правління виникають повноваження діяти під час укладення відповідного правочину від імені товариства, яке він представляє як особа, яку наділено відповідними повноваженнями визначеним статутом органом.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідні умови статуту позивача щодо необхідності згоди правління (як органу управління товариством) були наявні в момент укладення оспорюваного правочину, і були відомі відповідачу, оскільки в преамбулі Договору містяться посилання на статут позивача, а тому відповідач в силу приписів ст. ст. 92, 97 Цивільного кодексу України був обізнаний щодо положень статуту позивача щодо необхідності отримання згоди органу управління товариства для укладення договору.

Наведене також узгоджується і з п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29 травня 2013 року N 11 , згідно якого припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що після укладення оспорюваного правочину, позивачем не було вчинено дій по схваленню договору, як не було вчинено і дій на його виконання, а навпаки, наявними матеріалами справи підтверджується, що 15.09.2015 відбулось засідання правління позивача, на якому було ухвалено визнати вищезазначений договір незаконним, та таким, що не породжує ніяких правових наслідків, таким, що не укладався; зобов'язати голову правління відкликати зазначений договір відповідним листом, оскільки, голова правління - ОСОБА_7, всупереч п. 5.8.4 статуту позивача (голова правління веде від імені кооперативу переговори з його контрагентами, укладає у визначений цим статутом межах за згодою правління договори, необхідні для забезпечення діяльності та виконання завдань кооперативу)без надання йому відповідної згоди правління, підписав договір № 1/1 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір № 1/1 від 10.09.2015 про будівництво комплексу житлових будівель за адресою: м. Київ, Печерський район міста Києва, вул. Старонаводницька, 2-20 в момент його укладення суперечив ст.ст. 92, 97 Цивільного кодексу України та п. 5.2, п.п. 5.4.4 п. 5.4 та п.п. 5.8.4 п. 5.8 статуту ЖБК Ямський , про що відповідач був обізнаний, і що згідно з ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16 - у суду апеляційної інстанції відсутні.

Крім того, щодо доводів ПАТ Дельта Банк про те, що оспорюваний правочин суперечить ст. 586 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України Про іпотеку , ст. 17 Закону України Про заставу , оскільки правочин спрямовано на відчуження нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці у ПАТ Дельта Банк - судом апеляційної інстанції не приймаються в контексті спору між позивачем та відповідачем щодо оспорювання договору № 1/1 від 10.09.2015. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ПАТ Дельта Банк , вважаючи, що його права та охоронювані законом інтереси, як іпотекодержателя, порушуються іншими учасниками господарських правовідносин, не позбавлений права звернутися за їх захистом у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛБУД ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 у справі № 910/16176/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16176/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Л. Власов